Аналітичне інтернет-видання

Приєднання України до НАТО та забезпечення протиповітряної оборони: які справжні теми обговорювали міністри закордонних справ під час зустрічі в штаб-квартирі Альянсу.

Запрошення для приєднання до Альянсу Україна на даний момент не буде надано.

3-4 грудня в Брюсселі, в головному офісі НАТО, відбулося засідання міністрів закордонних справ країн-членів Альянсу, на якому розглядалися кілька важливих тем. Серед основних питань – підтримка України та її можливий вступ до НАТО.

Детальніше - читайте у матеріалі від ТСН.ua.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Україні слід відкласти будь-які переговори з Росією щодо припинення вогню та перемирʼя до тих пір, поки західні партнери не зможуть наростити можливості для забезпечення достатньої військової допомоги, щоб Україна просунулась на полі бою і мала більш сильні позиції на переговорах, повідомило видання The New York Times.

На думку Рютте Київ повинен сам вирішувати, коли починати перегони з Москвою. Зокрема, генсек НАТО закликав партнерів Альянсу забезпечити Україну достатньою кількістю зброї перед початком мирних переговорів.

Угорщина, Сполучені Штати Америки, Німеччина, Словаччина та Люксембург висловлюють заперечення щодо вступу України до Альянсу.

За даними журналістів Суспільного, позиції США і Німеччини становлять одну з головних перешкод у вирішенні цього питання.

"Проблема лежить в основному в площині США та Німеччини. Ми можемо лише здогадуватися, що їх найбільше турбує, але вступ України до НАТО не стоїть на порядку денному", - повідомило джерело.

Із заяв дипломатів Угорщини та Словаччини теж можна дійти висновку, що ці країни не підтримують приєднання України до НАТО.

Як зазначив міністр закордонних справ Люксембургу Ксав'є Беттель, вступ України до Альянсу знову призведе до загострення ситуації.

На думку політика, приєднання України до Альянсу лише спричинить нові конфлікти.

Запрошення до Альянсу для України може бути надане в майбутньому. Зокрема, західні партнери чекають на інавгурацію новообраного президента США Дональда Трампа. Після цього Альянс зможе базувати свої рішення на початку діяльності його адміністрації.

Як зазначила міністр закордонних справ Латвії Байба Браже, політичні лідери досягли консенсусу щодо вступу України до НАТО, але це питання залишається лише часовим. Посадовець висловила думку, що "деякі країни не відчувають себе впевнено, запрошуючи до НАТО державу, яка перебуває у війні", тому слід трохи почекати.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга в інтерв'ю журналістам під час зустрічі міністрів закордонних справ НАТО зазначив, що Україна не вимагає термінового вступу до Північноатлантичного альянсу в умовах війни. Це питання має бути обговорене в належний час.

Андрій Сибіга вказав, що в умовах війни угода щодо формату членства виглядає нереалістично. Деякі країни-члени НАТО висловлюють побоювання, що це може спричинити загострення конфлікту.

Він підкреслив, що Київ залишається непохитним у своїй позиції щодо вступу до НАТО. Як зазначено в нещодавно опублікованій позиційній заяві, Україна вважає, що членство в Альянсі є єдиним реальним забезпеченням її безпеки.

Глава Міністерства закордонних справ Німеччини Анналена Бербок зазначила, що у випадку встановлення миру між Україною та Росією, Німеччина має намір направити своїх військових для сприяння у підтримці стабільності.

У світлі зміни адміністрації в США тема миротворчих сил набуває особливої значущості. Виникають припущення, що Трамп може намагатися змусити Україну та Росію сісти за стіл переговорів, погрожуючи зупинкою військової допомоги Україні. Проте, існує й ймовірність, що він може посилити підтримку Києва у відповідь на агресивні дії з боку Росії.

Нагадаємо, нова очільниця зовнішньої політики ЄС Кая Каллас заявляла, що європейські солдати можуть бути залучені для забезпечення припинення вогню в Україні, і такі країни, як Франція та Балтійські країни, вже висловлювали готовність до цього.

На відміну від позиції Німеччини, Люксембург висловлює заперечення щодо відправлення військових сил НАТО в Україну.

Глава зовнішньополітичного відомства Люксембургу Ксавʼє Беттель підкреслив, що "присутність військ на території країни свідчить про війну, і це варто мати на увазі".

Беттель висловив свій скептицизм щодо наявності країн, які, як стверджують, готові зробити цей крок. Він зазначив: "Хто візьме на себе відповідальність пояснити це своїй країні, коли прийде час?"

На його думку, Київ наразі потребує підтримки у зброї. Політик висловив сподівання, що ця допомога не зменшиться з приходом Дональда Трампа до влади у США.

На міністерській зустрічі НАТО міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що в Україні налічується "19 ключових об'єктів", до яких входять також ядерні енергетичні установки, які потребують підвищеного рівня захисту.

Зокрема, політик підкреслив, що у відповідь на зростання російських авіаційних ударів "дії дипломатичних представників орієнтовані на зміцнення системи протиповітряної оборони".

"Я повідомив наших партнерів про те, що Росія здійснила напад на об'єкти нашої ядерної енергетичної інфраструктури. Росія загрожує ядерним інцидентом, який може мати глобальні наслідки, і це є серйозною небезпекою не тільки для України; відстань не стане перешкодою," - підкреслив міністр.

За словами Сибіги, Україна звернулася до партнерів із проханням надати системи NASAMS, IRIS-T і Hawk, які будуть спрямовані на захист конкретних об'єктів.

Окрім двосторонніх зустрічей, міністр розповів про обговорення питання постачання систем протиповітряної оборони для захисту енергетичної інфраструктури України в рамках формату Ради Україна-НАТО.

Згодом, генеральний секретар НАТО Марк Рютте, повідомив, що у НАТО готові передати Україні системи ППО для захисту критичних об'єктів

Також він зазначив, що завдання є складним, оскільки наявні системи ППО в країнах Альянсу вже використовуються для виконання визначених завдань.

Генеральний секретар не уточнив конкретну кількість та види систем, що можуть бути передані, проте акцентував увагу на тому, що досягнуто угоду про максимальні зусилля для зміцнення української протиповітряної оборони. "Ми прикладаємо всіх зусиль, щоб забезпечити Україну всіма можливими системами ППО", - підкреслив він.

Під час зустрічі Альянсу генеральний секретар Марк Рютте зазначив, що нинішня зима може виявитися найскладнішою для України з 2022 року, як повідомляє Громадське радіо.

"Україна продовжує зазнавати постійних бомбардувань, які націлені на цивільні території та важливу інфраструктуру. Тим часом Росія досягає певних успіхів на фронті, хоча й з великими втратами. Ми обговорили, які кроки можуть вжити члени Альянсу для забезпечення критично важливих боєприпасів і систем протиповітряної оборони, оскільки Росія посилює свої атаки та розширює конфлікт за допомогою північнокорейських військових сил і озброєння", - зазначив Рютте.

Також генсек зауважив, що члени Альянсу працюють над тим, щоб виконати фінансові зобов'язання щодо надання Україні безпекової допомоги в розмірі 40 мільярдів євро до кінця 2024 року.

Нагадаємо, раніше ТСН.ua повідомляв, президент Володимир Зеленський розповів, чи визнає Україна окупацію своїх територій заради членства в НАТО.

Читайте також