Як АРМА перетворилося на "золотий парашут" для російських громадян

Чому російські компанії в Україні, незважаючи на накладені санкції, продовжують приносити прибуток своїм російським власникам. Розповідь про один завод у Калуші.

Досвід трирічного періоду свідчить про те, що санкційна стратегія України стосовно росії, яка узгоджується та підтримується у співпраці з США та іншими країнами Заходу, найкраще реалізується через кримінальні справи. У цих справах російські активи підлягають арешту та передаються до управління Агентства з розшуку та управління активами.

Таким чином, ще задовго до того, як власність росіян націоналізує Вищий антикорупційний суд, вона вже опиняється під повним контролем української держави і починає заробляти для Державного бюджету.

Однак це в теорії. На практиці все виглядає зовсім інакше. Замість того, щоб виступати у ролі головного "санкційного-тарана" у протистоянні з росіянами, АРМА натомість перетворилося на "безпекову парасольку" для них.

Розглянемо це на конкретному прикладі, щоб краще зрозуміти процес.

22 листопада 2024 року Вищий антикорупційний суд, розглянувши апеляцію, підтвердив своє рішення від 20 вересня 2024 року у справі № 91/4264/24 щодо стягнення активів "Калуського трубного заводу" на користь держави. Цей завод належав російській компанії "Поліпластик", яка продовжувала функціонувати в Україні, незважаючи на (1) повномасштабну війну, (2) санкції, запроваджені Європейським Союзом та українською владою, а також (3) арешт і передачу активів КТЗ в управління Агентства в рамках двох кримінальних справ.

Як так сталося, що найбільший в Східній Європі та російській федерації виробник полімерних високотехнологічних труб і композитних матеріалів, досі заробляє на заводі в українському місті Калуш (за даними "YouControl" з 2008 року російський конгломерат заробив на публічних закупівлях в Україні більше 2 млрд грн), і хто з суб'єктів реалізації санкційної політики, відповідальних за зменшення присутності росіян в економіці України, в цьому винен.

На початку Великої війни Євросоюз запровадив секторальні санкції стосовно групи "Поліпластик", через її наближеність до військово-політичного керівництва росії. Згодом, РНБО застосувало стосовно названих росіян персональні економічні та обмежувальні заходи (санкції).

Згідно з логікою, цього мало б вистачити, щоб зупинити російську трубну промисловість в Україні. Проте санкції не досягли жодного результату: "Калуський трубний завод" продовжував функціонувати, і за даними "Опендатабот", у перші два роки війни він заробив 84,1 млн грн.

У грудні 2022 року Івано-Франківський міський суд, реагуючи на запит Державного бюро розслідувань, а також Шевченківський районний суд Києва, на підставі звернення Служби безпеки України, ухвалили рішення про арешт і передачу в управління АРМА корпоративних прав та майна компанії КТЗ (детальніше в справах №№ 344/12601/22, 344/13211/22, 344/14972/22, 761/22990/22, 761/10558/23).

Агентство мусило невідкладно забезпечити фактичний контроль держави над активами заводу, а також щоб його робота приносила доходи тільки Державному бюджету, зокрема, терміново оцінити та передати їх в управління українській компанії.

Проте ніяких дій не було вжито, активи підприємства все ще перебувають під контролем російських користувачів і приносять їм значні фінансові надходження.

За роки бездіяльності АРМА лише провело в липні 2024 року на своєму веб-сайті певні попередні консультації та аналіз ринку, начебто з метою підготовки в майбутньому тендерної документації щодо проведення конкурсу з відбору управителя КТЗ. Проте, в системі Прозорро жодного конкурсу так і не було оголошено.

З одного боку, тривала бездіяльність Агентства призвела до створення як юридичних, так і фактичних умов для (1) збереження контролю росіян над активами "Калуського трубного заводу", (2) ускладнила їх ефективне використання на благо держави і суспільства, (3) сповільнила впровадження санкційної політики Євросоюзу та України щодо Російської Федерації.

Проте, з іншого боку, недбалість АРМА в виконанні своїх обов'язків спричинила набагато серйознішу загрозу — ризики для національної безпеки України. Протягом останніх трьох років російські підприємці не лише продовжували заробляти мільйони на КТЗ, але й намагалися обійти стягнення свого заводу в доходи української держави шляхом фіктивного банкрутства, чого їм майже вдалося досягти.

Невдовзі після остаточної націоналізації "Калуського трубного заводу" Вищим антикорупційним судом, Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення 26 листопада 2024 року у справі № 909/130/24, яким одразу ж зупинив процедуру банкрутства цього заводу. Процес банкрутства був розпочатий у лютому 2024 року трьома компаніями, що мали зв’язки з Росією.

Господарському суду знадобився "чарівний пендель" від СБУ, Міністерства юстиції та ВАКС для того, щоб на дев'ятому місяці розгляду справи нарешті помітити, що:

(1) Кредитори, що мають афілійовані зв'язки з російськими особами.

У другій половині 2023 року виник борг заводу на суму 155,3 млн грн. Це сталося в умовах санкцій, накладених Європейським Союзом та Україною на групу "Поліпластик", а також через кримінальні арешти та контроль з боку відповідних агентств.

(3) кредиторські вимоги виникли не з виробничої господарської діяльності КТЗ, а з відносин передачі грошових коштів на умовах поворотної фінансової допомоги та внаслідок взяття заводом на себе відповідальності за боргами інших юридичних осіб на підставі договорів про переведення боргу і поруки.

Якщо детально проаналізувати хронологію подій у Реєстрі судових рішень, можна виявити, що протягом двох років АРМА (1) не вживало жодних заходів для перешкоджання російському контролю над "Калуським трубним заводом" і отриманню прибутку з його діяльності, (2) ігнорувало факти фальсифікації кредиторської заборгованості та ініціювання штучного банкрутства заводу, що (3) фактично означало мовчазну згоду на спроби росіян уникнути конфіскації їх активів на користь української держави.

Виникнення штучного боргу КТЗ з самого початку було протизаконним, оскільки прямо суперечить заборонам, визначеним у Постанові Кабінету Міністрів від 3 березня 2022 року № 187, яка стосується захисту національних інтересів України у зв'язку з майбутніми позовами держави через військову агресію з боку Російської Федерації.

Слідкувати за дотриманням цієї Постанови мало Агентство, як тимчасовий власник заводу і установник управління його активами від імені держави. Однак, АРМА чомусь більше року дивилося в інший бік.

Проте, в останні хвилини справи про банкрутство КТЗ втрутилися Міністерство юстиції та Служба безпеки України. Вони наголосили на тому, що господарський суд має дотримуватися чіткої державницької позиції, а не підтримувати приховані інтереси Росії. Якщо б цього не сталося, незважаючи на конфіскацію з боку ВАКС, російські інвестори могли б повернути собі завод через борги, але вже не в рамках Агентства, а через Фонд державного майна України.

"Калуський трубний завод" є лише одним із численних російських активів, які перебувають під управлінням АРМА, і з якими протягом тривалого часу не відбувається жодних змін. Зокрема, в 2022 році органи досудового розслідування, прокуратури та судові установи передали Агентству:

Приватне акціонерне товариство "Завод з виготовлення ядерного пального", Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь", Товариство з обмеженою відповідальністю "Росатом Східна Європа", що належить російській державній корпорації з атомної енергетики "РОСАТОМ", з вартістю 179 мільйонів гривень.

сотню підприємств фінансової групи "ВЕСТА" росіянина Павла Фукса, вартістю 8 млрд грн;

ТОВ "Газпром збут Україна", ТОВ "Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України", АТ "Інститут ЮжНДІПрогаз", ТОВ "Газпромнєфть лубрікантс Україна", майнові права яких оцінюються в 116,1 млн грн, що належать російській корпорації "ГАЗПРОМ";

АТ "Українські енергетичні машини", єдиний в Україні виробник турбінного обладнання для гідро-, теплових та атомних електростанцій, зі статутним капіталом 1,4 млрд грн (підприємство створено у 2021 році шляхом об'єднання двох промислових гігантів АТ "Завод "Електроважмаш" та АТ "Турбоатом");

концерн "Нікмас", до складу якого входять ПрАТ "Полтавський турбомеханічний завод" та ПрАТ "НВАТ "ВНДІКомпресормаш".

Цей перелік можна продовжувати ще довгий час. Проте ключове питання полягає в тому, що службова недбалість АРМА, подібно до ситуації з КТЗ, вже перетворилася на систему, яка формує юридичні та фактичні умови для (1) збереження контролю росіян над їхніми активами в Україні, (2) унеможливлення ефективного використання російської власності на благо нашої держави та суспільства, (3) затримки реалізації санкційної політики Євросоюзу та України проти російської федерації, що, в свою чергу, створює серйозні загрози для національної безпеки нашої країни.