Обмеження на приватизацію житлової нерухомості в Україні: коли вступлять в силу нововведення та кому нададуть особливі умови.

Чому приватизувати житло, отримане від держави, забороняють

Депутат зазначила, що 13 січня 2026 року Верховна Рада ухвалила законопроект, який, серед іншого, скасовує можливість приватизації державного житла.

Цей документ носить назву "Основи житлової політики" і має за мету:

Одна з його норм, як зазначає Шуляк, передбачає скасування права на приватизацію житла, яке люди отримали від держави.

Вона зазначила, що ця ініціатива є важливою для формування державного житлового фонду, яким володіє безпосередньо держава та місцеві органи влади.

"Ми змогли скасувати чинний Житловий кодекс, оскільки він давно втратив свою ефективність. Цей кодекс був розроблений у 80-х роках минулого століття, коли економіка була плановою, а не ринковою", - зазначила депутат.

Вона зазначила, що "житло, яке на той час надавалося державою громадянам, що чекали на поліпшення житлових умов, залишалося у власності держави або комунальних органів".

Тому "у держави був на балансі досить значний житловий фонд".

"Проте, в результаті процесу приватизації — передачі державного житла в особисту власність громадян, які тривалий час проживали в ньому на основі ордерів, державний житловий фонд фактично втратив свою заповненість", — зазначила політик.

Шуляк зазначила, що обмеження на приватизацію житла, яке було отримано від держави, почне діяти через рік після закінчення воєнного стану.

Громадянам, які вже отримали у власність свої квартири через приватизацію, не потрібно повторно оформляти право на власність.

Нардеп нагадала, що основна хвиля приватизації відбувалася у 90-тих роках. Тоді житло, яке люди отримували від держави у порядку черги (як громадяни, що потребують поліпшення житлових умов), переходило до них у приватну власність.

"Це право є священним і недоторканним," - підкреслила Шуляк.

Водночас вона зауважила, що з огляду на таку ситуацію сьогодні у людей виникає плутанина - через нерозуміння суті приватизації та призначення державного й комунального житла.

Згідно з інформацією політика, не потрібно, наприклад, приватизовувати житло, яке належить людям на підставі:

Тобто приватизація стосується виключно об'єктів, які перебували у державній і комунальній власності.

"В даний момент ми спостерігаємо спекуляції на зразок: 'все нерухоме майно потрібно терміново приватизувати, інакше держава його забере у вас'. Це абсолютно абсурдно, адже приватизація є необхідною лише у випадках, коли ви не придбали житло, а отримали його від держави раніше", - зазначила Шуляк.

Вона зазначила, що "немає необхідності повторно приватизувати житло, яке ви отримали шляхом купівлі-продажу, у подарунок, у спадок або те, що вже було приватизовано раніше".

"Це вже ваше. Приватизація можлива лише для житла, яке ви отримали від держави на основі ордеру," - підкреслила Шуляк.

За словами нардепа, "формування державного та комунальних житлових фондів є обов'язковою передумовою створення ефективної житлової політики".

"Без наявності житла в державному балансі, країна не зможе забезпечити житлом тих, хто потребує покращення своїх житлових умов, але не має змоги його купити, навіть за пільговими умовами", - зазначила народний депутат.

Вона зазначила, що мова йде про помешкання, яке буде можливим:

Шуляк зазначила, що внаслідок приватизації 90-х років житловий фонд зазнав значних втрат. Це призвело до того, що громадяни, які роками очікують на отримання квартир, не можуть реалізувати своє право на житло.

"Виділити його немає звідки. А ті кілька сотень квартир, які щорічно пропонуються, миттєво переходять у приватну власність. Це ще більше звужує шанси держави продовжувати їх надання в майбутньому," - зазначила експерт.

За словами Шуляк, існує ще один поширений міф, що "зародився внаслідок приватизації 90-х років", а саме – нібито "держава зобов'язана забезпечити кожного свого громадянина власним житлом".

"Проте це не відповідає дійсності. Навіть у Європейському Союзі використовуються різні алгоритми," - зазначила депутат.

Вона пояснила, що там "замість роздачі квартир у власність як універсальної гарантії держави", забезпечено доступ до житла через:

"Усі ці положення включені в нове українське законодавство щодо житла - закон №4751-IХ, який остаточно був прийнятий у січні цього року і вже отримав підпис президента", - підкреслила Шуляк.

Депутат визнала, що будь-яка заборона такого характеру не повинна вводитися несподівано та без попередження.

Саме тому в ухваленому законопроекті чітко прописано, що можливість приватизації скасують не одномоментно.

Отже, всі, хто хоче приватизувати житло від держави (яке з тих чи інших причини ще не було приватизоване), спокійно можуть зробити це зараз. Адже заборона приватизації вступить в силу тільки через рік після завершення воєнного стану.

"Хочете приватизувати - будь-ласка, приватизовуйте. Наразі ніхто у цьому праві не обмежений. Це право гарантоване законом. Для того, щоб приватизувати житло є ще вдосталь часу, щоб встигнути. Власне, заради цього норму щодо відстрочки скасування приватизації ми і прописали у цьому законі", - наголосила Шуляк.

Одночасно вона відзначила, що "в даний час практично немає людей, які мешкають у державних квартирах, що не були приватизовані".

"Можливо, такі ситуації справді трапляються. Проте мені важко уявити сім'ю, яка, чекаючи 20 років у черзі, отримала квартиру за ордером, але не скористалася можливістю приватизувати її та оформити право власності", - зазначила депутат.

Саме тому, за її словами, "у цьому сегменті заборона приватизації майже не відчується" (оскільки "все, що можна було приватизувати, вже давно приватизовано").

"Про жодну необхідність повторно щось приватизовувати не йдеться - приватизація житла це раз і назавжди", - додала спеціаліст.

Шуляк зазначила, що обмеження на приватизацію матиме значний вплив, особливо в сфері службового житла.

"Вона зазначила, що подібні квартири наразі залишаються популярними для отримання та приватизації."

Нардеп підкреслила, що в даний час приватизація службового житла виступає як один із засобів роздержавлення. Це призводить до того, що громадяни, які мають право на службове житло, фактично позбавлені можливості його отримати.

Йдеться, наприклад, про лікарів або вчителів, які їдуть працювати "не поблизу місця свого проживання".

Шуляк зазначила, що часто трапляється, коли люди відмовляються від роботи через те, що в місці її розташування немає можливостей для проживання.

"Замість цього, люди, які не мають нагальної потреби в житлі, отримують службове житло через виконання своїх професійних обов'язків, після чого його переводять у загальний житловий фонд і приватизують," - зазначила депутат.

Вона навела приклад розподілу службового житла в академії МВС серед суддів та їхніх помічників, які вже володіють кількома власними нерухомостями, а також продажу житла, отриманого від держави та приватизованого.

"Для вирішення цієї проблеми в рамках нового законодавства про житло скасовано можливість приватизації державного житла. Це дозволить службовому житлу знову стати тимчасовим варіантом проживання на умовах оренди", - зазначила Шуляк.

На завершення народний депутат зазначила, що чотири категорії громадян підпадають під винятки з цього правила.

Вони й надалі продовжать отримувати житло від держави у власність.

Шуляк зазначила, що мова йде про: