Як нова польська влада втрачає популярність і які наслідки це може спричинити.

13 грудня відзначається річниця утворення нинішньої коаліції влади в Польщі та призначення уряду під керівництвом Дональда Туска.

Коаліція, що складається з "Громадянської платформи", "Третього шляху" та "Нової лівиці", ще не здобула повної влади, оскільки не має свого представника на посаді президента, але вже починає відчувати зменшення підтримки серед виборців у зв'язку з необхідністю реалізації змін.

Вперше за рік, проведений в опозиції, партія "Право і справедливість" знову займає лідируючу позицію за популярністю серед польського населення.

З огляду на те, що у травні 2025 року у Польщі відбудуться вибори президента країни, можна очікувати запеклої боротьби за цю посаду.

У статті експерта з міжнародних відносин Станіслава Желіховського розглядається зміна ставлення польського населення та потенційні загрози для України і Європи. Тема заходить про зниження популярності Туска і те, як нові виборчі ситуації можуть позначитися на Польщі та Україні. Нижче представлено короткий огляд цієї роботи.

Одна з головних причин падіння популярності партії прем'єра Дональда Туска "Громадянська платформа" ("ГП") - економічні виклики.

Уряд Туска намагається донести, що більшість існуючих труднощів мають глобальний характер і пов'язані, зокрема, з війною між Росією та Україною, а також енергетичними проблемами. Проте для звичайного громадянина ці пояснення часто сприймаються як пусті фрази, якщо вони не підкріплюються конкретними змінами на краще.

Слід також врахувати інші аспекти, зокрема міграційну політику. Туск, намагаючись продемонструвати ліберальний підхід, обрав більш м'яку тактику у вирішенні міграційної кризи, контрастуючи з суворими методами своїх попередників.

Варто підкреслити, що уряд Туска дійсно досяг певних успіхів. Серед них можна виділити реформу державних ЗМІ, усунення з посад керівників державних підприємств, пов'язаних із "ПіС", а також ініціювання парламентських слідчих комісій, спрямованих на притягнення попереднього уряду до відповідальності за правопорушення.

Проте труднощі, що виникають, часто затінюють успіхи. Це стає особливо очевидним на фоні наближення президентських виборів, що формує більш чутливі реалії для держави.

Звичайно, політична сила Ярослава Качинського, відома як "Партія і справедливість" ("ПіС"), не залишається бездіяльною. Її пропагандистська діяльність активно націлена на критику нинішнього уряду. Кожен виявлений недолік або помилка стають інструментом для підриву довіри до влади, а емоційно насичена риторика слугує для мобілізації консервативної виборчої аудиторії.

В результаті, "ПіС" змогла не лише утримати своїх прихильників, а й відновити лідерство у рейтингах. Це, в свою чергу, може допомогти безпартійному кандидату, який має зв’язок з цією політичною силою, - голові польського Інституту національної пам'яті Каролю Навроцькому - підвищити свою популярність серед виборців.

У контексті цієї обстановки, мер Варшави Рафал Тшасковський, який зовсім нещодавно отримав підтвердження як кандидат від "Платформи" на президентських виборах 2025 року, зустрічається з низкою серйозних викликів.

По-перше, він мусить працювати в умовах політичної поляризації, коли суспільство розділене на два табори, що неохоче шукають компромісу.

По-друге, серйозною проблемою може стати тенденція до падіння підтримки "Платформи".

Крім того, популістські тенденції "ПіС" та їхня здатність визначати інформаційний порядок денний становлять ще один значний виклик.

Тшасковському необхідно буде захищати не тільки довіру виборців, але й протистояти інформаційним атакам, які активно застосовуватиме опозиція.

Політична нестабільність або внутрішні конфлікти в Польщі можуть мати згубні наслідки для регіональної безпеки, поставити під загрозу єдність Європейського Союзу та ослабити політичну стабільність у Центрально-Східній Європі.

Саме з цієї причини Дональду Туску та його команді необхідно терміново змінити цю загрозливу ситуацію.