Проект Суспільного договору і як приєднатися

Введення в договірні відносини Спільноти Договору

Ідея нового Суспільного Договору розроблялася декількома інтелектуальними групами в Україні після Майдану 2013-2014 років, як відповідь на неспроможність українського правлячого класу розірвати порочне коло зубожіння народу, корупції та деградації української держави.
Напередодні президентських виборів 2019 року розрізнені групи об’єдналися у Спільноту Договору. Спільна позиція щодо сенсу та принципів співжиття в Україні, змісту та організації співпраці щодо Суспільного договору учасники Спільноти Договору виклали у Меморандумі, відкритому для приєднання.

Приєднатися до обговорення і розробки Суспільного договору

Учасники Спільноти Договору погодились, про наступне:

1. Суспільний Договір започатковує Республіку, як спільну справу.
2. Суспільний Договір має натуралізований характер, тобто існує у вигляді тексту, який принципово відмінний від текстів Конституцій, законів, партійних програм і будь-яких текстів несолідарних ідеологій (ліберальної, комуністичної, націоналістичної, анархічної, тих чи інших релігій і т.д.).
3. Солідарність Республіки Україна понад усе. Суть солідарності Республіки Україна у тому, що члени Республіки дають узгоджену відповідь на питання «навіщо нам жити разом?».
4. Суспільний Договір має неюридичний характер протоправа. Тобто громадяни спочатку про щось домовляються і лише потім оформлюють досягнуті домовленості у правовій формі.
5. Суспільний Договір має неполітичний характер. Тобто учасники Суспільного Договору можуть укладати з будь-якими політичними силами та політичними лідерами будь-які угоди про співпрацю, але сам Суспільний Договір напрацьовується поза політикою.
6. Суспільний Договір має надконституційний характер. Це означає, що Суспільний Договір описує принципи, установки, орієнтири, стратегічні ресурси різного рівня колективностей (громад та республіки), а також ясно описує змістовні перспективи наявних колективностей, що виходять за межі змістовної моделі однієї Конституції.
7. Суспільний Договір має інституціоналізований процесний характер. З самого початку основою інституту — Спільноти Договору — стають ініціатори розробки Суспільного Договору. Ініціатори розробили Меморандум, щоб мати початковий варіант погодженого тексту, до якого можуть доєднатися інші учасники і тим самим стати членами Спільноту Договору.
8. Бути членом Спільноти Договору означає активними діями підтримувати процес розробки, просування, прийняття, впровадження Суспільного Договору в життя.
Також це означає можливість за підтриманої більшістю Спільноти Договору необхідності провести зміни тексту Суспільного Договору.
Лише члени Спільноти Договору можуть працювати над текстом Суспільного Договору, тобто змінювати та доповнювати цей текст. Причому ці дії не можуть суперечити духу та суті Меморандуму про Суспільний Договір.
9. Процес розробки, сам текст та процес можливих змін Суспільного Договору будується на основі принципових домовленостей. Це означає, що учасники розробки (змін) та погодження Суспільного Договору мають свої точки зору, ідеології, політичні позиції, але намагаються досягти згоди щодо засадничих принципів спільного життя.
Спільнота Договору виходить з установки на конструктивну роботу, на уникнення критиканства, на порозуміння на рівні принципів, з орієнтації на позитивну перспективу Республіки та на осмислену співпрацю у теперішньому з усіма такими ж конструктивними силами.
10. До Спільноти Договору може входити будь-хто, незалежно від етнічної приналежності, громадянства та віросповідання на етапі розробки Суспільного Договору