Територіальний устрій Республіки. Популярний виклад

Якщо темним вечором з літака оглянути територію України побачимо  світові плями, скупчення вогнів на чорному тлі. Цвітові плями є населеними пунктами — селами, селищами, містами, а чорний  фон — територією поза їх межами. І нічого більше!

Ще одна картина того ж автора: усі чиновники розчинились разом з усіма паперами (державна надбудова обвалилась). Райони, області щезнуть, а населені пункти залишаться! Бо це не лінії на адміністративній карті, а сама реальність! Ніхто не живе у районі, області — живемо у селах, селищах, містах!

Модель територіального устрою Республіки: населений пункт + територія поза населеними пунктами = території Республіки не якась умоглядна, а спирається на реальність, власне, вона і є реальністю!

Навіть трішечки надмірною. Зараз населені пункти поділяються на села, селища і міста. Поділ на села і міста звичний, та чи доцільний?

Існує тест на спостережливість: взяти дві дуже подібні картинки і знайти 10 відмінностей. Ось і в чинному законодавстві пошукаймо 10 відмінностей між селами і містами.

Що там 10! Задав у базі законодавство пошук на словосполучення «сільська місцевість»

І отримав 1566 документів де воно фігурує у назві!

Часом законодавчі відмінності між сільською й міською місцевостями істотні, скажімо, надбавки до зарплати окремим категоріям сільських працівників. Якщо ми згідні вилучити із законодавства усі такі відмінності, то юридично можемо відмовитись від поділу населених пунктів на села і міста. Однак ще залишиться: історичні, звичаєві, психологічні, інфраструктурні та інші відмінності. Як на мене, поділ населених пунктів на села і міста є виправданим.

Інакше з селищами: селищної місцевості не існує, ще з часів СРСР селища є міського типу(смт ) та сільського. Тож логічно, першим надати статус міст, другим — сіл.

А як же волевиявлення жителів, громади? Понад усе: якщо громада (через референдум, загальні збори тощо) вирішить інакше, так тому і бути! Хочуть щоб їхнє селище отримало статус села? Село. Міста? Місто.

Щоб не порізатись лезом Оккама: «Різноманіття не слід припускати без необхідності», «Не треба примножувати сутності без потреби.».

А якщо потреба є? Наприклад, для місцевого самоврядування, освітянських, медичних, військових, судових, адміністративних потреб поділ території Республіки лише на населені пункти і землі поза ними є недостатнім.

Що ж, базовий територіальний устрій і не претендує на вирішення усіх територіальних проблем нашого буття. Але він є неполітичною просторовою основою для усіх життєвих сфер: місцевого самоврядування, республіканського управління, суспільного і приватного життя, екосистемного партнерства тощо.

Територіальний устрій окремих життєвих сфер і управлінських галузей лише спирається на територіальний устрій Республіки. Певна аналогія з географічним картами: територіальний устрій Республіки — це наче контурна карта. Тільки у географії на контурну накладаються: фізична, кліматична, політична та інші карти, а тут на карту територіального устрою — територіальна організація місцевого самоврядування (територіальні громади); територіальний управлінський простір (так званий адміністративно-територіальний устрій), освітянські, медичні, судові, військові округи. Саме накладаються, з урахуванням базового Територіального устрою Республіки!

У підсумки розширений Територіальний устрій Республіки бачиться так:

1. Власне Територіальний устрій Республіки: населені пункти (села і міста) + територія поза населеними пунктами = території Республіки.
2. Територіальний організація місцевого самоврядування: територіальні громади, які волею їхніх членів можуть вільно об’єднуватись у тимчасові або постійно територіальні утворення.
3. Територіальна організація республіканського управління (функціонально-територіальний устрій):

3.1. функціонально-територіальними одиницями Республіки є наглядові округи. Там утворюються і діють територіальні представництва Уряду Республіки (префектури, державні адміністрації тощо).

3.2. З метою організації республіканського управління окремими галузями, територія Республіки може поділятися законом на галузеві округи: військові, виборчі, медичні, освітянські, судові тощо. При цьому межі зазначених округів можуть не співпадати як поміж собою, так і з межами наглядових округів.

Чітко, струнко, логічно. І зручно.

Борис Беспалий

16.12.2018