Заморожені активи Росії для України: чого побоюється Європейський Союз та які можливі зміни очікуються в грудні?

Незважаючи на одностайні виправдання європейців щодо невдалого рішення ЄС про використання заморожених активів Росії для підтримки України, реальність виявилася іншою. Бельгія заблокувала надання Україні "репараційного кредиту" в розмірі 140 мільярдів євро, який мав фінансуватися за рахунок доходів від цих активів. Лідери ЄС вирішили відкласти обговорення цього питання до грудня, що зруйнувало сподівання українського уряду на отримання коштів на початку 2026 року. Чому європейці в останній момент не змогли реалізувати свої плани? Чи можна сподіватися на зміни в грудні? Видання "Коментарі" звернулося до експертів з цими запитаннями.

Заморожені активи РФ. Фото: з відкритих джерел

Доктор політичних наук та експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Ігор Петренко підкреслив, що питання використання заморожених російських активів для підтримки України стало яскравим прикладом бюрократичної інерції та національних інтересів у Європейському Союзі, які зазвичай заважають прийняттю оперативних рішень у кризових ситуаціях.

Ігор Петренко зупинився також на основних причинах блокування. Першою є юридичні ризики для Бельгії.

За словами експерта, другою причиною є внутрішня політика Бельгії. Нещодавно Де Вевер став на чолі уряду, а його коаліція складається з партій, які скептично ставляться до поглибленої інтеграції Європейського Союзу та великих фінансових зобов'язань. Бельгія отримує вагомі доходи від управління цими активами, приблизно 3 мільярди євро щорічно, і блокування може слугувати стратегією для отримання вигідніших умов, наприклад, розподілу активів по всій території ЄС замість їх концентрації в Брюсселі.

Він зауважує, цей "провал" відображає структурну слабкість ЄС: відсутність справжньої фіскальної єдності та залежність від національних вето в чутливих питаннях.

Щодо можливих змін у грудні, політолог зазначає, що існують певні підстави для обережного оптимізму, проте без будь-яких гарантій.

Ігор Петренко зазначив, що керівники Європейського Союзу доручили Єврокомісії розробити детальний план до грудневого саміту, акцентуючи увагу на "репараційному кредиті" з використанням доходів від активів. Багато джерел повідомляють, що угода все ще обговорюється, і Бельгія не відкидає цю ідею в принципі, а лише потребує додаткових роз'яснень.

Підсумовуючи експерт зазначив, що загалом, ця ситуація підкреслює, що ЄС ефективний у санкціях, але повільний у креативних рішеннях. Україні варто диверсифікувати джерела допомоги, не покладаючись виключно на Європу. Якщо є додаткові деталі чи аспекти, які вас цікавлять, я готовий розширити аналіз.

Політолог Дмитро Воронков підкреслив, що позиція Бельгії зумовлена прагненням країни в першу чергу захистити свої економічні інтереси.

Щодо можливого ухвалення позитивного рішення для України бельгійськими парламентаріями в грудні, Дмитро Воронков зазначає, що наразі важко робити прогнози. Проте існує ймовірність, що під впливом інших держав-членів Європейського Союзу офіційна позиція Бельгії може зазнати змін.

Досліджуйте також на сайті "Коментарі" -- атаки на нафтопереробні заводи дають результати: паливна криза вже вразила не лише Росію.