Як подолати валютні обмеження через державний борг: поради від "Київстар", Kernel та ICU.
Фірми, що прагнуть купити іноземну валюту, не дотримуючись обмежень, встановлених Національним банком, знайшли спосіб використовувати для цього облігації, випущені українським урядом. Яким чином функціонує ця схема і чи має сенс інвестувати в валютні ОВДП у майбутньому?
Після початку масштабного конфлікту в Україні були введені суворі обмеження на виведення капіталу та придбання іноземної валюти. Політика Національного банку виявилася ефективною: незважаючи на воєнну невизначеність, фінансова система залишається досить стабільною, а довіра до гривні не зникає.
Проте ці обмеження подобаються не всім, тож українці вигадують все нові й нові способи їхнього обходу. Так, лазівки або неузгодженості у законодавстві перетворилися на можливості, які окремі фінансові компанії поставили "на потік".
ЕП вже розглядала методи виведення капіталу за межі країни, які обминають обмеження НБУ через використання облігацій США. Окрім цієї схеми, існує ще одна, яка дозволяє великим компаніям отримувати валюту, не підлягаючи обмеженням, цього разу за рахунок облігацій уряду України.
Схема, яка наразі функціонує, незабаром перестане існувати: під тиском Національного банку України та Міжнародного валютного фонду (МВФ) регулятор фондового ринку планує закрити її наприкінці червня 2025 року. Відкладення ухвалення необхідного рішення, ймовірно, призведе до втрати посади керівника цього органу.
Діючі обмеження Національного банку не дозволяють підприємствам купувати іноземну валюту, якщо вони не займаються зовнішньоекономічною діяльністю, зокрема не імпортують товари та послуги в Україну. Проте, багато компаній, як і звичайні громадяни, прагнуть придбати валюту навіть без наявності імпортних угод, адже це дозволяє їм захиститися від валютних ризиків і диверсифікувати свої інвестиції.
Такий попит на валюту став драйвером схеми, що допомагає обійти обмеження Нацбанку. В її основі лежать облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), номіновані в євро та доларах.
Працює це так: експортер, який отримав валютну виручку, замість того, щоб продати її на міжбанківському ринку через свій банк, вирішує купити за неї валютні ОВДП, за якими невдовзі має відбутися погашення.
Після цього експортер реалізує ці ОВДП на позабіржовому ринку в гривнях. Проте в таких угодах застосовується курс, який дещо перевищує той, що існує на міжбанківському ринку. Як повідомляють джерела, знайомі з організацією таких операцій, різниця між курсами може становити від 30 до 50 копійок за кожен долар або євро.
Ці валютні облігації купують небанківські фінансові компанії, які мають брокерські ліцензії (як правило на баланс інвестиційних фондів). Надалі вони перепродають валютні ОВДП за гривню суб'єктам, які прагнуть купити іноземну валюту в обхід обмежень Нацбанку. Цей продаж так само відбувається поза біржею.
Коли настає момент виплати за ОВДП, зазвичай це є великі компанії, хоча в деяких випадках можуть бути залучені й фізичні особи. Вони отримують кошти від Міністерства фінансів у валюті, в якій були емітовані облігації.
Як наслідок, існування схеми має одразу декілька наслідків. По-перше, експортери продають валютну виручку за допомогою ОВДП за вищим, ніж ринковий, курсом. Підвищений курс пояснюється високим попитом на операції з обходу обмежень та готовністю посередників переплачувати, аби втілити схему у життя.
По-друге, через прагнення експортерів отримати додатковий прибуток від продажу валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) спостерігається зниження обсягу пропозиції доларів та євро на міжбанківському ринку. По-третє, підприємства, які за умов чинних обмежень не мали б можливості придбати валюту, знаходять способи обійти ці заборони, а фінансові посередники отримують вигоду від операцій з перепродажу ОВДП.
Отже, всі учасники цієї схеми отримують вигоду, за винятком Національного банку та золотовалютних резервів України.
"Хоча під час виконання вказаних операцій виведення валюти з України не відбувається, це призводить до зниження пропозиції іноземної валюти на ринку через непроведення продажу експортних надходжень, що, в свою чергу, посилює тиск на міжнародні резерви", - зазначили в НБУ в коментарі для ЕП.
Згідно з інформацією Національного банку, середньомісячні показники угод купівлі-продажу валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) у 2025 році досягли 486 мільйонів доларів США та 196 мільйонів євро. Хоча обсяги операцій з доларовими ОВДП залишалися на стабільному рівні в останніх роках, угоди з євровими ОВДП у цьому році зросли більш ніж утричі, порівняно з 58 мільйонами євро у 2024 році.
Національний банк України утримався від конкретизації оцінок потенційних обсягів операцій з облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП), які можуть бути спрямовані на обхід валютних обмежень. Джерела в регуляторі наводять оцінку, що вартість таких схем для валютного ринку складає близько 150 мільйонів доларів щомісяця. Це означає, що Нацбанк змушений щомісяця витрачати додаткові резерви для підтримки стабільності курсу національної валюти.
Редакція ЕП має в своєму розпорядженні інформацію про обсяги позабіржової торгівлі валютними ОВДП (всього 15 випусків) за гривні за період січень-квітень 2025 року, а також відомості про компанії, що здійснювали купівлю та продаж цих цінних паперів, обходячи регуляторні обмеження НБУ. Згідно з цими даними, за перші чотири місяці року загальний обсяг позабіржових угод з купівлі-продажу валютних ОВДП у гривні досяг 62,7 млрд грн (в еквіваленті).
Серед підприємств, що були залучені до схем з валютними облігаціями внутрішньої державної позики, можна знайти чимало відомих компаній. Зокрема, до цього списку входять "МХП", "Київстар", "Кернел" та інші. Використовуючи ці відомості, ЕП має можливість відновити рух капіталу за операціями купівлі-продажу різних типів облігацій.
Наприклад, серед основних покупців доларових облігацій з терміном погашення 31 липня 2025 року виявилися компанії "Катеринопільський елеватор", "Миронівська птахофабрика", "Вінницька птахофабрика", "МХП" (всі вони входять до групи "МХП" Юрія Косюка), а також "Сантрейд", "Кернел трейд" (Андрія Веревського) та "Укролія".
Всі ці підприємства є експортерами, які придбали облігації в іноземній валюті, але згодом реалізували їх на позабіржовому ринку за гривні, ймовірно, за завищеним курсом фінансовим посередникам.
Згодом ці фінансові посередники продали доларові облігації за гривню іншим компаніям. Найбільшими покупцями стали "Водафон", який витратив 1,7 млрд грн, "Українська автомобільна корпорація" (колишній депутат від "БЮТ" та "Партії регіонів" Таріел Васадзе) з інвестицією в 426,36 млн грн, а також "Вигідна покупка" (мережа "Аврора"), яка придбала облігації на 221 млн грн. Додатково дві фізичні особи інвестували 598 млн грн і 171 млн грн відповідно.
В кінці липня, коли настане термін виплати облігацій, компанії та фізичні особи, які їх придбали за гривні, отримають від Міністерства фінансів доларові кошти, уникаючи при цьому обмеження Національного банку.
Ще один приклад стосується облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), номінованих у євро, погашення яких відбулося 13 березня цього року. Серед експортерів, які найбільше інвестували в ці облігації в іноземній валюті, можна виділити такі компанії, як "Кернел трейд", "Вінницька птахофабрика", "Елеватор буд інвест", а також фірми, що належать родині Петра Порошенка: "Продовольча компанія Поділля" і "Інтерпостач Україна".
Серед провідних підприємств, які змогли обійти валютні обмеження НБУ завдяки цій облігації, можна виділити "Київстар" (інвестувавши в загальному 4,57 млрд грн), "Карлсберг" (з інвестицією в 455,2 млн грн), "Розетка" (з сумою 360,3 млн грн) та "Вестерн Рент Компані", що належить сім'ї депутата Ігоря Палиці (з інвестицією 346,9 млн грн).
Протягом перших чотирьох місяців найбільшими фінансовими установами, що займалися перепродажем валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) і, таким чином, могли допомогти обійти обмеження Національного банку, стали "Інвестиційний капітал Україна" (ICU), "Профі-Т Цінні Папери", "БТС Брокер", "Конкорд Кепітал" та "Домінанта трейд".
Лідером цього списку є група ICU, яка здійснила майже половину всіх угод з продажу валютних облігацій за гривню, що відбувалися поза біржею протягом перших чотирьох місяців цього року.
У відповідь на запит редакції ЕП представники групи ICU підтвердили, що вони здійснюють продаж валютних ОВДП за гривні, проте відмовилися розголошувати інформацію про розмір комісії за ці послуги. У разі, якщо в майбутньому такі операції будуть заборонені, компанія готова буде виконати це рішення. "ICU завжди дотримується вимог чинних нормативних актів регуляторів і продовжить робити це в своїй діяльності", - додали в організації.
Раніше Національний банк України висловлював підозри щодо компаній ICU та "Домінанта Трейд", вважаючи, що вони могли бути причетні до організації схеми, що передбачала виведення капіталу з України через американські облігації. У зв'язку з цим регулятор надіслав українським банкам листи з попередженнями про можливі ризики співпраці з цими організаціями.
Врешті-решт, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) змогла призупинити механізм виведення капіталу з України через американські трежеріс. Незабаром комісія планує ухвалити аналогічне рішення стосовно схеми з валютними облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП).
Національний банк заборонив банкам продавати валютні облігації за гривню ще у березні 2022 року. Проте заборонити проводити такі операції небанківським компаніям там не можуть, оскільки їхню діяльність регулює НКЦПФР.
"Національний банк України не раз направляв свої рекомендації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо недопущення подібних операцій", - зазначили у пресслужбі НБУ. В результаті, ця вимога була включена з міжвідомчих документів до меморандуму з Міжнародним валютним фондом.
Вона з'явилася в 2023 році, але спочатку формулювання звучало досить загально: "узгодити валютний контроль операцій з цінними паперами з банківськими операціями". З кожним новим переглядом формулювання ставало дедалі більш чітким.
У лютому 2025 року з'явилася зовсім пряма вимога - обмежити позабіржові операції на вторинному ринку для небанків та їхнє виконання тільки через Розрахунковий центр. Її виконання вже декілька разів зривалося за строками", - повідомив ЕП співрозмовник, який брав участь в переговорах з МВФ.
За його словами, через це, а також інші накопичені проблеми (неповернення коштів клієнтам "Фрідом фінанс Україна", можливий конфлікт інтересів та затримки у проведенні перевірки членів комісії) голова НКЦПФР Руслан Магомедов ризикує втратити свою посаду. В даний час в Офісі президента активно шукають йому заміну. Цю інформацію підтверджують також кілька співрозмовників ЕП у фінансових регуляторних органах.
10 червня НКЦПФР організувала публічну дискусію щодо проєкту рішення, що забороняє небанківським установам здійснювати позабіржові операції з валютними ОВДП за гривну. Якщо це рішення буде прийняте, з 30 червня стане неможливо обходити валютні обмеження Національного банку України за допомогою урядових облігацій.
Невдовзі валютні облігації можуть стати частиною історії. Як повідомив співрозмовник з Міністерства фінансів у коментарі для ЕП, відомство має намір поступово відмовитися від валютних запозичень на внутрішньому ринку боргу. "На даний момент ми маємо близько трьох мільярдів доларів внутрішнього валютного боргу. Ми плануємо щорічно зменшувати цю суму на мільярд, щоб до 2028 року повністю ліквідувати його", - зазначив він.
Однією з підстав ухвалення такого рішення у Мінфіні назвали саме зволікання НКЦПФР у боротьбі з використанням ОВДП для обходу валютних обмежень. Проте це не єдина причина.
