Здати Єрмака в ситуації, коли під загрозою знаходиться суб'єктність Зеленського, - заявила Данилюк-Ярмолаєва | Еспресо.

Випуск записів Міндіча і Чернишова без редагування дав новий поштовх для руху в нашому політичному середовищі.

Багато депутатів з провладної фракції нагадали, чому вони вже шість років займають свої місця в парламенті. Опозиція відчула можливість використати ситуацію на свою користь. Тим часом, звичайні громадяни дізналися, куди пішли кошти, призначені для війни, а не на сумнівні офіси осіб, які навіть не мають українських паспортів.

Тепер виникає питання: як Банкова впорається з цим скандалом? Якого фігуранта віддасть на розтерзання громадськості, враховуючи, що США, очевидно, почали ініціювати тему завершення війни, відправивши делегації з Пентагону до Києва? Таким чином, політична реакція Банкової стане додатковим чинником, який визначить, яким чином відбудеться мирний процес для нас – чи це буде супроводжуватися звинуваченнями у корупції на адресу верхівки, чи ж ми зможемо витримати національний героїзм та незламність.

Серед імен, які заслуговують на особливу увагу, найчастіше згадується Андрій Єрмак. Депутат фракції "Голос" Ярослав Железняк стверджує, що Алі-Баба, згаданий у скандальних корупційних записах, насправді є головою Офісу президента.

Токсичність Єрмака, його спроби узурпувати владу та надмірний нарцисизм вже привернули увагу на міжнародному рівні. Ідеться не лише про низку розгромних статей, які досліджують, ким є цей Big Boss, що перебуває поруч із президентом Зеленським. Навіть Стів Віткофф, партнер Трампа по гольфу, відмовився зустрітися з Єрмаком у Стамбулі, незважаючи на свою власну суперечливу репутацію після скандальних моментів з Путіним.

Його прес-секретар надіслав цікаву заяву для журналу The Economist: "Я не усвідомлював, наскільки великим буде цей скандал, коли погоджувався на цю зустріч". Це той випадок, коли навіть дуже суперечлива особистість прагне триматися осторонь від корупційних справ, пов'язаних із чужими конфліктами.

Ще один помітний і шанований депутат з провладної фракції, Федір Веніславський, визнав, що в середовищі "слуг" дедалі частіше обговорюється думка про те, що відставка Єрмака може стати порятунком як для уряду, так і для президента.

Читайте також: Плебеї та Міндічі. Чому Зеленський може остаточно забути про політичне майбутнє

Зважимо ще на одну оцінку "міндіч-гейту" від людини, яка виростила Зеленського як політика із за допомогою власних медіа успішно продала цей образ на виборах 2019 року. Це Ігор Коломойський, який залюбки поспілкувався з пресою під час розгляду своєї судової справи. Він зневажливо висловився про свого колишнього хлопця власної доньки Тимура Міндіча, і заявив, що той тягне хіба на "стрілочника, а не голову мафії".

Отже, Зеленському потрібно знайти людину, щоб зняти підозри, що він є справжнім Дон Корлеоне. Або ж існує інша версія — президент, що стоїть на сторожі своєї країни, може мати обмежені когнітивні здібності, і "кооператив Квартал" вивів його на маневри. Адже перший варіант демонструє, що гарант готовий піти на жертви заради справедливості, показуючи свою мудрість і адекватність, а також те, що він не є тісно пов’язаним з кимось у бункерах.

Про Єрмака як потенційну жертву заговорили неспроста. Хоча Politico та The Economist писали про президентські амбіції цієї людини -- жоден рейтинг за останній роки три не показував сплеску симпатій до цього політика від громадян.

Непохитний образ Андрія Борисовича завжди поставав на фоні політичних криз та скандалів, що потрясали країну. Оманські канікули, "вагнергейт", ілюзія мирних переговорів з Росією, коли саме Єрмак запевняв, що війни не буде і що до дипломатичного вирішення конфлікту на Донбасі залишилось лише простягнути руку. Не можна не згадати й спроби легалізації ОРДЛО та призначення суперечливого Олексія Арестовича на посаду.

Подальша народна антипатія до цього політика стала ще більш виразною через значну залежність президента від нього та його вплив на військові рішення. У медіа відверто обговорювали, що очільник Офісу протягом тривалого часу підштовхував Зеленського до звільнення генерала Валерія Залужного. Також періодично з'являються згадки про напружені стосунки між ним та ще одним військовим, який наразі має доступ до найвищих ешелонів влади -- Кирилом Будановим.

Цього літа до портрета Єрмака додався ще один штрих. Саме з його іменем повʼязують спробу натиснути на парламент аби знищити НАБУ та САП. І далі така ж феєрична спроба піти написати колонки у французькій пресі, як "президент підтримує картонкові протести". Всесильний Андрій Борисович послизнувся на тонкому льоду -- намагався розказати студентам УКУ і "Могилянки", що ну все так однозначно і просто здалося. Але то хіба виросло у констатацію, що молодь розбирається в політиці краще. І якщо Єрмак так веде діалоги з бакалаврами, то можна уявити, як він тримає удар на складних міжнародних переговорах за участю різних кремлівських мастодонтів дипломатії.

До варіанту -- "приберіть Єрмака, а то завтра буде гірше" суспільство, а тепер і частина монокоаліції схиляється ще і тому, що кращого сценарію влада поки не хоче.

Читайте також: Щодо уряду національної єдності і чому це важливо

Про нього згадували ще на початку широкомасштабної агресії — це уряд єдності нації. Проте Зеленський та його команда не були готові ділитися ані владою, ані заслугами тих, хто залишився і став символом незламності. Внаслідок цього Банкова відхилила навіть пропозиції досвідчених фахівців з попередніх урядів, які дійсно прагнули працювати і не мріяли про місця в рейтингах нових облич.

Наразі медійні служби та блогери, яких викликали з Банкової, активно критикують концепцію технократичного уряду. Вони стверджують, що це начебто "агенти Томаша Фіали", а також Железняк та Петро Порошенко лише й мріють про те, щоб пробратися до урядових кабінетів. Однак, якби автори цих тверджень трохи більше заглиблювалися в історію та вивчали життя справжнього Черчилля, вони б усвідомили, що він міг ефективно займатися питаннями війни та геополітики, оскільки за економічні питання та підтримку родин мобілізованих відповідали досвідчені лейбористи в коаліційному уряді.

Зеленський буде змушений зробити певні компроміси, щоб уникнути критики та недовольства, яке може призвести до вимог про його відставку.

Пожертвувати Єрмаком -- можна, коли на кону стоїть власна суб'єктність і те, щоб до України стались, як не до геолокації з небезпекою. А до країни, яка винесла цю війну на плечах, зробила Росію чисто регіональним гравцем і зберегла Європу від розтягування її на унітази та маслаки.

Спеціально для Еспресо

Про автора: Марина Данилюк-Ярмолаєва — журналістка та головна редакторка інформаційного порталу espreso.tv.

Редакція не завжди підтримує погляди, які висловлюють автори блогів.