Забудьте про термін "гуглити". Яким чином Сполучені Штати протистоять монополії Google?

Судова система Сполучених Штатів може розділити одну з найбільш технологічних компаній світу, яка монополізувала ринок "пошуковиків". Завадити цьому може лише політика.

У кінці 19 століття Джон Девісон Рокфеллер очолював найбільший у Сполучених Штатах нафтяний трест Standard Oil. У 1879 році його компанія володіла 90% ринку нафтопереробки в Америці. Ця фірма стала втіленням жорстокого капіталізму, застосовуючи такі методи, як демпінг, шантаж, шпигунство, підкуп службовців і хабарі залізничним компаніям.

У той час набирав обертів рух прогресистів, які виступали за регулювання бізнесу, обмеження монополій, захист прав споживачів та працівників. Ці ідеї підтримували й політики. Проте спроби Конгресу обмежувати монополії Рокфеллер, який контролював нафтовий ринок США, ігнорував.

У 1909 році Верховний суд ухвалив рішення, що компанія порушила антимонопольний закон Шермана. Два роки по тому її розділили на 34 окремі підприємства. Понад сто років потому судова система країни знову стикається з подібною ситуацією.

Суд ухвалив рішення, що компанія Google, яка обробляє 90% усіх пошукових запитів у Сполучених Штатах, порушила антимонопольні закони. Судді вважають, що Google інвестувала мільярди доларів у формування монопольного становища, ставши пошуковою системою, яка встановлена за замовчуванням.

Останні кілька місяців стали справжнім випробуванням для компанії Alphabet, що є материнською структурою Google. Загроза повторити шлях Standard Oil стала надзвичайно реальною. Міністерство юстиції має намір примусити компанію продати браузер Chrome, заборонити ексклюзивні ліцензійні угоди для пошукових систем, а також обмежити вплив Alphabet на сферу штучного інтелекту.

Схоже, Мін'юст знайшов у Google "скриню Деві Джонса", її найцінніший актив - браузер Chrome. Для Alphabet ці заходи можуть стати серйозним ударом. Основна частина доходів компанії надходить від реклами, а без Chrome рекламна ефективність Google може суттєво знизитися.

Справу в суді ініціювали в період першого президентського терміну Дональда Трампа, і її вирішення може відбутися під час його другого терміну. Кінцевий результат цієї ситуації залежить від того, чи зможе Трамп підірвати монополію Google, чи, навпаки, стане її захисником.

Чутки про створення браузера Google поширилися ще у 2004 році, коли компанія залучила до роботи колишніх розробників Microsoft. Ця подія збіглася в часі із стрімким зростанням популярності Mozilla Firefox, який став головним конкурентом Internet Explorer - браузера, що мав проблеми з безпекою.

Ерік Шмідт, який обіймав посаду виконавчого директора Google, протягом шести років утримувався від розробки браузера, вважаючи, що його компанія занадто мала, аби брати участь у "браузерних війнах". Однак ситуація змінилась, коли співзасновники Google, Сергій Брін і Ларрі Пейдж, продемонстрували Шмідту тестову версію Chrome. "Це було настільки вражаюче, що змусило мене переглянути свої погляди", - згадує колишній CEO Google.

Розробка Chrome почалася у 2006 році під керівництвом Сундара Пічаї. У 2008 році браузер презентували публічно. Його запустили в розпал "другої браузерної війни", яка точилася між Internet Explorer, Firefox, Safari та Opera. Завдяки швидкості та мінімалістичному дизайну Chrome швидко завоював ринок.

"Друга браузерна війна" стимулювала розвиток технологій, сприяючи створенню швидших, безпечніших та функціональніших браузерів. У підсумку Chrome став лідером ринку, витіснивши Internet Explorer та Firefox.

Зараз Google Chrome - найпопулярніший браузер у світі з аудиторією 3,5 мільярда користувачів і часткою 65% світового ринку. Досягти цих результатів Google вдалося завдяки значним інвестиціям у розвиток браузера, постійному вдосконаленню його роботи та впровадженню нових функцій. З 2018 року кількість постійних користувачів Chrome зросла на 44,35%.

Браузер Chrome займає важливе місце в бізнес-моделі Alphabet, забезпечуючи компанії значні доходи завдяки різним механізмам. Він функціонує як "вхідні ворота" до інших сервісів, таких як Gmail, Google Docs та Google Apps. Ця інтеграція стимулює користувачів залишатися в екосистемі Google, що в свою чергу підвищує рівень залученості та лояльності споживачів.

Крім того, браузер Chrome виступає потужним засобом для надання цільової реклами завдяки своїм розширеним функціям збору даних. У 2023 році прибуток компанії Google досягнув 305,6 мільярда доларів, з яких 237,8 мільярда було отримано від рекламної діяльності, значна частина якої формується саме через Chrome.

До появи Chrome Google мусила платити іншим браузерам за встановлення пошукової системи Google за замовчуванням. Власний браузер дозволив мінімізувати ці витрати, оскільки Chrome містить пошуковик Google.

Chrome можна розглядати як один з основоположних компонентів екосистеми Google, що сприяє підтримці її домінуючої позиції в області інтернет-пошуку. Цей браузер відіграє суттєву роль у закріпленні монопольного становища компанії.

Про вплив Google свідчить один факт: у 2021 році Mozilla, конкурент Google, отримала 83% доходів від Google. Компанія платить за те, щоб її пошукова система була встановлена за замовчуванням у браузері Firefox. Google майже 20 років є ключовим спонсором Mozilla. Упродовж останніх років ці виплати перевищували 450 млн дол. на рік навіть попри скорочення аудиторії Firefox.

З бізнесової точки зору таке "благодійництво" виглядає незвично, особливо на фоні зниження популярності Firefox. Однак підтримка Mozilla може бути викликана прагненням зберегти конкурентоспроможність на ринку, формуючи враження про відсутність монопольного домінування Google.

Після визнання Google монополістом на ринку інтернет-пошуковиків Мінʼюст США запропонував низку заходів, спрямованих на зменшення домінування компанії. На думку урядовців, монополія Google шкодить економічному зростанню.

Однією з головних пропозицій Мін'юсту є вимога продати браузер Chrome і не виходити на ринок браузерів з новим продуктом протягом п'яти років. Компанію також можуть зобов'язати надати конкурентам доступ до свого пошукового індексу - бази даних, яка є "серцем" пошукової системи Google.

Пошуковий індекс Google - це база даних обсягом понад 100 млн гігабайтів, яка зберігає інформацію про мільярди сторінок. Завдяки індексу Google може швидко видавати релевантні результати. Доступ до індексу буде майже безкоштовним, що дозволить іншим компаніям створювати власні пошукові сервіси.

Мінʼюст також вимагає заборонити виробникам смартфонів і програмного забезпечення ставити Google пошуковою системою за замовчуванням.

Суддя Аміт Мехта раніше ухвалив, що 26,3 мільярда доларів, які Google витратила на виплати іншим компаніям за встановлення своєї пошукової системи як за замовчуванням на мобільних пристроях та у браузерах, суттєво ускладнили можливості для конкурентів досягти успіху на ринку. Серед цих витрат 10 мільярдів доларів Google перераховує компанії Apple.

Остання ініціатива Міністерства юстиції має на меті забезпечити захист прав авторів контенту. Відомство вважає важливим надати видавцям та творцям можливість забороняти використання їхніх матеріалів для тренування штучного інтелекту Google.

Пропозиції урядовців є частиною судового процесу довкола Google, який триватиме щонайменше до середини 2025 року. Google планує оскаржити рішення про визнання її монополією і готує захист від пропозицій Мін'юсту.

Прогнозувати, яке рішення ухвалить суд, вкрай важко. Ті, хто підтримує більш жорстке державне регулювання великих технологічних компаній, висловлюють позитивну думку щодо дій уряду.

Директорка Центру журналістики та свободи Інституту відкритих ринків Кортні Радш підкреслює, що вжиті заходи можуть суттєво змінити ситуацію: "Ці ініціативи націлені на здійснення структурних перетворень, які усунуть конкурентні переваги Google у його продуктових категоріях і підривають її монопольну позицію на ринку".

Водночас у Google висловлюють занепокоєння щодо можливих негативних наслідків. Президент з глобальних справ та головний юридичний директор компанії Кент Вокер зазначив, що подібні кроки можуть завдати шкоди споживачам і вплинути на позиції США в світовій технологічній сфері.

Якщо суд винесе рішення на підтримку уряду, Google буде змушений продати свій браузер Chrome. Згідно з інформацією Bloomberg, його вартість може досягати не менше 15-20 мільярдів доларів.

Проте, браузер інтегрований в екосистему Google, що створює труднощі для монетизації зі сторони інших компаній. "Chrome виступає як вхідна точка до різноманітних сервісів. Його важко оцінити лише з фінансової перспективи", - зауважує Боб О'Доннелл з Technalysis Research.

Окрім того, можливе укладення угоди може спонукати Apple або Samsung розробити власні пошукові платформи або ж зміцнити позиції Bing як конкурента Google.

Після останніх президентських виборів у США, де Трамп здобув перемогу, світ зупинився в очікуванні його інавгурації та перших кроків нової адміністрації. У технологічному секторі також панує атмосфера невизначеності. Одним із ключових питань залишається доля антимонопольної справи Міністерства юстиції проти компанії Google.

Однак не варто ставити в один ряд Трампа 2016 року та його теперішню версію. На горизонті з’явиться новий уряд, що обов’язково вплине на політичний курс. Нестабільний президент може як припинити розслідування, так і внести в нього зміни, що дозволить процесу тривати далі.

Сам Трамп висловився проти розділу компанії, заявивши, що це "дуже небезпечний крок", який може посилити позиції Китаю. Хоча новообраний віцепрезидент Джей Ді Венс підтримує ідею розділення Google.

Коли гендиректор Google Сундар Пічаї зателефонував Дональду Трампу, щоб привітати його з перемогою на виборах, до розмови приєднався Ілон Маск

Тимчасом суддя Мехта оголосив, що запланований на квітень процес відкладати не будуть, навіть якщо нова адміністрація перегляне підходи до справи.

Google активно готується до наступної фази процесу. Компанія попросила своїх конкурентів у сфері ШІ - OpenAI, Perplexity та Microsoft - надати фінансову інформацію і дані про користувачів. Імовірно, Google спробує довести, що політика пошуковика не обмежує конкуренцію і не шкодить бізнесу конкурентів.

Прокурори планують викликати до суду свідків, включаючи представників OpenAI, Perplexity та Microsoft. Вплив штучного інтелекту на сферу онлайн-пошуку може стати однією з основних ліній обговорення під час судового процесу.