Віктор Андрусів: Розбір польських невдач та виклики для України: що робити далі – Блоги | OBOZ.UA
Я не поспішав висловлювати свою думку щодо польських виборів, хотів дочекатися, щоб зрозуміти, чи можливі зміни у риториці Навроцького після його перемоги. Проте він залишився вірним своїм словам. Внаслідок цього, ситуація на нашому західному кордоні виглядає вкрай тривожною.
Польща поповнила ряди євроскептиків та перестає бути нашим адвокатом, питання чи взагалі вона ще буде нашим партнером. Загалом, важко сказати, що поляки щось робили нам з доброї волі. Їхня позиція під час війни була така: підтримуємо Україну зі стратегічного розрахунку, але ще маємо постійно за це щось отримувати. Коли розповідають про те, як поляки давали нам зброю, то насправді вони цю зброю просто вимінювали в США та інших держав. Аналогічно, підтримуючи українців на своїй території, вони намагались побільше вигребти з бюджету ЄС, і використовували це як аргумент. Не можна мабуть засуджувати їх за цю корисливість, але що точно не можна - це сидіти в рожевих окулярах щодо поляків.
Тепер наша ситуація суттєво ускладниться. Польща стане на бік Угорщини та Словаччини в їхній кампанії проти нас, використовуючи війну для здобуття додаткових моральних переваг. Новий президент Навроцький без вагань експлуатує історичні наративи про Волинь та УПА, аби забезпечити свою перемогу на виборах, і від цієї тактики він не відмовиться. Більше того, як і з угорцями, тут неможливо досягти компромісу. Навроцький не зацікавлений у вирішенні цього питання – воно йому потрібне, щоб підтримувати напругу серед своїх виборців. Йому вигідно, аби ситуація залишалася конфліктною, а він поставав в ролі захисника польських інтересів. І тут він не буде стримуватися. Як і Фіцо з Орбаном, він використовуватиме будь-яку можливість – чи то санкції проти Росії, чи блокування кордонів – щоб завдати удару по нам.
Це, безумовно, дуже погані новини для нас. Якщо б румуни не застосували адмінресурс, то з великою ймовірністю ми б були вже оточені ворожими до нас режимами. Попереду ще вибори в Молдові, де з великою ймовірністю Санду втратить парламент. То ж стоїть справедливе питання: чи можемо ми з цим щось поробити? Власне, ми це робили, але перестали. У 22 і 23 роках у тій же Польщі українці тримали сильну публічну позицію через акції та інформаційні заходи. Але волонтери виснажились, а держава не включилась в підтримку нових діаспорних організацій. Я прямо скажу - з 24 року ми взагалі перестали вести активні інформаційні кампанії на підтримку України на Заході. Це логічно з огляду на те, що в нас і всередині повністю провалилась комунікаційна політика. Як наслідок, цим почали користуватись росіяни, і тепер ми фактично оточені сусідами-недругами. Це ще один фронт, поразка на якому завдасть нам поразки у війні в цілому.
Які кроки можна вжити в нинішній ситуації? Сьогодні в Польщі проживає близько 1,5 мільйона українців, що становить значну силу. Хоча їхні організації ще перебувають на початковому етапі розвитку і дещо ослаблені, влада повинна надати їм інституційну підтримку, щоб вони могли активно діяти на захист українців та підтримувати нас у боротьбі. Нам важливо донести до поляків ключове повідомлення: "Спочатку перемога над Росією". Я вражений, що росіяни змогли зробити тему Волині більш актуальною в Польщі, ніж тему Катині, де загинула значна частина еліти за неоднозначних обставин. Тому, максимально залучивши наші та союзницькі організації поляків, ми маємо можливість підняти питання перемоги над Росією на перший план порядку денного. Навроцький, хоч і намагатиметься просувати свої питання, не буде заперечувати таку важливу тему. У цьому контексті нам також слід залучити наших найближчих друзів - Балтійські країни, які можуть допомогти донести до поляків важливість перемоги над путінським режимом.
На жаль, жодних дій у цьому напрямку не буде вжито. Відповідальність лежить на міністерстві та його главі, ім'я якого вам, напевно, невідоме. Кризова ситуація в управлінні лише поглиблюється, і кількість негативних новин, які ми самі продукуємо, буде зростати. Люди на ключових посадах мають вирішальне значення. Проте у нас є чимало таких кадрів, які не здатні нічого змінити.
Тримаймося разом. Ось вже минає четвертий рік, і ми абсолютно впевнені, що Господь завжди був з нами.
