Мас-медіа: Європейський Союз у червні розгляне питання щодо подальших дій стосовно тимчасового захисту для громадян України.

Брюссель розглядає потенційні дії стосовно юридичної основи для захисту українців, які втікають від війни, і передбачається, що пропозиція буде представлена в червні.
Про це, як пише "Європейська правда", йдеться у матеріалі Euractiv.
Коли Європейський Союз започаткував Директиву щодо тимчасового захисту в березні 2022 року, це стало швидким рішенням для забезпечення колективної безпеки людей, які тікають від війни в Україні, розв'язаної Росією.
Спочатку директива включала лише два продовження, обмежуючи термін захисту трьома роками до березня 2025 року. Однак згодом Комісія вирішила продовжити цей період до березня 2026 року, застосувавши більш лояльне тлумачення.
Наразі за закритими дверима активно тривають дискусії щодо "стратегій виходу", повідомив один з дипломатів Європейського Союзу, вказуючи на змінний геополітичний контекст.
Euractiv стало відомо, що міністри розглядають продовження тимчасового захисту на один рік, яке, ймовірно, супроводжуватиметься не законодавчою заявою держав-членів, в якій буде окреслено поетапне скасування захисту.
Держави-учасниці можуть обговорити це питання 12-13 червня на засіданні Ради з питань юстиції та внутрішніх справ, де, за прогнозами, цю тему буде піднято.
Багато країн-учасниць висловлюють підтримку продовженню, однак фахівці зазначають, що правові можливості для цього залишаються вкрай обмеженими. "Ми вже перебуваємо на межі з останнім продовженням", - зауважив Мартін Вагнер, старший політичний консультант Міжнародного центру розвитку міграційної політики.
"Пряме розуміння директиви вказувало б на те, що вона перестала бути дійсною через три роки," - зазначив він.
Але оскільки цього не сталося, "необхідно провести реальну дискусію про альтернативи та про те, як тим чи іншим чином вийти з тимчасового захисту", додав Вагнер.
Без ясного рішення з цієї ситуації, директива може призвести до несподіваних наслідків, зазначив один із дипломатів ЄС. "Якщо ми не створимо можливість для виходу з механізму захисту, ми можемо перевантажити національні системи надання притулку, чого і повинна була уникнути ця директива," - підкреслив він.
Зараз ЄС повинен розробити стратегію переходу від тимчасового захисту як для тих, хто бажає залишитися, так і для тих, хто хоче повернутися, сказав Вагнер. "Потрібні якісь рекомендації від Комісії та Ради, щоб допомогти державам-членам впоратися з цією зміною", - зазначив він.
Один із можливих варіантів розвитку подій полягає у звуженні обсягу захисту. Це може передбачати, що особи, які повернулися в Україну на постійне проживання, більше не матимуть можливості повторно долучитися до програми протягом певного часу, або ж нові прибулі не зможуть скористатися перевагами, які діють відповідно до чинних норм.
Альтернативний підхід, який обговорюється, - це утриматись від будь-яких дій, проте такий варіант несе в собі ризики, і фахівці застерігають, що це може обернутися значними витратами.
Іншим, хоча й навряд чи реальним, варіантом є розробка нового юридичного механізму.
Цю концепцію вперше озвучив Лодевейк Ассер, екс-міністр Нідерландів та спеціальний радник Комісії з питань України. Він запропонував інноваційний "дозвіл на реконструкцію", який надавав би можливість тимчасового проживання на період до 10 років.
Однак кожен варіант, чи то звуження сфери застосування, чи то запровадження нового інструменту, обов'язкового чи необов'язкового, має свої складнощі. "Це буде нелегко", - сказав Вагнер.
Не так давно з’явилася інформація, що з 1 травня українські військові біженці, які не зареєстровані як мешканці Таллінна, столиці Естонії, втратять можливість безкоштовно користуватися громадським транспортом міста.
У той же час румунський уряд подовжив надання гуманітарної підтримки та допомоги до 31 грудня 2025 року для осіб з вразливих груп, які покинули райони збройного конфлікту в Україні.