БЕЗУМОВНИЙ БАЗОВИЙ ДОХІД: ДОСВІД ТА ЗАСТЕРЕЖЕННЯ

ГО Інститут податкових реформ, 25.06.2019

експерт Інституту податкових реформ Олена Хотенко

Ідея безумовного базового доходу (ББД) – Universal Basic Income – системи мінімальних виплат усім громадянам країни уже перестала бути фантазією. Про впровадження такої системи дискутують уряди Швейцарії та Фінляндії. Ця ідея обговорюється під час президентської кампанії у Франції і має прихильників в Німеччині та Нідерландах.

Потрібно сказати, що дана ідея не є новою. Вперше вона була згадана ще в «Утопії» Томаса Мора, опублікованій в 1516 році, тобто 503 роки тому. Пізніше дане питання підіймали: філософ Томас Пейн, ліберальний президент США Франклін Рузвельт та економіст Мілтон Фрідман, який був улюбленцем консерваторів, зокрема президента США Рональда Рейгана та прем’єр-міністра Великобританії Маргарет Тетчер. Прогресивні політики та мислителі вбачають в цій ідеї засіб подолання бідності; консерватори своєю чергою розглядають безумовний базовий дохід як дешевшу та легшу в управлінні спрощену систему соціального забезпечення.

У 1960-х та 1970-х роках декілька регіонів США тестували механізм, пов’язаний з безумовним доходом – так званий негативний податок на прибуток. В рамках такої програми люди, які заробляли менше встановленої суми, отримували грошову підтримку від уряду. Але після того, як в одному із місць, де працювала програма, було зафіксовано збільшення кількості розлучень, політики відмовились від ідеї, адже вбачали в ній загрозу для американської родини.

Ще одне тестування концепції базового доходу відбувалося у невеликому канадському містечку Дофін. У випробуванні під назвою Mincome, яке реалізувалося за підтримки федерального та провінційного урядів, найбідніші жителі міста з 1974 по 1978 роки щомісяця отримували чеки, які вони могли витрачати на власний розсуд.

Наведемо основні експерименти по застосуванню ББД:

  1. Експеримент Mincome, Канада, період реалізації – 6 років, кількість учасників – 2 128 людей;
  2. Онтаріо, Канада — період реалізації – 3 роки, кількість учасників – 4 000 людей;
  3. Стоктон, Каліфорнія, США – період реалізації – 12-18 місяців, кількість учасників – 100 людей;
  4. Фінляндія – період реалізації – 2 роки, кількість учасників – 2 000 людей;
  5. Кенія – від 2 до 12 років (в різних групах), кількість учасників – 21 000 людей.

Так, дорослі жителі  (близько 21 тис.) одного з сіл на заході Кенії будуть гарантовано отримувати близько 22,5 долари на місяць протягом 12 років від  американської благодійної організації GiveDirectly, що проводить експеримент, в рамках якого вивчає вплив видачі населенню грошей без жодних зобов’язань. Жителі інших 80 сіл отримують таку ж суму протягом двох років. Розміри ББД для учасників експерименту в інших 76 селах становлять 507 дол. США в форматі одноразових виплат з різницею в два місяці.

Як пояснює прес-секретар GiveDirectly Керолайн Тітки, прямі мобільні перекази дозволяють жителям бідних сіл самостійно вирішувати, на що витрачати гроші. Вона додала, що на глобальному рівні тривають дискусії про переваги і недоліки ББД. Результати експерименту допоможуть відповісти на питання, чи перестануть люди працювати, отримуючи щомісячні виплати, і як ББД в цілому впливає на їх прагнення.

Фінський експеримент почався два роки тому, хоча перші начерки з’явилися ще в 2015 році. Спочатку планувалося роздавати 800 дол. США в місяць всім, без урахування рівня доходів і наявності роботи. Однак така пропозиція Національного агентства по соціальному страхуванню (Kela) виявилося неприйнятним через бюджетні обмеження. Довелося стримати апетити.

Kela отримало дозвіл на грошові виплати тільки для невеликої групи громадян – 2 тис. чоловік. Всі одержувачі експериментальної допомоги вибиралися випадковим чином, але з кількома умовами: по-перше, ці люди повинні були бути безробітними, по-друге – незаможними, а по-третє – входити в вікову категорію 25-58 років, а сума виплат була зменшена до 560 дол. США.

Ключові підсумки експерименту:

  • зниження рівня стресу з 27 до 17% опитуваних;
  • виплата ББД замість допомоги не надто стимулює людей шукати роботу (відпрацьовано 49,64 дня проти 49,25);
  • скорочення бюрократичних процедур з 68 до 59% опитуваних.

Але ключовий аргумент прихильників ББД завжди полягав у тому, що отримують гарантовані гроші громадяни будуть прагнути шукати роботу, не була підтверджена, що ставить під сумнів всю ідею.

Водночас уряд Італії розробляє план під назвою «дохід громадянина» (citizens’ income scheme).  Особи, які мають право на отримання допомоги, повинні довести, що їхній дохід в сім’ї менше, ніж показник межі бідності в 780 євро (640 фунтів стерлінгів) в місяць. Сума, яка може бути запрошена, варіюється від 780 євро для самотніх людей і до 1300 євро для сім’ї з двома дітьми. Ініціатива обійшлася уряду Італії в перший рік в 7,1 млрд євро, що призвело до сутичок з Європейською комісією через бюджет Італії на 2019 рік і майже призвело до санкцій. Але через те, що 5 мільйонів людей живуть за межею бідності, як очікується, подадуть заявку на цю схему, лідер і міністр праці Луїджі Ді Майо назвав її «революційної».

З червня 2018 року по жовтень 2019 року влада міста Утрехт в Нідерландах проводять експеримент з безумовним базовим доходом під назвою Weten Wat Werkt (English: ‘Know What Works’)  – «Знай, що працює». Так, у Нідерландах «базовий дохід» часто асоціюється зі стереотипом «давати ледачим людям безкоштовні гроші».

При цьому учасників даного експерименту поділено на 4 групи, кожна з яких має свій підхід. Через півтора року результати всіх груп будуть порівнюватися, щоб з’ясувати, який підхід спрацював найкраще.

  1. У першій групі, яка називається «Дій самостійно» (Zelf in actie), учасники самі вирішують, як їм шукати оплачувану роботу, волонтерську роботу або інші види діяльності. Вони не зобов’язані подавати заявку на певну кількість робочих місць в тиждень або брати участь в заходах з реінтеграції, які пропонує муніципалітет.
  2. Учасники другої групи, званої «Вступ в дію з додатковою допомогою» (Met extra hulp in actie), отримують додаткову допомогу і рекомендації від муніципалітету.
  3. «Робота окупається» (Werken loont). Бенефіціари, які працюють разом зі своїми пільгами, можуть в цій групі зберігати більше грошей, які вони заробляють. Вони можуть зберігати 50% свого заробітку до максимум 202 євро в місяць на протязі всього дослідження.
  4. Правила в цій групі не змінюються, тому результати в інших групах можна порівняти з поточною ситуацією. Ось чому дана група називається «Вимірювання того, що працює» (Meten wat werkt). Оскільки в цій групі немає змін, учасники отримають подарунковий ваучер на 40 євро, як подяку їм в кінці дослідження.

Разом з тим, вважаємо, що є щонайменше чотири ключових застереження можливого застосування ББД у реаліях сьогодення. Охарактеризуємо кожен із них.

  1. Після початку застосування ББД буде тільки питання часу, коли почнуть піднімати на обговорення потребу у збільшенні розміру ББД. «Я інвалід, у мене повинен бути більш високий базовий дохід» –  так деякі можуть сказати. Або інший: «Всі мої родичі живуть в більш дорогих містах, тому мені потрібний більш високий базовий дохід» і т. д. Тоді громадськість буде виступати за підвищення ББД для людей літнього віку, інвалідів, людей, які живуть в районах, де орендна плата і вартість життя високі, або коли їм доводиться довго та затратно добиратись до роботи  тощо.
  2. Можливо, найбільш страшний аспект усього цього полягає в тому, що в більшості випадків, коли уряд надає соціальну підтримку, завжди існує група людей, яка може отримати вигоду від цього. З ББД, на перший погляд, здається, що немає такої «зовнішньої» групи. Але це не зовсім так. Держава, політики і державні службовці отримають вигоду щодо всіх інших. Зрештою, ББД узаконює уряд і вводить всіх в систему, яку вони могли б часто ігнорувати. Держава –постачальник, і кожен з нас стає його підопічним. Як тільки ці відносини між людиною і державою будуть встановлені, буде важко повернутися назад. Люди можуть бути змушені прийняти обов’язок до формування та подання т. зв. державної ідентифікаційної карти в обмін на їх ББД. Потім, наприклад, їх попросять показувати її всюди, куди б вони не пішли, і навіть матимуть право відмовили в доступі до місць проведення заходів, громадського транспорту та інших загальнодоступних послуг.
  3. ББД не позбудеться від тих, хто постійно закликає до встановлення більш високих рівнів соціальних виплат, і загальна кількість людей, які «потребують» ББД, не зменшиться. Це пов’язано з тим, що ББД не буде і не зможе усунути першопричини бідності і нерівності, а саме тому, що у бідних людей немає навичок і немає капіталу. Умовно можна провести аналогію: гроші беруть з глибокої сторони басейну і переносять в неглибоку сторону (при цьому велика кількість розливається по дорозі). Це не гра з нульовою сумою. Переміщення коштів з одного кінця басейну в інший призводить до нової втрати. Таким чином, в результаті ББД відбудеться величезна втрата капітальних вкладень: оподаткування податком багатих з метою покриття втрат на ББД означає, що вони не зможуть інвестувати в обладнання та устаткування, заводи і технології. Продуктивність праці працівників залишиться на колишньому рівні або навіть знизиться. А це означає менше багатства для перерозподілу у цілому.
  4. За допомогою ББД держава потенційно щомісяця роздає велику суму грошей людям, які можуть витратити її не лише на життєво необхідні цілі, але й, щоб зіпсувати своє здоров’я або, навіть, зруйнувати своє життя. Люди, що мають схильність до застосування психотропних речовин, проблеми з азартними іграми або поганими звичками, можуть витрачати ББД на задоволення саме цих потреб. Таким чином, у багатьох випадках ББД може фактично не допомагати людям. Життя одержувачів може бути погіршене за рахунок таких платежів. Потрібно бути бездушним, щоб сказати: «Ну, це їхнє життя, у них є право зруйнувати його. Нехай вони візьмуть свій ББД і витратять його на сильнодіючі наркотики, якщо захочуть». Хоча це правда, що люди повинні мати можливість витрачати власні гроші так, як вони вважають за потрібне, питання про те, як вони витрачають гроші інших людей – є іншим питанням.

Загальний висновок: Потрібно визнати, що ББД, безумовно, привабливий аргумент, особливо в період затяжної стагнації заробітної плати, постійних злиднів, зростаючої нерівності та низького економічного зростання. Але до сих пір єдині версії ББД, які були протестовані  в згаданих вище Канаді, Фінляндії, Кенії і Нідерландах, по суті є просто новими формами допомоги по безробіттю та соціального забезпечення. Ці експерименти суперечать фундаментальній логіці ББД.

Безумовно, поступові підходи до ББД можуть просувати реформу добробуту. Зокрема, ці так звані схеми на основі ББД можуть полегшити бюрократичний тягар і пов’язані з ним адміністративні витрати, одночасно забезпечуючи новий потік доходів для бідних.

ББД запрацює тільки тоді, коли це в першу чергу буде означати, що ББД повинен бути створений не як додаток до заходів соціального забезпечення, а як засіб повної декомпозиції доступу до основних потреб, включаючи продукти харчування, одяг та транспорт. Поточні експерименти пропонують занадто мало грошей. Надання достатньої кількості коштів – єдиний спосіб зменшити ймовірність того, що ББД буде служити головним чином і переважно в якості соціального забезпечення.

По-друге, уряди повинні будуть гарантувати життєво важливі державні послуги, такі як безкоштовна універсальна охорона здоров’я, освіта та навчання. Також буде потрібно сильна житлова політика, в тому числі агресивне регулювання орендної плати, підвищення податку на нерухомість і розширення пропозиції доступного житла, не в останню чергу для того, щоб зростання реальних доходів населення не сприяло спекуляції на ринку нерухомості.

Нарешті, регулювання фінансового сектора має бути значно посилено. Також слід ввести високі податки на фінансову ренту, щоб оживити реальну економіку.

Без сумніву, це проблемно. Але це необхідно зробити, щоб ідеал ББД залишався незмінним і ґрунтувався на розумних принципах і гідних цінностях.

 

Читайте також

Рекомендації

Це майданчик, де розміщуються матеріали, які стосуються самореалізації людини, проблематики Суспільного Договору, принципів співволодіння та співуправління, Конституанти та творенню Республіки.

Ми у соцмережах

Напишіть нам

Контакти



Фото

Copyright 2012 ПОЛІТИКА+ © Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст матеріалів, розміщених користувачами.