Як Україна може допомогти Трампу?
Конфлікт в Ірані активно загострюється, стаючи дедалі менш передбачуваним. Чимало аналітиків вважають, що Дональд Трамп, який разом з Ізраїлем ініціював цю війну, не врахував низку ключових факторів, що можуть призвести до суттєвих негативних наслідків. Необхідно акцентувати увагу на одній з найбільших загроз для Трампа, яка може мати значний вплив на його ситуацію.
Обмін авіаударами між США, Ізраїлем та Іраном тривають понад два тижні. На тлі цього конфлікту рух танкерів через Ормузьку протоку -- вузький водний шлях, яким проходить близько чверті світового морського вантажообігу нафти і п'ята частина постачань зрідженого природного газу, -- практично зупинився.
Великі морські порти, такі як Джебель-Алі в Дубаї та порт Халіфа в Абу-Дабі, залишаються в стані простою з моменту, коли іранські військові повідомили суднам (танкерам) про заборону проходження через протоку у відповідь на атаки США та Ізраїлю.
На сьогоднішній день забезпечення повної безпеки в Ормузькій протоці виключно силами США залишається складним завданням, незважаючи на значну військову присутність.
Сполучені Штати розгорнули у регіоні потужні війська, серед яких авіаносці USS Abraham Lincoln та USS Gerald R. Ford. Ці військові формування мають можливість знищити іранський регулярний флот, але не здатні повністю ліквідувати асиметричні загрози, які несподівано виникли для Трампа.
Трамп оголосив, що Військово-морські сили США розпочнуть супроводжувати танкери "якомога швидше", орієнтовно до завершення березня 2026 року. За інформацією, отриманою від джерел Reuters, ВМС США практично щодня відмовляють представникам морської індустрії у військовому супроводі через Ормузьку протоку, пояснюючи це тим, що ризик атак на судна в даний момент є занадто високим. Ці дані суперечать заявам Трампа, зробленим на початку військових дій.
Фахівці у військовій сфері та такі видання, як The Wall Street Journal, підкреслюють, що навіть проведення наземних операцій не забезпечує повну безпеку через наявність "москітного флоту" Ірану, який складається з сотень катерів, а також завдяки мобільним береговим ракетним комплексам і загрозі масового мінування протоки.
10 березня американські військові знищили іранські судна в Ормузькій протоці, зокрема 16 мінних загороджувачів, згідно з інформацією, наданою Центральним командуванням Збройних сил США.
Напередодні CNN та CBS News, посилаючись на свої джерела, повідомили, що Іран розпочав процес мінування Ормузької протоки. Дональд Трамп підкреслив, що у разі підтвердження цієї інформації, іранські військові повинні "негайно" ліквідувати всі міни, інакше "наслідки для Тегерана будуть безпрецедентними". Варто зазначити, що сам прохід доволі вузький, тому теоретично замінувати його судноплавну частину не є надто складним завданням. Проте, навіть якщо США спробують взяти під контроль саму протоку, повна безпека судноплавства там залишається під сумнівом. Адже Іран має можливості ефективно перешкоджати мореплавству в Ормузькій протоці і без використання мін. У його арсеналі є сучасні берегові протикорабельні ракети, безпілотні катери та різноманітні дрони, а також легкі човни, які можуть бути використані пілотами-самогубцями для атак на кораблі чи інші судна.
Спроба мінування Ормузької протоки може бути розглянута не лише як військова акція, а скоріше як економічно-психологічна стратегія з боку Ірану. Однієї-двох вдало проведених атак на танкери з іранського боку вистачить для того, щоб страхові компанії різко підвищили тарифи на страхування суден, що виходять з Перської затоки. Це, в свою чергу, може суттєво вплинути на загальну ситуацію в судноплавстві через цю важливу водну артерію.
За даними британського агентства United Kingdom Maritime Trade Operations, з початку війни в Ормузькій протоці, Перській та Оманській затоках було зафіксовано 13 нападів на судна.
У середу, 11 березня, два вантажні судна повідомили про влучення невідомих снарядів, а третє було вражено приблизно за 80 кілометрів на північний захід від Дубая. У той же час Корпус вартових ісламської революції Ірану заявив, що завдав наймасовіших та найінтенсивніших ударів з початку війни.
Колишній співробітник спецслужб та поліції Ізраїлю Мігдаль у розмові з "Новою газетою Європа" пояснює, що іранські мінні загороджувачі є катерами, на які вантажиться по дві-три морські міни. Катер виходить на встановлене місце, де кілька людей вивантажують міни у воду. -- Це можуть бути класичні морські міни. Однак є ймовірність, що Іран закупив у Китаю і більш складні види мін, які занурюються на глибину і, засікаючи за допомогою датчиків корабель, що проходить, спливають і б'ють його в днище, -- вважає Мігдаль.
Він підкреслює важливість стратегії США щодо ліквідації іранських морських сил: численні великі судна вже були знищені, а атаки також спрямовані на "москітний флот". Однак найбільшою загрозою для навігації в даний момент є безпілотні літальні апарати різного типу.
У безпілотних літальних апаратах системи "Шахед" завдяки зменшенню витрат пального для польоту на відносно короткі відстані значно зростає вага бойової частини. В умовах аятол таких дронів може бути кілька десятків тисяч. Вони являють собою серйозну загрозу, яка впливає не лише на судноплавство.
Мігдаль зазначає, що для протидії іранським кораблям, ракетам та безпілотникам потрібно розмістити американські есмінці, корвети та фрегати на певній відстані один від одного в Ормузькій протоці. Це забезпечить захист торгових суден під час їхнього проходу. Проте в такому випадку американські судна можуть стати основною мішенню для атак з боку Ірану.
Сполучені Штати активно закликають країни НАТО, Китай та інших значних споживачів нафти направити свої військові кораблі для патрулювання. Американські авіаносні групи наближаються до зони конфлікту. Авіаносець "Лінкольн" знаходиться в Індійському океані, а до Середземного моря прямує група на чолі з авіаносцем "Джордж Буш", яка займе позицію поблизу Кіпру. Питання щодо участі держав Перської затоки стають актуальними. Арабські Емірати, Бахрейн, Катар, Оман, Саудівська Аравія та Кувейт витратили величезні суми на закупівлю сучасного озброєння. Багаторазово в новинах демонстрували військові кораблі, на яких команда у білому уніформі зустрічає чергового шейха. Проте жодна з цих країн не бажає брати участь у забезпеченні безпеки мореплавства в Ормузькій протоці, хоч це, безумовно, в їхніх інтересах. Однак ніхто не хоче воювати, тобто перешкоджати спробам Ірану закрити протоку, – зазначає Мігдаль.
Франція оголосила про ініціативу створення власної оборонної місії в межах операції Aspides. Індія, у свою чергу, висловила готовність залучити свій флот для забезпечення захисту постачання. Лідери G7 ведуть переговори щодо можливої організації спільного конвоювання.
Проте незаперечною істотою є те, що обсяги трафіку через протоку зменшилися більш ніж на 90%. Іран вибірково дозволяє проходження окремих суден, але націлюється на ті, що мають зв'язок зі США або Ізраїлем. У результаті логістичного колапсу ціни на нафту зросли й перевищили 100-105 доларів за барель.
А тим часом ціни на дизельне паливо, бензин, авіаційне паливо та нафту, що використовується для виробництва пластмас та дорожнього палива, зросли. За даними Lloyds List Intelligence, з початку війни через протоку пройшло близько 15 суден, більшість з яких належать до так званого "тіньового флоту", що перевозить іранську нафту до Китаю та Індії.
У останні роки ми спостерігаємо нестачу дизельного пального, що викликане перебоями, пов'язаними з війною між Росією та Україною. Проте, як повідомляє Reuters, конфлікт між Ізраїлем і США з Іраном ще більше ускладнює цю ситуацію.
"Дизельне паливо є найбільш вразливим продуктом у контексті цього конфлікту з огляду на його структуру", -- зазначив Шохрух Зухрітдінов, засновник компанії Nitrol Trading, розташованої в Дубаї. "Цей вид пального є критично важливим для вантажних перевезень, сільського господарства, видобувної промисловості та загальної промислової діяльності, що робить його найбільш чутливим елементом у загальному ланцюгу".
Згідно з оцінками енергетичного економіста Філіпа Верлегера, втрати постачання дизельного пального через перешкоди в Ормузькій протоці становлять приблизно 3-4 мільйони барелів щоденно, що еквівалентно близько 5-12% від загального світового споживання. Крім того, ще 500 тисяч барелів на день буде втрачено внаслідок блокувань експорту з нафтопереробних заводів Близького Сходу, додав він.
"Закривши Ормузьку протоку, Іран зменшив експорт своєї цінної нафти, багатої на дистиляти, а також реактивного і дизельного пального. У шахах для цього існує термін: ШАХ," – зазначив він.
З початку війни ціни на дизель зросли швидше, ніж на нафту та бензин. За словами Верлегера, на роздрібному ринку вони можуть подвоїтися, якщо протока буде закрита надовго. Ф'ючерси на дизельне паливо в США зросли більш ніж на 28 доларів за барель з 27 лютого до 10 березня, тоді як ф'ючерси на нафту подорожчали більш ніж на 16 доларів.
Аналітик Sparta Commodities Джеймс Ноель-Бесвік попереджає, що стійке зростання цін на дизель та авіаційне паливо може призвести до зниження попиту та уповільнення світової економіки. Зростання цін на дизель також може швидко вплинути на вартість продуктів харчування.
За словами Шаї Хоссейнзаде з OnyxPoint Global Management, фермери в США вже можуть уповільнити посівні роботи через зростання цін на пальне.
У Азії націнка на дизель із низьким вмістом сірки піднялася до 33 доларів за барель, що приблизно на 12 доларів перевищує показники, які були до початку конфлікту.
Проте конфлікт в Ірані призвів не лише до серйозного дефіциту пального, але й став загрозою для світової продовольчої безпеки через перекриття важливих транспортних маршрутів і атаки на інфраструктуру.
Іран практично заблокував доступ до протоки. Австралія та Індонезія, які є головними імпортерами очищеного пального, опинилися в ситуації термінового зниження постачань, оскільки 90% пального з цього регіону постачалося саме на ринок Азії.
Ціна авіаційного пального в Сінгапурі піднялася на 72%, досягнувши рекордних $ 225 за барель, в той час як дизель у США зріс на 28% протягом двох тижнів конфлікту. Експерти прогнозують, що перебої в постачанні можуть призвести до зростання глобальної інфляції на 0,8%. Ціна на нафту марки Brent вже перевищила позначку в $ 100 за барель.
Паливні витрати складають близько 40% загальних витрат авіакомпаній. Нестача пального вже призводить до скасування деяких рейсів та підвищення цін на авіаквитки на 10-20%. Зростання вартості морських перевезень і страхових внесків через військові ризики також впливає на кінцеву вартість споживчих товарів.
Через Ормузьку протоку проходить приблизно 33% світових постачань сірки та аміаку. Блокування цього важливого маршруту ставить під загрозу сільське господарство на глобальному рівні, викликаючи різкий дефіцит добрив. Зростання цін на дизельне паливо прямо впливає на витрати на експлуатацію сільськогосподарської техніки та транспортування продуктів харчування, що може призвести до нової продовольчої кризи. Фахівці застерігають про потенційні ризики для регіонів, які сильно залежать від імпортних поставок, у зв'язку з дестабілізацією логістичних ланцюгів у Перській затоці.
Які ключові загрози можуть виникнути у випадку невдачі з розблокуванням?
Економічні результати
Неймовірний підйом цін на нафту та газ: приблизно 25% глобального потоку нафти та зрідженого природного газу (ЗПГ) проходить через цю протоку. Цю блокаду визнано найзначнішим порушенням постачання енергії в історії.
Світовий брак товарів
Припинення постачання може суттєво вплинути на виробництво напівпровідників через нестачу гелію, а також викликати проблеми в аграрному секторі через брак добрив.
Інфляція в США: підвищення цін на паливо стало вагомою політичною проблемою для Трампа. Тривалий дефіцит може викликати економічний спад і посилити невдоволення серед виборців.
Геополітичні та військові загрози, загострення протистояння.
Трамп неодноразово застерігав Іран про "небачені військові наслідки". Якщо питання не буде вирішено через дипломатичні канали чи обмежені військові дії, це може призвести до ескалації конфлікту та спалахнути повномасштабна війна в регіоні Близького Сходу.
Втрата лідерства США
Трамп закликав іноземні держави направити свої судна для охорони протоки. У разі відмови союзників або невдачі операції, це може серйозно підірвати репутацію США як надійного гаранта безпеки морських шляхів.
Пошуки шляхів обходу
Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати вже впровадили власні трубопроводи для транспортування сирої нафти, обходячи при цьому протоку. Проте експорт нафтопродуктів все ще значною мірою залежить від маршрутів танкерів.
Внутрішньо політичний стан у Сполучених Штатах та вплив політичних факторів.
Радники президента попереджають про високі політичні ризики та закликають знайти "вихід" із конфлікту. Провал операції може посилити позиції опозиції та призвести до обговорення імпічменту у разі серйозних економічних потрясінь.
Чи здатна Україна врятувати Трампа? Або чи можуть українські інновації стати вирішальним фактором у розблокуванні Ормузької протоки? Так, українські технології вважаються важливим елементом у цьому процесі, особливо завдяки спільним розробкам.
Велика Британія планує розгорнути тисячі дронів Octopus -- це українсько-британська розробка, створена з урахуванням досвіду війни в Україні. Ці апарати призначені для захисту судноплавства та нейтралізації загроз у протоці.
Українські дрони-перехоплювачі розглядаються як нова модель захисту від іранських атак БпЛА на Близькому Сході. Також розглядається застосування безпілотних систем для пошуку та знищення морських мін, якими, ймовірно, Іран замінував протоку.
Велика Британія і Сполучені Штати ведуть переговори про спільну морську операцію, спрямовану на подолання нафтової блокади. В цій ситуації технологічна перевага безпілотників може відігравати ключову роль у швидкому розблокуванні, без необхідності мобілізації великих військових флотів.
Трамп звернувся до країн НАТО та інших союзників з проханням долучитися до розблокування протоки, натякаючи, що підтримка України може бути пов'язана з активністю європейських партнерів у вирішенні кризи на Близькому Сході.
Так, українські дрони (або системи, розроблені спільно з Україною), фактично стають частиною глобальної стратегії безпеки, що здатна протистояти тактиці мінування та атак БпЛА, які використовує Іран для блокади Ормузької протоки.
