Аналітичне інтернет-видання

Які варіанти систем безпеки можуть бути доцільними для України та які аспекти слід врахувати?

Одним із найбільш важливих аспектів безпеки України є те, як можна запобігти новому агресивному наступу Путіна, якщо вдасться укласти угоду про припинення вогню.

У contemporary наукових та політичних обговореннях аналізуються різноманітні варіанти та моделі безпекових гарантій для України, здатні упередити нові агресивні дії з боку Росії.

Ознайомтеся з основними моделями, які активно обговорюються політиками та експертами у сфері міжнародних відносин, в колонці голови комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Олександра Мережка. У ній розглядається, як забезпечити стійкий мир, спираючись на безпековий досвід інших країн. Наступний текст містить короткий виклад її основних положень.

За інформацією, наданою автором статті, основна ідея західнонімецької моделі полягає в тому, що Україна приєднується до НАТО, проте стаття 5 Північноатлантичного договору діє лише на ті території України, які не знаходяться під окупацією Росії.

Депутат зазначає, що одним з адептів цієї концепції був Генрі Кіссінджер. Цей американський політик виступав на підтримку ідеї приєднання потужно озброєної України до НАТО в обмін на її зобов'язання відмовитися від військового повернення окупованих територій. Така позиція певною мірою відображає його зовнішньополітичну доктрину, яка акцентує увагу на балансі сил для забезпечення миру в Європі.

У той же час команда президента Байдена виявила обережність щодо можливості вступу України до НАТО, побоюючись, що це може спровокувати пряме зіткнення між Росією та Альянсом.

"Нова адміністрація США наразі також відкидає цю ймовірність," - зазначає Олександр Мережко.

За його словами, політики і експерти іноді згадують норвезьку модель, як має на увазі те, що хоча країна і стає членом НАТО, однак на її території не розміщуються його бази.

Автор колонки згадує і про корейську модель, яку обговорювали в американському експертному середовищі.

Він акцентує на недоліках цієї моделі: значна протяжність фронтової лінії в порівнянні з конфліктом на Корейському півострові, а також відсутність обговорення варіанту держав-гарантів для України.

"Основна проблема цієї моделі полягає в тому, що Путін не має жодного інтересу до миру та економічного розвитку України в стилі Південної Кореї. Його справжня мета - знищення української державності," - підкреслює депутат.

Парламентар також зазначає ізраїльську модель безпеки, яка передбачає укріплення як оборонних, так і наступальних можливостей України, не вимагаючи при цьому її вступу до НАТО. Цей підхід має на меті створити реальний стримувальний ефект проти можливих спроб і намірів Росії відновити збройну агресію проти України.

Водночас, експерти, які закликають до впровадження ізраїльської моделі безпеки в Україні, залишають поза увагою важливий аспект: Ізраїль фактично є ядерною державою, що само по собі виступає значним елементом стримування. Хоча офіційно Ізраїль ані не підтверджує, ані не спростовує наявність ядерної зброї.

Автор статті вважає, що одним із можливих варіантів забезпечення безпеки для України є європейська модель, яка передбачає швидкий процес інтеграції України до Європейського Союзу. У межах ЄС вже функціонує спільна безпекова та оборонна стратегія, яка могла б послужити основою для формування автономної архітектури безпеки в Європі.

Також Мережко зазначає, що на думку деяких українських політиків, гарантією безпеки України під загрозою нового російського нападу може бути надання Україні ядерної зброї. Однак держави-члени ядерного клубу не зацікавлені в порушенні режиму нерозповсюдження ядерної зброї і їх обʼєднує рішучий спротив виникненню ще однієї ядерної держави.

Водночас повністю виключати таку можливість не можна. Як зазначає видання The Economist, принаймні теоретично опції Дональда Трампа можуть охоплювати повернення Україні ядерної зброї.

"Проте ключовим аспектом сучасної ситуації в контексті стримування Путіна є згуртованість і рішучість країн Заходу, адже саме цього найбільше побоюється російський лідер", - підсумував голова комітету Верховної Ради з міжнародних відносин.

Читайте також