Юридичне визнання Криму як частини Росії може сприяти поширенню ядерної зброї, - зазначив Фейгін.
Політик Марк Фейгін переконаний, що юридичне визнання Криму територією Росії буде означати злам усієї колишньої архітектури безпеки, яка проіснувала після Холодної війни
Таку думку він висловив в етері Еспресо.
Фейгін зазначає, що юридичне визнання Криму, яке не є де-факто, оскільки територія залишається окупованою, і в даний момент немає можливостей для її деокупації, призведе до руйнування всієї колишньої системи безпеки. Це включає не лише Гельсінські угоди, але й усі статути ООН, які можуть опинитися під загрозою. У такій ситуації більше не можна говорити про непорушність кордонів чи недоторканість суверенітету держав — домінуватиме право сили. Ці обставини можуть призвести до численних наслідків, які не будуть регульовані, і можуть занурити людство у хаос, зокрема, сприяти поширенню ядерної зброї.
За словами політика, легалізація агресії Росії та окупація українських територій змусить країни переглядати власні засоби безпеки. Зокрема, всі країни прагнутимуть мати ядерну зброю.
Логіка говорить про те, що якщо більше не існує інституту, який би захищав національний суверенітет, то залишається лише сила. Якщо ж твоїх сил замало (а Україна в 40 разів менша за Росію за багатьма показниками), то єдиним способом самозахисту стає використання ядерного потенціалу. Відтак, всі держави прагнутимуть отримати ядерну зброю. Причина в тому, що їхні збройні сили недостатні, адже вони поступаються сусіднім, таким як російські. Також бракує коштів для утримання армії. Ядерна зброя, в свою чергу, є простою у використанні: є боєголовка та ракетоносій, здатний доставити її до столиці противника, і тоді в Москві десять разів подумають, чи варто зв’язуватись з країною, що має навіть одну ядерну боєголовку. А якщо їх буде десять?
Фейгін підкреслив, що концепція трансатлантичної безпеки, яка існувала під час Холодної війни та в наступні десятиліття, поступиться місцем питанням ядерної безпеки.
Це веде до поширення ядерної зброї та трансформації доктрини ядерного стримування, яка набуває інтегрованого та багаторівневого характеру. Іншими словами, країни почнуть активно інвестувати в розробку та вдосконалення ядерних арсеналів, а також у термоядерні і водневі технології, прагнучи спростити ці процеси, аби зменшити залежність від складних матеріалів, таких як уран і плутоній. Реалії змушують їх шукати нові шляхи розвитку цих видів озброєння, адже альтернативи практично немає. Таким чином, трансатлантична безпека, яку ми знали в епоху Холодної війни і протягом багатьох років, поступається місцем ядерній безпеці, яка стає основною метою. Деякі країни також можуть втратити підтримку головного "жандарма" у вигляді США в американоцентричному світі, — підкреслив політик.
