Всесвітній день свободи преси: ЗМІ в Карибському регіоні зустрічають нові виклики в епоху штучного інтелекту.
Зображення було розроблено з використанням ресурсів Canva Pro.
Всесвітній день свободи преси, який щорічно відзначається 3 травня, є гострим нагадуванням про необхідність свободи преси, приводом згадати жертви, принесені в ім'я цієї свободи, а також можливістю для журналістів і працівників ЗМІ розглядати будь-які питання, які можуть турбувати представників четвертої влади.
Цьогорічною ключовою темою заходу, присвяченого Всесвітньому дню свободи преси, стане вплив штучного інтелекту (ШІ) на медіа. Обговорення зосередяться на можливостях використання ШІ для підтримки свободи преси та демократичних принципів, а не на його негативних аспектах.
Хоча інструменти штучного інтелекту вражають своєю здатністю підвищувати ефективність, забезпечувати мультилінгвізм та аналізувати дані, вони також викликають ряд особливих етичних питань. Серед ризиків, пов'язаних із використанням ШІ, можна виділити поширення хибної інформації, діпфейки, упереджену модерацію контенту і загрози для журналістів через можливість спостереження. Ці фактори, окрім іншого, можуть суттєво вплинути на бізнес-моделі медіаіндустрії та поставити під сумнів її довгострокову життєздатність.
Враховуючи актуальність цих питань, організація Global Voices нещодавно представила свою політику щодо впровадження штучного інтелекту в редакційних процесах новин. У той же час, Карибський інститут медіа (MIC) опублікував прес-реліз, в якому підкреслив "термінову" необхідність вивчення трансформаційного впливу штучного інтелекту на журналістику, зважаючи на специфічні виклики регіону, що стосуються "життєздатності медіа, дезінформації та природних катастроф".
Питання стихійних лих також увійшло до теми Всесвітнього дня свободи преси 2025 року, яке стосувалося журналістики в умовах глобальної екологічної кризи. З цього приводу Асоціація ЗМІ Тринідаду і Тобаго (MATT) зазначила, що "преса -- не тільки опора демократії, а й гарант нашого майбутнього".
Безперечно, в майбутньому ми повинні інтегрувати штучний інтелект, але важливим питанням залишається етичний і відповідальний підхід до його використання. За переконанням MIC, важливою складовою є регіональна співпраця, яка сприяє "максимальному використанню можливостей ШІ, не порушуючи при цьому демократичний діалог".
Штучний інтелект трансформує журналістику по всьому світу, і його вплив особливо помітний у Карибському регіоні, де медіа-екосистеми стикаються з серйозними структурними проблемами. Хоча технології ШІ пропонують нові можливості для автоматизованого написання новин, аналізу даних і залучення читачів, вони також можуть посилити існуючі нерівності. Карибські редакції вже стикаються з фінансовими труднощами через падіння доходів від реклами, частина яких (від 15 до 25%) потрапляє до таких платформ, як Meta і Google Ads. Додатково, економічна ситуація у цих країнах є нестабільною, а тепер їм потрібно також боротися з переповненістю контентом, створеним за допомогою ШІ.
Вибір контенту на основі алгоритмів у соціальних мережах являє собою ще одну загрозу, адже безкоштовний контент, створений штучним інтелектом, конкурує з дорогою журналістикою, що створюється людьми. Чи зможуть карибські редакції, які працюють на невеликих ринках у рамках вразливих економік островів, витримати цей тиск? Президент MIC Кіран Махарадж зазначив: "Штучний інтелект може зробити інформацію більш доступною, але без належних запобіжників він може підірвати фінансову стабільність карибських медіа. Нам потрібно домагатися справедливого регулювання ШІ, яке ставить журналістику на перше місце в інтересах суспільства".
У заяві MIC підкреслюється, що "Карибський регіон не є захищеним від дезінформації, яка створюється за допомогою штучного інтелекту, і яка посилює соціальні конфлікти та підриває довіру до інститутів".
У 2023 році спільнота разом із Асоціацією працівників ЗМІ Карибського регіону (ACM) провела аналіз впливу дезінформації на вибори та кампанії охорони здоров'я в регіоні. Віце-президент MIC та співзасновник ACM Веслі Гіббінґс висловив думку, що "карибським медіа слід впроваджувати інструменти перевірки фактів на основі штучного інтелекту та інвестувати в програми підвищення цифрової грамотності". Він також підкреслив: "Наше існування залежить від збереження довіри суспільства через точність і прозорість інформації".
Такі виклики ще більше загострилися через вразливість регіону до стихійних лих: урагани, повені, землетруси та інші кліматичні явища заважають роботі медіа, водночас створюючи навантаження на фінансові ресурси. Приклад: особливо суворі сезони ураганів, з якими Карибський регіон зіткнувся в період з 2017 по 2024 роки, які, за словами MIC, оголили "крихкість медіа-інфраструктур і нагальну потребу в забезпеченні готовності і плануванні заходів з підвищення стійкості до стихійних лих".
Хоча "інтеграція традиційних знань з прогнозуванням і реальним оповіщенням на основі штучного інтелекту може відігравати критично важливу роль у реагуванні на надзвичайні ситуації", зловживання штучним інтелектом, зокрема через поширення дезінформації та інші маніпулятивні контенти, може ускладнити ці проблеми. Серед ініціатив, запропонованих MIC, є політика, яка передбачає оподаткування великих технологічних компаній і використання отриманих коштів для підтримки журналістики, дослідження моделей доходів, що базуються на штучному інтелекті, а також, відповідно до "Дорожньої карти ШІ" ЮНЕСКО, створення регіональної робочої групи, що займається етикою штучного інтелекту. Ця група, як вважається, "перевірятиме алгоритми на предмет упередженості та розроблятиме стандарти верифікації контенту, щоб забезпечити наявність достовірної інформації для прийняття важливих регуляторних та політичних рішень".
Щодо готовності до стихійних лих, це є нагальною проблемою для малих острівних держав, що розвиваються (SIDS), зокрема в Карибському регіоні, які опинилися на краю кліматичної катастрофи. У зв'язку з цим, MIC запропонував впровадження штучного інтелекту в державні протоколи реагування на надзвичайні ситуації. Це включає залучення медіа як перших респондентів та розширення мережі громадських ЗМІ шляхом надання професійних тренінгів і підтримки.
У той час як MIC дивився в майбутнє, в якому ШІ може перетворитися "на союзника свободи преси та демократичної стійкості", MATT зосередився на сьогоденні та подякував працівникам ЗМІ, які висвітлювали нещодавні парламентські вибори в Тринідаді і Тобаго "з професіоналізмом, мужністю, відданістю, стійкістю та прагненням до правди", а також звернув увагу на проблеми, які "загрожують журналістській незалежності та доброчесності, включаючи політичний тиск, переслідування працівників ЗМІ та перешкоди в отриманні доступу до публічної інформації".
Серед актуальних викликів виділяється "швидке поширення дезінформації та неправдивої інформації в соціальних мережах, яке підриває довіру суспільства і ускладнює роботу професійних журналістів". Незважаючи на те, що асоціація прагне дотримуватись високих етичних норм і сприяти зміцненню довіри між медіа та їхньою аудиторією, МАТТ наголосила на "необхідності посилення захисту журналістів, забезпечення прозорості у роботі органів влади та підтримки відкритого діалогу між представниками ЗМІ, політиками та суспільством".
