Аналітичне інтернет-видання

Яким чином відбувався телемарафон "Єдині новини" та ефір Першого каналу Суспільного 25 і 28 листопада 2025 року – підсумки.

Огляд ключових тем тижня, демонстрація парламентських фракцій та груп у гостьових студіях, елементи політичного піару, російські наративи та токсичні медійні особи в телемарафоні, а також порушення основних принципів інформаційної журналістики — в стислій формі.

Телемарафон під назвою "Єдині новини" розпочав свою роботу 24 лютого 2022 року. З 21 березня того ж року "Детектор медіа" розпочав моніторинг цього телемарафону, застосовуючи спеціально розроблену методологію. У січні поточного року "Детектор медіа" оновив і доповнив цю методологію, врахувавши коментарі та побажання редакцій, які беруть участь у телемарафоні. Автором моніторингу є Ігор Куляс, медіатренер та творець основної методології моніторингових досліджень "Детектора медіа".

Вступ

25 і 28 листопада бойові дії досягли найвищої інтенсивності на Покровському напрямку, також спостерігалася висока активність на Олександрівському, Лиманському, Костянтинівському, Гуляйпільському та Слов'янському напрямках. Телемарафон у цілому зосередив найбільшу увагу на Покровському, Гуляйпільському та Костянтинівському напрямках, тоді як інші регіони отримали недостатню увагу, а Лиманський напрямок залишився зовсім поза увагою. В ефірі Першого каналу Суспільного в зазначені дні акцентували увагу переважно на Покровському та Лиманському напрямках, тоді як Слов'янському та Костянтинівському було приділено значно менше уваги.

В рамках внутрішньої політики важливі події відбулися 28 листопада. Цього дня пройшли обшуки в Офісі президента, зокрема у голови цього відомства Андрія Єрмака, а також його звільнення, яке ініціював Володимир Зеленський. У ранкових і денних телемарафонах обшуки згадувалися лише побіжно і в дещо хаотичному порядку: інформація то з’являлася в новинах, то зникала, а дискусії з експертами на цю тему не проводилися. Вечірня програма на каналі "1+1" зосередилася на звільненні Єрмака, відтворюючи лише версію Зеленського, а з гостями обговорювали менш значущі питання, пов’язані з ймовірними наступниками Єрмака. На противагу, Перший канал Суспільного дуже якісно та оперативно висвітлював події в репортажному форматі, а в студії організував детальну дискусію за участю журналістів, антикорупційних активістів, політичних експертів та депутатів з усіх фракцій парламенту.

У звітні дні найгіршою за наслідками була ворожа ракетно-дронова атака на Київ 25 листопада, внаслідок якої загинуло 7 людей, а поранено було 21 людину. І в телемарафоні, і на Першому каналі Суспільного цю подію висвітлювали достатньо якісно. Перший канал Суспільного був трохи оперативнішим за телемарафон.

Протягом звітних днів у сфері зовнішньої політики продовжували з’являтися різноманітні події та коментарі стосовно "мирного плану". У телемарафоні та на Першому каналі Суспільного активно обговорювали цю тему з участю багатьох компетентних експертів. Однак, варто зазначити, що під час телемарафону, на відміну від Суспільного, не були запрошені парламентарі з опозиційних фракцій для участі у дискусії.

У дні звітів в телемарафоні традиційно спостерігалися численні серйозні порушення стандартів правдивості та відмежування фактів від суб'єктивних думок. Найбільше випадків грубих порушень стандартів достовірності та всебічності інформації відзначалося в ефірах Першого каналу Суспільного в ці періоди.

Протягом тижня з 24 по 30 листопада в студіях телемарафону традиційно переважали депутати від партії "Слуга народу". Представників "Європейської солідарності" не запросили на ці ефіри. Натомість на Першому каналі Суспільного цього тижня представлення як владної, так і опозиційних фракцій було більш збалансованим.

25 та 28 листопада в рамках телемарафону відбулося 8 випадків політичного піару, при цьому найбільша їх кількість спостерігалась на каналі "Ми — Україна". Під час ефірів на Першому каналі Суспільного в зазначені дні двічі безпідставно згадували фракційну належність депутатів-гостей.

1. Огляд ключових тем тижня.

СИТУАЦІЯ НА РІЗНИХ ДІЛЯНКАХ ФРОНТУ:

25 і 28 листопада, як і раніше, найвищою була інтенсивність боїв на Покровському напрямку (відповідно 52 і рекордних 82 боєзіткнень на добу), росіяни контролювали більшу частину Покровська і намагалися оточити Мирноград. З інших напрямків надвисокою 28 листопада була інтенсивність боїв на Олександрівському (56 боєзіткнень) і Лиманському (38 боєзіткнень) напрямках. Значною також була інтенсивність боїв на Костянтинівському напрямку (20 і 31 боєзіткнення на добу), на Гуляйпільському (16 і 17) і Слов'янському (11 і 17 боєзіткнень на добу відповідно. Чи не рекордною 28 листопада була загальна кількість боєзіткнень на фронті -- 311.

У телемарафоні редакції найбільшу увагу було зосереджено на Покровському напрямку, звідки підготовлено два репортажі та пряме ввімкнення з шістьма експертами. Хоча в ефірі "Ради" про цей один з найскладніших фронтових напрямків не було жодної згадки. Що стосується інших напрямків, то найбільше обговорень стосувалося Гуляйпільського, де ситуацію аналізували з п'ятьма запрошеними гостями. Костянтинівський напрямок також отримав висвітлення у прямому ввімкненні та в бесіді з двома експертами. Проте, про Лиманський напрямок, який є одним з найбільш активних, взагалі не згадали. Натомість тричі обговорювалися ситуації в Південно-Слобожанському і Куп'янському напрямках, які не були найактивнішими в ці дні.

Обговорювати ситуацію на фронті в гості учасники телемарафону найчастіше в ці дні кликали речників різних підрозділів Сил оборони (10 разів) і військових-фронтовиків (9 разів), експертів запросили лише двічі. У звітні дні по одному фронтовому репортажному сюжету вийшло в ефір на "1+1" і ICTV та СТБ, в ефірі "Інтера" було одне пряме ввімкнення кореспондента з фронту. Інші учасники телемарафону репортажів з фронту в ці дні не робили.

В ефірі Першого каналу Суспільного під час звітних днів найбільше уваги було зосереджено на напрямках Покровського (7 обговорень) та Лиманського (5 обговорень). По 4 дискусії проходили щодо ситуації в Гуляйпільському та Куп'янському напрямках. Проте, деякі активні напрямки, такі як Слов'янський і Костянтинівський, отримали недостатню увагу. Найчастіше для обговорення фронтових питань запрошували військових-фронтовиків (7 разів), тоді як представників різних підрозділів та експертів запрошували по 4 рази. У ці дні не було випущено жодного фронтового репортажу.

ВНУТРІШНЯ УПРАВЛІННЯ:

У дні звітності в контексті внутрішньої політики основними новинами стали нові деталі справи НАБУ і САП "Мідас". 25 листопада керівники НАБУ представили нову інформацію на засіданні парламентського антикорупційного Комітету, зокрема про виявлені у Міндіча досьє на політиків, детективів і журналістів. Проте частина учасників телемарафону ("Інтер" і "Рада") повністю проігнорувала ці новини, тоді як канал "Ми – Україна" подав їх у стислій і вибірковій формі. Зокрема, жодного слова не було сказано про знайдені досьє, що стало однією з найзначніших новин, озвучених на засіданні Комітету ВР (див. розділ "Теми/події, які не згадували в ефірі телемарафону, але згадували в ефірі Першого каналу Суспільного"). У телемарафоні це питання не обговорювалося з гостями. Натомість Перший канал Суспільного детально висвітлив засідання Комітету, надаючи репортажі, а також проводив обговорення з експертами, членами Комітету ВР та журналістами-розслідувачами.

Протягом останніх двох днів найзначнішими подіями стали обшуки, які проводили НАБУ і САП у керівника Офісу президента Андрія Єрмака, а також його звільнення, що відбулося 28 листопада. Про ці обшуки повідомляли телеканали ІCTV та СТБ під час ранкового ефіру телемарафону, а також в денному випуску "Ми — Україна". Однак новина подавалася надто стисло: вона то з'являлася у випусках новин, то зникала, і жодного разу не займала належного їй центрального місця — зазвичай її розміщували в середній або навіть у кінцевій частині випусків. Обговорення цієї події з експертами взагалі не відбулося. Ближче до 18-ї години президент Зеленський оприлюднив відеозвернення, в якому оголосив про звільнення Єрмака з його посади.

Тему більш активно розвинули у вечірньому ефірі каналу "1+1". (Це, звісно, лише моє припущення, але виглядало направду так, що до виступу президента телемарафонці ще не мали вказівки, як саме "правильно" висвітлювати тему, а на вечір отримали її). Основним меседжем повідомлень про звільнення Єрмака був схематично такий: президент подякував Єрмакові за патріотичну позицію, але звільнив, щоб "уникнути чуток і маніпуляцій". Про "спекуляції" говорив у гостьовій студії каналу радник екскерівника ОП Подоляк. З Подоляком і з гостями-експертами (з пулу цілком лояльних до влади) ведучі каналу настійливо обговорювали питання імовірного наступника Єрмака на посаді керівника ОП. Хоча, звісно ж, це було геть не головне питання.

У цей день Перший канал Суспільного, на мою думку, яскраво продемонстрував важливість суспільного мовлення для аудиторії. По-перше, вони оперативно та якісно висвітлювали події, використовуючи всі доступні редакційні формати, а також активно зверталися за коментарями до всіх зацікавлених учасників. Протягом дня у студіях відбулося масштабне обговорення обох подій, а також тем, пов'язаних із виходом з політичної кризи та відновленням конституційного порядку. До дискусії долучилися журналісти-розслідувачі, антикорупційні активісти, політичні експерти, а також було організовано дві дискусійні панелі за участю народних депутатів різних політичних сил, представлених у нинішньому складі парламенту.

НАСЛІДКИ ВОРОЖИХ АТАК І БОМБАРДИРУВАНЬ ГРОМАДЯНСЬКИХ ОБ'ЄКТІВ:

У звітні дні найгіршою за наслідками була ворожа ракетно-дронова атака на Київ 25 листопада, внаслідок якої загинуло 7 людей, а поранено було 21 людину. І в телемарафоні, й на Першому каналі Суспільного цю подію висвітлювали достатньо якісно. Перший канал Суспільного був трохи оперативнішим за телемарафон.

ЕКСТЕРНІ ЗВ’ЯЗКИ УКРАЇНИ І ГЛОБАЛЬНІ ПОЛІТИЧНІ ТРЕНДИ:

Протягом звітних днів у сфері зовнішньої політики продовжували відбуватися різноманітні події та висловлювання, пов'язані з "мирним планом". 25 листопада мали місце контроверсійні коментарі з боку Трампа та його представників, на які відреагували європейські партнери, а також обговорювалося питання організації візиту Зеленського до США. 28 листопада The Telegraph повідомила, що представники Трампа можуть запропонувати Росії визнання анексованих українських територій як російських. Цього ж дня, у зв'язку зі звільненням Єрмака, постало питання, хто від України буде вести подальші переговори з американцями. Усі ці питання вимагали детального експертного аналізу. У телемарафоні та на Першому каналі Суспільного теми обговорювалися з участю широкого кола фахівців, але при цьому варто зазначити, що в телемарафоні, на відміну від Суспільного, не запрошували депутатів від опозиційних фракцій до обговорення.

Тематики та інциденти, що залишилися поза увагою під час телемарафону, але були обговорені в передачах Першого каналу Суспільного.

У "бек-офісі" Міндіча виявили 527 файлів, що стосуються детективів НАБУ, політиків та журналістів (25 листопада).

У Києві 25 листопада під час ворожого обстрілу жінка з дитиною не змогли потрапити до укриття.

На Покровському напрямку росіяни розстріляли полоненого українського військового (28 листопада).

Не було жодної інформації ані під час марафону, ані в трансляції Першого каналу Суспільного:

Керівник САП: Особи, з якими спілкувався чиновник САП Синюк, не мають ніякого відношення до справи Міндіча (25 листопада).

У постачальника Міністерства оборони виявлено зв'язок з особою, що фігурує у "плівках Міндіча", на ім'я Галущенко (25 листопада).

"Слідство.Інфо": Бізнес колишніх соратників Зеленського в РФ переписали на різнороба з Латвії (25 листопада).

"Дзеркало тижня": Зеленський призначив Єрмака керівником переговорної команди після отримання інформації про підозру, висунуту НАБУ проти очільника Офісу президента (25 листопада).

Антимонопольний комітет наклав штрафи на підприємства за змову під час багатомільйонних закупівель для Збройних Сил України (28 листопада).

2. Недотримання норм інформаційної журналістики 25 та 28 листопада.

Телемарафон:

В ефірі каналу "1+1" найбільше грубих порушень стандарту достовірності були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. Багато було також і суто абстрактних псевдопосилань. Більшістю грубих порушень стандарту точності були невідповідності між картинкою і текстом у БЗ. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були емоційними оцінками журналістів у новинах. Дуже багато було також зайвих у новинах маркерів авторизації та посилення уваги. Найбільше грубих порушень стандарту доступності подачі інформації були показом текстових скриншотів, які неможливо прочитати з екрана телевізора. Чимало також було слів, які не розуміє частина аудиторії.

На каналах ICTV та СТБ було виявлено значну кількість серйозних порушень стандартів достовірності, які проявлялися у вигляді розмитих і неясних посилань на джерела фактичних даних. Всі грубі порушення стандарту точності виявлялися у невідповідності між візуальними матеріалами та текстовою інформацією в новинах. Порушення стандарту розмежування фактів і думок проявлялося у вигляді емоційних оцінок журналістів у новинарських матеріалах. Також серйозні недоліки в стандарті доступності подачі інформації були пов'язані з використанням текстових скриншотів, які важко прочитати на екрані телевізора.

В ефірі каналу "Інтер" найбільше грубих порушень стандарту достовірності були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактів. Чимало було також суто абстрактних псевдопосилань. Більшістю грубих порушень стандарту точності були невідповідності картинки й тексту в БЗ і сюжетах. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були зайвими в новинах маркерами авторизації та посилення уваги. Чимало було і суто емоційних оцінок журналістів у новинах. Грубі порушення стандарту повноти інформації були розмиті позначення локацій в підводках до прямих ввімкнень. Найбільше грубих порушень стандарту доступності подачі інформації були слова, незрозумілі частині аудиторії.

На каналі "Рада" спостерігалися численні серйозні порушення стандартів достовірності, які проявлялися у вигляді нечітких псевдопосилань на джерела фактичних даних. Основні недоліки в дотриманні стандарту точності полягали в невідповідному використанні ілюстрацій, які супроводжували розмови з гостями. Найбільше проблем з відокремленням фактів від думок виникло через несанкціоновані суб'єктивні висловлювання ведучих під час ефіру. Крім того, значну частину грубих порушень стандарту повноти інформації становила відсутність фонового шуму на відеозаписах у блоці новин.

На каналі "Ми -- Україна" зафіксовано чимало серйозних порушень стандартів журналістики. Однією з основних проблем стала відсутність чітких посилань на джерела інформації, що знизило достовірність поданих матеріалів. У багатьох випадках спостерігалися розбіжності між зображеннями та текстом у новинах, що порушувало стандарт точності. Емоційні оцінки журналістів також заважали відокремленню фактів від суб'єктивних думок, а недостатнє представлення експертів ставало причиною порушення стандарту повноти інформації. Багато матеріалів були представлені без фонових звуків, що ускладнювало сприйняття. Ще одним серйозним порушенням стала демонстрація текстових скріншотів, які важко читати, що ставило під сумнів доступність інформації. Також зафіксовано порушення оперативності, адже вечірній репортаж висвітлював події, що відбулися напередодні.

Перший канал Суспільного

Найбільш серйозні порушення стандарту достовірності стосувалися виключно абстрактних псевдопосилань. Що ж до стандарту точності, то тут помітними були випадки невідповідного "ілюстрування" розмов з гостями за допомогою малюнків. Також було зафіксовано чимало фактичних помилок. Найзначніші порушення стандарту повноти інформації виявилися у недостатньому представленні експертів. Порушення стандарту доступності інформації зумовлювалися використанням текстових скриншотів, які важко читати з телевізійного екрана. Крім того, частина слів залишалася незрозумілою для певної аудиторії. Виникли також проблеми з оперативністю — під час прямого ефіру обговорювали події, що відбулися вчора.

3. Презентація парламентських фракцій та груп у гостьових студіях з 24 по 30 листопада.

Парламентарі в телемарафоні:

Протягом звітного тижня народні депутати отримали 21 запрошення на участь у телемарафоні, що є збільшенням у порівнянні з 14 запрошеннями попереднього тижня. Як і раніше, провідну роль у ефірі займали представники партії "Слуга народу", які отримали 14 запрошень, що становить майже 67% всіх депутатських виступів тижня — це доволі нехарактерно низький показник. Окрім "слуг", в ефірі каналу "Рада" двічі з'явилися представники "Батьківщини" (традиційно Михайло Цимбалюк та Сергій Євтушок), а також по одному разу виступили депутати з груп "Довіра" (Лариса Білозір) та "За майбутнє" (Ірина Констанкевич), а також позафракційна депутатка Оксана Савчук. Цього разу в ефір "Ради" також запросили представницю опозиційної фракції "Голос" Тамілу Ташеву, з якою обговорювали питання саміту "Кримської платформи" у Стокгольмі, скоріше як з експерткою. Інші канали, такі як ICTV та СТБ, цього тижня не мали народних депутатів у своїх ефірах. Як завжди, представники опозиційної фракції "Європейської солідарності" цього разу не були запрошені до телемарафону.

Цього тижня представниця партії "Слуга народу" Євгенія Кравчук взяла участь у телемарафоні тричі. Її однопартійці Єгор Чернєв, Олексій Леонов та Олена Шуляк з'явилися в ефірі по два рази, а також двічі виступила Ірина Констанкевич з групи "За майбутнє". Всі інші депутати мали можливість бути в телемарафоні лише один раз.

Цього тижня в телемарафоні Офіс президента тричі представляв радник голови ОП Михайло Подоляк, який виступав на каналах "1+1", "Інтер" та "Рада", загалом провівши в ефірі 48 хвилин. Двічі у телемарафоні з'являвся Владислав Власюк, уповноважений президента з питань санкційної політики, який брав участь у програмах ICTV та СТБ, на яких провів 16 хвилин. У ефірі "Ради" радник голови ОП Сергій Лещенко виступив протягом 12 хвилин, його колега Олександр Бевз — 20 хвилин, а заступниця керівника ОП Ірина Верещук мала 5 хвилин у програмі ICTV та СТБ. Загалом, Офіс президента за звітний тиждень зібрав 1 годину 41 хвилину ефірного часу.

Депутати на Першому каналі Суспільного:

Цього тижня на каналі Суспільного мовника народні депутати з'являлися у ефірі 27 разів, тоді як минулого тижня їхня участь складала 41 виступ. Депутати від фракції "Слуга народу" відвідали ефір 13 разів, а представники опозиції загалом 14 разів (серед них 7 разів представники "Європейської солідарності", 4 рази від "Голосу" та 3 рази від "Батьківщини"). У рамках дискусійних програм присутність представників влади та опозиції була збалансованою. Однак, варто зазначити, що у звітному тижні ведучі неодноразово безпідставно акцентували на фракційній приналежності депутатів, яких запрошували на експертні обговорення (як членів відповідних комітетів або авторів конкретних законопроєктів). Це стосувалося таких "слуг народу", як Олександр Мережко та Олександр Федієнко, а також представниці "Голосу" Інни Совсун і членів "Європейської солідарності" Ахтема Чийгоза, Ніни Южаніної та Іванни Климпуш-Цинцадзе.

Протягом тижня по два рази в ефірі каналу побували "слуги народу" Олег Дунда і Руслан Горбенко. Всі інші депутати побували в гостях по одному разу.

4. Прояви політичного піару в телемарафоні 25 і 28 листопада

Протягом трьох днів аналізу телемарафону ми зафіксували 8 випадків політичного піару. З них 5 транслювалися на каналі "Ми -- Україна", а 3 – на каналах ICTV та СТБ. Інші телеканали не продемонстрували жодних проявів піару. Негативний піар у звітні дні також не спостерігався.

В ефірі Першого каналу Суспільного у звітні дні двічі невиправдано називали фракційну приналежність гостей-депутатів.

5. Російські наративи та токсичні медійні фігури в телемарафоні 25 і 28 листопада.

Російських пропагандистських наративів в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного протягом звітних днів не було. Ефіри "Ради" вели токсичні ведучі каналу.

Читайте також