Від видатних досягнень до расистських суперечок: пішов з життя Нобелівський лауреат Джеймс Вотсон.
Світ втратив суперечливого дослідника.
Джеймс Вотсон, американський молекулярний біолог, генетик і 97-річний зоолог, який здобув світову славу завдяки відкриттю структури молекули ДНК в 1953 році і отримав Нобелівську премію за цей внесок, помер у хоспісі після нетривалої хвороби.
Відкриття 24-річного Вотсона, уродженця Чикаго, зробило його авторитетною фігурою у світі науки. Однак на схилі років він зазнав осуду та критики через свої образливі заяви, зокрема за слова про те, що чорношкірі люди менш розумні, ніж білі, пише The Guardian.
У 1962 році Джеймс Вотсон, спільно з Френсісом Кріком і Морісом Вілкінсом, був удостоєний Нобелівської премії за їхнє визначне відкриття структури подвійної спіралі дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК). Ця структура складається з двох ниток, які обвиваються одна навколо одної, утворюючи форму, що нагадує довгу, злегка закручену драбину.
Це відкриття стало важливим етапом у науці: воно одразу ж пролило світло на механізми зберігання спадкової інформації та процеси, які здійснюються в клітинах під час їхнього ділення. Дублювання ДНК розпочинається з того, що дві спіралі ДНК розкриваються, подібно до застібки-блискавки.
Подвійна спіраль набула статусу знакового символу, який знайшов своє місце не лише в науковій сфері, але й у мистецтві та культурі, зокрема в творах Сальвадора Далі та на поштових марках.
Його відкриття стало основою для новітніх розробок, зокрема, маніпуляцій з генетичним кодом живих організмів, лікування різних захворювань шляхом введення генів пацієнтам, а також ідентифікації людських решток і підозрюваних у злочинах за допомогою ДНК-аналізу. Проте це також викликало ряд етичних дебатів, зокрема, чи доцільно змінювати генетичну структуру організму з метою естетичних покращень.
"Ми не могли уявити, яким революційним буде вплив подвійної спіралі на науку та суспільство," -- зазначав колись Вотсон.
У наступні роки він створив значущі підручники та бестселери мемуарного жанру. Цей чоловік відкривав нові таланти серед молодих дослідників і підтримував їх, а також застосовував свій авторитет і мережу контактів, щоб впливати на прогрес у науковій сфері.
"Він ніколи не припиняв боротися за людей, які страждали від хвороб", -- сказав Дункан Вотсон про свого батька.
Вотсон мав власний особистий інтерес до генетичних досліджень: його син Руфус потрапив до лікарні з підозрою на шизофренію, і вчений вірив, що глибоке розуміння складу ДНК може стати ключем до розгадки цієї недуги — можливо, навіть вчасно, щоб підтримати свого сина.
У 2007 році він опинився у центрі скандалу, коли лондонський журнал Sunday Times Magazine опублікував його заяву про те, що він "песимістично оцінює майбутнє Африки". Він зазначив, що "вся наша соціальна політика ґрунтується на припущенні, що їхній інтелект дорівнює нашому, хоча всі тести свідчать про протилежне". Він додав, що, попри своє бажання вірити в рівність усіх людей, "ті, хто працює з чорношкірими працівниками, вважають це неправдою".
Він вибачився, але після міжнародного скандалу його відсторонили від посади ректора престижної лабораторії Cold Spring Harbor Laboratory у Нью-Йорку. Він працював там на різних керівних посадах майже 40 років. Через тиждень науковець пішов на пенсію.
У документальному фільмі, який вийшов у 2019 році, Вотсона запитали, чи змінилися його погляди. "Ні, зовсім ні", -- відповів він. Після цього лабораторія Cold Spring Harbor скасувала кілька почесних звань, які вона надала досліднику. Там заявили, що його висловлювання "не підкріплені наукою" і "мають бути засуджені".
"Він проявив прикру схильність до провокаційних і образливих висловлювань, особливо наприкінці своєї кар'єри, -- заявив у 2019 році директор Національного інституту здоров'я Френсіс Коллінз. -- Його слова про раси були глибоко помилковими. Я тільки шкодую, що погляди Джеймса на суспільство і людство не відповідали його блискучим науковим знанням".
Восени 1951 року високий, худорлявий Вотсон, який вже в 23 роки мав ступінь доктора філософії, прибув у Кембриджський університет, де і познайомився з Кріком. Як пізніше сказав біограф Вотсона: "Це була інтелектуальна любов з першого погляду".
Спільно вони прагнули розкрити секрети структури ДНК, спираючись на результати рентгенівських досліджень, проведених колегою Розалінд Франклін та її аспірантом Реймонда Гослінгом. Згодом Вотсона звинувачували у недооцінюючому зображенні Франклін у його книзі "Подвійна спіраль", і сьогодні вона вважається яскравим прикладом жінки-науковця, чий внесок залишився непоміченим.
Вотсон та Крік створили моделі для визначення структури молекули. Одного суботнього ранку 1953 року, після того як він поекспериментував з вирізаними з картону частинами, що представляли собою елементи молекули ДНК, вчений раптом усвідомив, як ці елементи можуть скласти "сходинки" подвійної спіралі.
Його перша відповідь була: "Це просто неймовірно".
Після завершення навчання Вотсон провів два роки в Каліфорнійському технологічному інституті, а в 1955 році став членом викладацького складу Гарвардського університету. До моменту свого відходу в 1976 році він фактично заклав основи програми з молекулярної біології в університеті.
У 1968 році Вотсон став директором лабораторії Cold Spring Harbor, у 1994 році -- її президентом, а через 10 років -- ректором. Він перетворив лабораторію на освітній центр для вчених і пересічних людей, зосередив дослідження на раку і зібрав величезні кошти на дослідження.
Вотсон з'явився на світ у Чикаго 6 квітня 1928 року в родині, яка цінувала книги, птахів та Демократичну партію, як він сам зазначив. Від свого батька, який був орнітологом, він успадкував захоплення птахами та негативне ставлення до пояснень, що не спиралися на логіку або наукові дані.
У віці 17 років він відкрив для себе світ генетики, коли ознайомився з книгою, що стверджувала, що гени становлять основу існування.
У ті часи інформація про те, що гени складаються з ДНК, була ще не відома, принаймні стосовно всіх живих організмів, окрім бактерій. Проте Вотсон вирушив до Європи, щоб досліджувати біохімію нуклеїнових кислот, зокрема ДНК. Під час конференції в Італії він натрапив на рентгенівське зображення, яке свідчило про можливість кристалізації ДНК.
"Несподівано я зацікавився хімією", -- зазначав Вотсон у своїй праці "Подвійна спіраль". Якщо гени здатні кристалізуватися, "вони повинні володіти впорядкованою структурою, яку можна проаналізувати простими методами".
"У моїй голові не покидала думка про можливий ключ до розгадки сенсу життя," -- ділився він своїми роздумами.
Його слова про расу в 2007-му були не першими, які викликали бурхливу реакцію. У промові 2000 року він висловив думку, що статевий потяг пов'язаний з кольором шкіри. Ще раніше він говорив, що у випадку виявлення гена, котрий визначає сексуальну орієнтацію, і можливості його діагностики в утробі матері, жінці, яка не бажає мати дитину-гея, варто дозволити зробити аборт.
Нагадуємо, що вчені-генетики виявили віруси, які є життєво важливими для існування людства.