Владика Мощич: важливо проводити проповіді так, щоб сприяти живим взаєминам людей з Богом - Vatican News
Світлана Духович - місто Ватикан
"Зміни в людях зумовлені не лише знаннями та інформацією, а переважно пережитим досвідом. Тому важливо, аби кожен мав можливість відчути присутність Бога, Його безмежну любов та справжні стосунки з Ним. Господь сьогодні супроводжує нас, веде за руку в часи випробувань і поділяє з нами наш шлях", - підкреслив владика Йосафат Мощич, правлячий єпископ Чернівецької єпархії УГКЦ, в інтерв'ю для Радіо Ватикану - Vatican News. Він підсумував діяльність Патріаршої комісії у справах євангелізації за майже рік роботи. Під час Синоду Єпископів УГКЦ, який проходив з 2 по 12 липня 2024 року та був присвячений темі "Бути благовісниками надії: євангелізація в умовах війни", Раді у справах євангелізації при Главі УГКЦ було надано загальноцерковний статус, а владика Мощич став першим головою цієї комісії.
За словами нашого співрозмовника, однією з ключових ініціатив комісії, яку він очолює, стало створення збірки "Слово благовісника. Допоміжні матеріали для душпастирів у сфері євангелізації". Священники вже отримали перший том цього видання, а другий том буде надруковано наприкінці червня. "Ця публікація включає в себе матеріали, які допоможуть, наприклад, у підготовці керигматичних проповідей на кожен день, - зазначив єпископ. - Керигма, що походить від грецького слова κήρυγμα, означає представлення особи Ісуса Христа — Його смерті, воскресіння та слави, а також дару спасіння, який Він приніс. Важливо знайти спосіб, як це донести до людей сьогодні, навіть у контексті війни, щоб вони могли повірити і встановити з Ним особисті стосунки, плекати їх у повсякденному житті з живим Богом. Саме з цього все починається, адже, як зазначено в Посланні до Римлян (10,17), віра виникає зі слухання слова Божого. Отже, коли ми уважно слухаємо це Слово з вірою і отримуємо добрий коментар від священника, Бог відновлює той дар віри, який ми вже отримали під час Тайни Хрещення".
Крім першого розділу, що включає проповіді на кожен день, видання "Слово благовісника" також пропонує інші важливі розділи, такі як Молитовне читання Святого Письма на Ювілейний рік (Lectio divina); пояснення богослужінь добового циклу в контексті керигми; роз'яснення свят і обрядів з євангелізаційної перспективи; а також програму євангелізації 2017 року під назвою "Хочемо бачити Ісуса".
В контексті роз’яснення свят і обрядів з євангелізаційної перспективи, владика Йосафат акцентував, що важливо, аби священнослужителі могли через обряд передати людям звістку спасіння. "Для нас, слов'ян, — зазначив він, — обряд і його краса є пріоритетними. Проте обряд має служити для досягнення глибшого змісту, щоб не перетворюватися на просту рутину. За цим всім прихований великий сенс. Тут завжди існує дилема між формою і змістом, адже важливими є обидва аспекти." У цьому контексті наш співрозмовник розповів про свою нещодавню поїздку до святині Сакро-Монте-ді-Варалло, організовану на запрошення отця Володимира Містермана, протопресвітера Міланського деканату Апостольського екзархату для українців католиків візантійського обряду в Італії. Після служби візантійським обрядом місцевий римо-католицький священик висловив своє захоплення красою обряду, зазначивши, що під час богослужіння відчував себе як у Небесному Єрусалимі. "Це ще раз підтверджує, що ми, українці, цінуємо форму та наш обряд, — сказав владика Йосафат. — Але не варто зупинятися лише на цьому; потрібно розкрити зміст: Де ж є Христос? Як Він проявляється? Адже Христос прийшов у тілі. Перед нашими священиками стоїть велике завдання — вміти донести благовість спасіння — керигму — до сучасного світу. З одного боку, повертаючись до спадщини Святих Отців, а з іншого, враховуючи сучасність, життя Церкви, ведення Святого Духа, і виклики, які нам приносить війна, ми повинні знайти шляхи для проповіді Ісуса Христа."
Коментуючи "Програму євангелізації 2017" під назвою "Хочемо бачити Ісуса", що міститься у збірнику "Слово благовісника", владика Йосафат Мощич зазначив: "Це ініціатива нашої Патріаршої комісії, спрямована на те, щоб по-новому представити саму керигму та її зміст. Ми прагнемо, щоб священнослужителі могли знову пережити благовість спасіння не лише на рівні знань та інформації, а й на рівні особистого досвіду. Саме пережитий досвід має найбільший вплив: не стільки знання та інформація, скільки те, що ми відчуваємо на собі. Нам потрібно, щоб священики самі відчули це, і, в свою чергу, щоб їхні парафіяни також мали досвід Божої присутності, Божої любові та стосунків з Ним. Важливо, щоб вони усвідомили, як Господь веде нас навіть у важкі часи війни; як Христос страждає разом з нами, але водночас є Воскреслим і прославленим, який сьогодні веде Церкву."
Висловлюючи свої думки щодо необхідності видань на кшталт "Слово благовісника. Допоміжні матеріали душпастирям для євангелізації", наш співрозмовник підкреслив наявність запиту як з боку священнослужителів, так і суспільства в цілому. Це підтверджується тим, що в Україні постійно виникають нові рухи, школи та євангелізаційні спільноти, а також громади, що займаються відновленням у Святому Дусі. "Люди відчувають потребу в цьому, адже Бог пробуджує в них жагу до живих стосунків із Ним", – зазначив він. – "Ми, як Церква та духовенство, маємо усвідомити цю реальність, провести необхідне розпізнавання нашого стану та визначити подальші кроки. Безумовно, ми також повинні порівнювати наш досвід: "Як вірить увесь Кафедральний собор? Яка віра у єпископа? Як переживає свою віру парафія? Який колективний досвід віри має наша спільнота?". Це має бути відкритий досвід, а не замкнене знання лише однієї групи. Він повинен відповідати всій Церкві, адже вся Христова Церква сьогодні так само вірить".
Владика Йосафат наголосив, що наприкінці червня цього року вийде другий том публікації "Слово благовісника" і закликав греко-католицьких священників скористатися електронною версією, оскільки в ній міститимуться проповіді на кожен день з 1 липня по 31 грудня. "У виданні знову буде розділ Lectio Divina, оновлена програма "Хочемо бачити Ісуса" (версія 2.0), пояснення Утрені та інші цікаві матеріали", - додав він.
Єпископ зазначив, що в червні розпочне свою діяльність також "Школа Благовісті", яка діятиме за програмою Патріаршої комісії у справах євангелізації під проводом місцевих єпархіальних комісії у справах євангелізації.
Цього року Патріарша комісія у справах євангелізації організовує керигматичні реколекції для священиків в усіх єпархіях УГКЦ. Крім того, у чотирьох митрополіях було проведено курс підготовки для спільнот, які вже займаються євангелізацією. "Ми зібрали їх для того, щоб надати певну підготовку та вказівки щодо євангелізаційної діяльності, відповідно до бачення Церкви. Ми прагнемо навчити, як діяти разом з Церквою та від її імені. Дуже важливо отримувати благословення від єпископа та духівників, щоб наша діяльність залишалася в рамках дозволеного," - підкреслив він.
З початку повномасштабного вторгнення Росії Чернівецька єпархія УГКЦ, як і вся українська Церква, невпинно надає підтримку тим, хто потребує допомоги, зокрема біженцям, які втратили багато, а іноді й усе. Ми звернулися до владики Йосафата, єпископа, що очолює цю єпархію, щоб дізнатися, яким чином здійснюється євангелізація в таких складних умовах.
"Ми робили ретрити для військових, родин військових в нашій єпархії, - поділився єпископ. - Ми і надалі регулярно це робимо вже впродовж трьох років війни. І є гарні свідчення наших духівників і психологів про пережиття, новий досвід тих, хто пережив ментальні чи фізичні поранення, або втрату. І мова йде не лише про вірних нашої Церкви, а також і про вірних інших конфесій. Це позитивний досвід, бо вони постійно мають запит на такі ретрити. Другий досвід - це літні табори для дітей. І знову ж таки, не тільки для дітей з наших парафій, а й для новоприбулих, які залишилися при парафії, чи мешкають близько. Можливо, самі родини дуже рідко ходять до Церкви, але своїх дітей вони радо віддають на такі молодіжні чи дитячі заходи. І це теж дуже позитивний досвід. Люди відкривають для себе нашу Церкву на Буковині. Є також досвід, коли ми, наші священники, ходимо на похорони чи в лікарню, чи просто приймаємо осіб, які приходять, шукаючи допомоги через Карітас чи через соціальне служіння. Це тяжкий досвід, але це досвід присутності. Найважливіше - це присутність. Ми не втікаємо, ми залишаємося присутніми, допомагаємо, чим можемо: прийняттям, відкритістю, обіймами".
Владика Йосафат пригадав перший рік війни, коли вони вирішили відкрити всі парафіяльні будинки для переселенців. "Бог так влаштував, - розповів він, - що перед початком війни ми побудували шість парафіяльних будинків, і на першому поверсі розмістили два катехитичних класи. Ми вирішили віддати їх біженцям. Іноді там мешкало до тринадцяти осіб. Ми також намагалися забезпечити їх їжею з допомогою Карітасу. Нашу еко-ферму, яка функціонує при єпархії, теж відкрили для прийому переселенців. Отже, перший рік війни став для нас досвідом прийняття, підтримки і допомоги, чим тільки могли".
На завершення нашої бесіди, обговорюючи вибір нового Вселенського Архиєрея, наш співрозмовник зазначив, що для нього стало несподіванкою обрання кардинала Роберта Превоста, адже медіа не приділяли йому багато уваги. "Я відчув, що ця особа найближча до Божого серця, - розповів він. - Сьогодні Церква стикається з певними викликами, які також стосуються світу, і Господь втручається, надихаючи Своїм Духом на вибір. Це стало для мене приємним сюрпризом і підтвердженням того, що Святий Дух продовжує вести Церкву. Якщо ознайомитися з біографією Святішого Отця, можна побачити, що він неодноразово був ігуменом та генеральним настоятелем, що свідчить про його батьківське серце: монахи обрали його на такі високі посади, значить, він є батьком для багатьох. Він простий, скромний, але водночас рішучий, має хист до розпізнавання, адже обіймав посаду Префекта Дикастерії у справах єпископів, які сьогодні є необхідними для Церкви. Тож у мене є велика надія, що саме ця людина принесе багато добра для Церкви та її розвитку, адже Церква - це ми всі, Тіло Христове. І приємно, що він добре обізнаний про ситуацію в Україні. Його перші слова після молитви "Царице Неба" [ред. в неділю, 11 травня 2025] і розмова з нашим Президентом свідчать про те, що він підтримує тих, хто страждає, хто потерпає, і буде просити Господа, щоб ця війна нарешті завершилася і настало Божий справедливий мир. Святіший Отець гарно розпочав, проголосивши слова Воскреслого Христа: "Мир вам". Це мир - не політичний, не соціологічний, а той, який дарує Воскреслий Христос. Папа Лев XIV щиро вірить, що Воскреслий Христос йде з нами, передаючи нам цей мир, і такого миру ми всі прагнемо й просимо: "Господи, Воскреслий, даруй нам цей мир. Впорядкуй той мир, що принесе спокій нашій країні та народу, щоб закінчилася ця жахлива війна". Україна вже вистояла, адже Бог з нами. І в Бога це вже відбулося, але має здійснитися на землі. Ми прагнемо пришвидшити цей час нашими молитвами, сумлінним виконанням обов'язків, стараннями та солідарністю один з одним.
