Втрата довіри: як ситуація з НАБУ призвела до кризи для Зеленського

Історія з намаганням поставити під сумнів незалежність НАБУ та САП і зробити їх ще одним ручним силовим блоком Офісу президента стала інформаційною бомбою, сили якої ніхто не очікував. Понад тиждень це була тема номер один, яку критично обговорювали не лише українці, але й західні партнери України. Сотні статей світових видань добряче підмочили імідж Володимира Зеленського, який до повернення до влади Дональда Трампа копіював образ переможця Вінстона Черчилля, а тепер всі нагадали собі і зрозуміли, чому більшість українців не схвалювали дії президента до повномасштабної війни.

Досліджуйте також: Володимир Зеленський і його команда стали більш закритими: як західні медіа висвітлюють акції протесту в Україні та зниження незалежності НАБУ і САП.

Напевно, більшість українців могли б погодитися з висловленням, яке нещодавно озвучила волонтерка та керівниця Центру підтримки аеророзвідки Марія Берлінська. Вона влучно підсумувала нинішню ситуацію словами: "Ми самі створили труднощі – і самі ж їх героїчно долаємо..."

Справді, до 22 липня, коли відбулося скандальне голосування у Верховній Раді, про існування антикорупційних органів дуже мало згадували. Хоча ці структури працюють уже десять років, далеко не кожен міг розшифрувати абревіатури НАБУ та САП, а тим паче розповісти про їхні справи та гучні затримання. Однак 263 голоси нардепів (Слуги народу плюс колишні регіонали, Батьківщина та позафракційні) під оплески змінили це, моментально зробивши антикорупційні структури "рок-зірками" без хітів, але з величезною фан-базою.

Протести чи не у всіх великих містах України, яких досі не було від початку повномасштабної війни, і на які вийшли десятки тисяч людей, переважно молоді, застали зненацька Офіс президента, який явно не очікував такого спротиву населення. Як вдало зауважують в гучній статті Української правди, що називається "І за нами прийдуть", показовим аргументом на дезорієнтованість Зеленського була його нульова реакція на "картонну революцію" (як її згодом охрестили багато ЗМІ) у своєму вечірньому зверненні (яке опублікували о першій ночі 23 липня). Лише зранку на Банковій взялися "героїчно виправляти" ситуацію та почали всім своїм виглядом показувати, що чують голос народу.

Тоді всіх керівників почали терміново викликати на Банкову, депутатів поспіхом повертали з відпусток, аби підготувати новий президентський законопроєкт, який мав на меті повернути ситуацію у попереднє русло. Проте з'явилася цікава нова норма, що передбачала використання поліграфа для співробітників НАБУ та САП, який проводитиме внутрішня служба цих відомств. Кульмінацією стало голосування 31 липня, коли ті, хто ще тиждень тому заявляв про те, що незалежність антикорупційних органів є лише ширмою для зовнішнього контролю та послаблення України, раптово змінили свою позицію. Дехто з них визнав свої помилки, інші звинуватили в цьому сліпі партійні вказівки, а були й такі, хто прийшов до Верховної Ради з картонними плакатами, намагаючись видати себе за представників суспільства.

"У мене виникає питання: коли ж в Україні запрацює інститут репутації? Чи не варто вже піти у відставку? Політична відповідальність має торкнутися усіх, хто допустив таку жахливу ситуацію в Україні і підставив під загрозу довіру наших партнерів. Репутація повинна мати більшу вагу, ніж будь-яка посада", - висловила свою думку з приводу різкої зміни позиції депутатів від влади нардепка Ірина Геращенко.

В цілому, протягом цих 10 незвичних днів, як зазначає BBC, відбулися суттєві зміни у Зеленському та багато хто почав краще розуміти суть проблем, з якими стикається Україна.

протести в Києві 25 липня 2025 року, фото: Наталя Стареправо/Еспресо

Можливо, найбільша помилка полягала в тому, що команда президента сприймала НАБУ та САП без належного розуміння їхньої сутності, вбачаючи в них лише загрозливі незалежні інституції, здатні "вкусити за хвіст" саму владу. Зокрема, йдеться про справу Міндіча, близького до президента, та співвласника "Квартал 95", а також про справу Чернишова, коли підозру було висунуто чинному віцепрем'єр-міністру. У відповідь на ці виклики, на Банковій швидко охрестили свої дії боротьбою з російським впливом і, за допомогою СБУ, перед голосуванням 22 липня провели обшуки в антикорупційних детективів, затримали "крота" та звинуватили у старих справах, які, здавалося, зберігалися про запас на випадок такого розвитку подій.

Проте НАБУ та САП є лише верхівкою айсберга, під яким криється надзвичайно важлива для всіх українців тема – євроінтеграція та протидія кумівству. Ці антикорупційні інституції були створені після Революції гідності, зокрема після скандалів із золотими унітазами Януковича та його численними корупційними схемами. Вони виникли як спроба, за підтримки західних демократій, встановити систему стримувань і противаг, щоб одна гілка влади контролювала іншу, з метою зменшення крадіжок з українського бюджету. Повністю викорінити корупцію наразі неможливо. В Україні, відповідно до індексу сприйняття корупції Transparency International за 2024 рік, країна займає одне з найнижчих місць у Європі, поступаючись лише Сербії, Боснії і Герцеговині, Білорусі та Росії. Хоча за останні роки спостерігаються певні позитивні зміни, ми все ще займаємо 105-ту позицію з 180.

Як відзначає Bloomberg, що спеціалізується на економічних темах, корупцію в Україні важко викорінити, бо досі існує "велика паралельна неформальна економіка та стійка культура ухилення від сплати податків". Тому не дивно, що більшість українців вважають корупцію та війну двома найбільшими теперішніми проблемами країни, яка продовжує рухатися "між Сціллою і Харібдою", тобто будучи постійно у великій небезпеці. У Politico, описуючи ситуацію, красномовно назвали статтю - "Підступний ворог України - її власне керівництво".

Протестні акції в Україні на захист незалежності НАБУ та САП, зображення: соціальні мережі.

Найважливішими у всій цій історії є два ключових моменти: зміна ставлення Заходу до української влади та вагома заява про існування свідомої української молоді покоління Z, якій не байдужа політика і яка за допомогою креативних плакатів демократично перемогла, як писали у BBC. Напис: "Джерело влади є люди з картонками" - став одним із основних мем-слоганів "картонної революції".

Саме перший момент, коли змінюється ставлення партнерів до України, викликає найбільше тривоги.

Американський фахівець у сфері боротьби з корупцією Джеймс Вассерстром зазначив у коментарі для The New York Times, що "блиск" у лідерстві Володимира Зеленського під час війни втрачається на тлі підтримки з боку урядів, які фінансово допомагають Україні. Він також вказав на те, що в "дорадчій спільноті" починає проявлятися розчарування щодо Зеленського. Політичний аналітик Марк Чемпіон прямо зауважив, що "неправильні кроки в питанні корупції підірвали колись героїчний образ Зеленського". Він підкреслив, що тепер "героїчна броня Зеленського зазнала серйозних ушкоджень".

Кореспондентка Еспресо Тетяна Висоцька, яка стежить за внутрішніми справами ЄС у Брюсселі, чітко підкреслила цю зміну в парадигмі. Вона зазначила, що мораторій на критику української влади в Європі був скасований у зв'язку з загрозою незалежності антикорупційних установ в Україні.

"Фактично закон про позбавлення незалежності НАБУ й САП відкрив шлюзи критики з боку ЄС і закрити їх складно буде. Є політики, які прямо говорять про розчарування в Україні", - наголосила вона.

Вже відомі наслідки. Європейські політики чітко заявили, що втручання у функціонування антикорупційних органів точно не сприятиме Україні в її прагненні приєднатися до ЄС, а, навпаки, уповільнить цей процес. Як зазначила народна депутатка України та голова Комітету з питань інтеграції до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе в ефірі Еспресо, така ситуація "матиме дуже негативний вплив на швидкість і темп" євроінтеграції України, а також "на довіру, яку надзвичайно важко здобути".

Також відомо, що Україна вже втратила майже 1,5 млрд євро у рамках програми Ukraine Facility, бо українська влада не провела обіцяних реформ. Не виконано три з 16 необхідних реформ: децентралізація, реформа АРМА (Агентства з розшуку та менеджменту активів) та відбір суддів до Вищого антикорупційного суду. Як відзначає Європейська правда, це рішення ЄС було прийнято ще до скандального законопроєкту, однак саме після 22 липня інформація стала публічною.

В Євросоюзі дійшли висновку, що зараз не варто ігнорувати існуючі труднощі. ... Напереду нас чекають ще більші виклики. Україна опиняється у циклі, що загрожує зривом реформ. Це, в свою чергу, призведе до накладення штрафів та критичних зауважень. Адже приховувати проблеми стало неможливо, - підкреслюють у публікації.

Отже, в другій половині поточного року Україні загрожує нестача приблизно 1,5 млрд євро через незадовільне виконання половини показників реформ. Це означає, що загалом зрив реформ може призвести до фінансових втрат до 3 млрд євро, якщо ситуація не зміниться на краще.

Європа, хоча і почала висловлювати критику на адресу українського керівництва, усвідомлює, що ці фінансові ресурси є життєво важливими для нашого існування в умовах війни. Тому ці кошти не були втрачені, а наразі знаходяться в замороженому стані. У ЄС позитивно оцінили рішення щодо відновлення незалежності НАБУ та САП, проте підкреслили, що "проблеми все ще існують".

Україна має ще час і черговий шанс змінити ситуацію. Звідси й останні новини про звільнення керівниці АРМА, проходження переможцем конкурсу на керівника БЕБ поліграфа (хоча за законом уряд давно вже мав би призначити Цивінського на цю посаду без штучних затримок), заяви прем'єрки Свириденко про початок реформування митниці.

Однак все це не поверне найголовніше - втрачений кредит довіри, який Зеленський мав у суспільства та західних партнерів. Як кажуть німецькі експерти Der Spiegel, хоч український парламент і відновив 31 липня незалежність антикорупційних органів, але "втрата довіри до президента Зеленського залишиться".

Зеленський ознайомлюється з доповіддю керівників НАБУ та САП, світлина: Офіс президента.

Новий закон відновив колишній мирний стан між НАБУ та САП. Проте виникли нові тривоги стосовно можливих особистісних угод і пошуку "цапа-відбувайла" серед представників влади, щоб показати наявність боротьби з корупцією на високому рівні.

Нові запитання щодо справжньої незалежності антикорупційних структур постали на фоні провокаційного зображення та допису президента Зеленського. У суботу, 1 серпня, він публічно заслухав "доповідь директора НАБУ Семена Кривоноса та голови САП Олександра Клименка", що стосувалася розслідування справи щодо хабарництва нардепа-"слуги" Кузнєцова, керівника Мукачева Гайдая та інших осіб, замішаних у скандалі з закупівлею дронів та РЕБ. Більше того, на платформах антикорупційних органів почали з’являтися подяки президенту за його підтримку у цій діяльності.

Цю ситуацію одразу помітили багато опозиційних політиків, активістів та журналістів.

"Картонна автономія" НАБУ та САП раптово обірвалася в кабінеті президента, - зазначив народний депутат Володимир В'ятрович.

НАБУ та САП не мають доповідати президенту, зауважив нардеп Ярослав Железняк.

"Тим, хто інформує президента, є СБУ, яке утримує в СІЗО детектива НАБУ, що відповідав за прослуховування Міндіча. Здається, що також ДБР і Печерський суд готові надати звіти президенту. Якраз щодо інших детективів НАБУ можна буде отримати більше інформації," - зазначив Железняк.

Правозахисник Сергій Наумович запитав, чи знову народні депутати ухвалили законопроєкт, текст якого не був ними ознайомлений?

"Тут виявляється, що НАБУ і САП "доповідають" президентові про свою роботу, а це означає, що вони йому підпорядковуються. Своєю чергою, на сторінках цих відомств зазначається, що тепер вони будуть інтенсивніше працювати і це лише завдяки законопроєкту, який вніс президент після дзвінків європейських високопосадовців і за який було проголосовано", - відзначив Наумович.

Журналіст-розслідувач Данило Мокрик зазначив, що ця доповідь для президента має значне значення і свідчить про певні проблеми, що стосуються незалежності антикорупційних установ.

"Закривайте вікно можливостей, президенту дує". Наші народні протести, що вимагають відновлення незалежності НАБУ і САП, принесли цим інституціям додаткову легітимність. ... виникла можливість чітко дати зрозуміти владі: ми тут не для того, щоб підлаштовуватися під вас і виконувати ваші забаганки, а щоб здійснювати контроль і викривати ваші злочини. І ця "доповідь" президенту виглядає як швидке згортання шансу, який народ надав НАБУ і САП. ... а ця фотографія відображає явні ознаки змарнованої можливості.

Тому залишається відкритим питання про завершення НАБУ та САП справи Міндіча, справи Чернішова, справи Шурми та інші маркерні справи, де фігурують наближені до президента України та його офісу.

Народний депутат Володимир Арʼєв в інтерв'ю для Еспресо зазначив, що суспільний інтерес до розкриття записів Тимура Міндіча, які були зроблені НАБУ у його житлі в рамках розслідування можливих випадків топкорупції, може спровокувати навіть серйознішу політичну кризу, ніж "касетний скандал" за часів президентства Леоніда Кучми.

"Не будемо поспішати з висновками. Якщо влада усвідомить, що в даній ситуації необхідно повернутися до звичайного режиму роботи, тоді немає потреби публікувати ці записи. Це, по суті, останній аргумент у найскладніших обставинах. Проте, я сумніваюся, що влада, очолювана Офісом президента, може адекватно реагувати на цю ситуацію," - вважає Арʼєв.

На цю тему влучно пожартував журналіст Андрій Дрозда, зауваживши, що ситуація може призвести до справжнього абсурду. Проте, з огляду на те, що українці вже понад 3,5 роки переживають "нелогічну війну, яку ніколи не повинно було бути", як часто повторює Трамп, дійсно, можливо все.

Керівники НАБУ та САП одного дня завітали на Банкову, щоб повідомити президенту про те, що його кум, колишній міністр, бізнес-партнер і друг створили масштабні корупційні схеми на мільярди. А президент у відповідь сказав: "Дякую! Щиро дякую за вашу працю! Заходьте ще раз!" - зазначив Дрозд.