Відбулося обговорення питань адаптації ігор та сприяння використанню української мови.
18 грудня у Києві, за ініціативи Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики та за підтримки програми USAID "РАДА: наступне покоління", відбувся круглий стіл "Мова на часі. Виклики і завдання державної мовної політики".
У заході брали участь народні обранці, Уповноважений з питань захисту державної мови, представники державних структур, фахівці та активісти з громадських організацій.
Андрій Яцечко, засновник ініціативи "Шлякбитраф", став обличчям локалізаційної спільноти. У своїй промові він підкреслив значущість української локалізації відеоігор в контексті мовної політики країни.
Отримуйте найсвіжіші новини зі світу кіберспорту в Telegram-каналі Sport.ua!
Основні тези виступу:
Значення адаптації ігор для різних культур
Ігри створюють спільноти, тому важливо, щоб у цих колах використовувалася українська мова. Проте, державна підтримка локалізації ігор залишається недостатньою, що гальмує поширення української мови в ігровій індустрії.
Російська мова поступово заміщує українську.
Розробники іноді вважають, що українська мова не має сенсу, коли існує російська. Це уявлення є результатом тривалої інформаційної агресії з боку Росії.
Словник відеоігрової термінології
Ще 2019 року почали роботу над стандартизацією української відеоігрової термінології. Проте після початку повномасштабного вторгнення роботу було фактично зупинено, а офіційного словника так і не створено.
Які зміни потрібно внести?
Андрій Яцечко підкреслив, що Україні необхідна комплексна державна підтримка для розвитку української мови.
Подія акцентувала увагу на необхідності визнання мовної політики як одного з головних пріоритетів, особливо в умовах війни, адже інформаційні та культурні аспекти відіграють ключову роль у забезпеченні національної безпеки.
