«Бутафорная» Украина: обратные связи и новая Конституция

Алексей Жмеренецкий. УП. 22.06.2015

Світ, у якому ми з вами живемо – це світ систем – соціальних, біологічних, технічних.

Системний аналіз дає кілька визначень того, що вважати системою. Найбільш узагальнено можна сказати, що «система» – це множина взаємопов’язаних елементів, що взаємодіє із середовищем як єдине ціле.

Елементами системи можна розглядати будь-які об’єкти – від сукупності людей до клітин та вірусів, від зірок до тектонічних процесів. Усі елементи системи взаємодіють між собою та впливають один на одного.

Явище взаємодії в системному аналізі називається зв’язками. «Зв’язки» характеризують виникнення і збереження властивостей та цілісності системи.

Системи, що цілеспрямовано виконують певні дії задля досягнення конкретних результатів, усі живі системи чи системи, що навчаються та розвиваються, обов’язково мають так звані «зворотні зв’язки» – процеси, що призводять до впливу результатів функціонування системи на чинники, від яких залежить функціонування цієї системи.

Якщо зворотні зв’язки порушуються – система дає збій.

Країна або держава – це також система. Форма (лат. formal – структура, система організації) держави – це поєднання способу організації і здійснення державної влади, методів її здійснення та форм зворотного зв’язку органів держави із населенням.

Логічною метою будь-якої держави як прикладного інструменту суспільства є розвиток та збільшення добробуту усіх її громадян, які власне і формують державу.

Але на прикладі України бачимо прірву між її можливостями та фактичним становищем: при детальному розгляді виявляється, що поточний стан справ – це результат діяльності системи управління, тобто органів влади, які адмініструють державу.

Проте як суспільство могло допустити рух системи в напрямі, що абсолютно суперечить інтересам елементів, які її складають?

Одразу стає очевидною роль «зворотних зв’язків» та їхньої деформованості в Україні.

Розглянемо нашу ситуацію на прикладі, запропонованому Норбертом Вінером, засновником кібернетики, науки, що стала основою функціонування усієї сучасної робототехніки та систем автоматичного керування.

«У неврологічну клініку приходить хворий. Він не паралізований і, отримавши наказ, може рухати ногами. Проте він страждає важкою недугою. Він іде дивною, невпевненою ходою і весь час дивиться вниз, на землю і на свої ноги.

Кожен крок він починає з ривка, викидаючи вперед спочатку одну, потім іншу ногу. Якщо йому зав’язати очі, він не зможе стояти, він хитається і падає. Що з ним?

Приходить інший хворий. Поки він нерухомо сидить на стільці, здається, що у нього все в порядку. Але якщо запропонувати йому цигарку, то при спробі взяти її рукою він промахнеться.

Потім він настільки ж марно хитне рукою в зворотному напрямку, потім знову вперед, і, нарешті, його рука стане здійснювати лише швидкі і безцільні коливання. Дайте йому склянку води, і він виплесне всю воду, перш ніж зуміє піднести склянку до рота. Що з ним?».

Чи не нагадує вам цей приклад імітацію державного управління та реформування в Україні за останні 20 років?

Насправді обидва хворі страждають різними формами однієї хвороби. Їхні м’язи досить сильні й здорові, як і ресурсний та людський потенціал України, але хворі не можуть керувати своїми рухами – як і Україна не прямує до розвитку.

Перший хворий страждає спинною сухоткою. Частина спинного мозку, що сприймає відчуття, пошкоджена або зруйнована пізніми ускладненнями від сифілісу, як наша корумпована система взаємодії та моніторингу діяльності органів влади.

Сигнали, що сприймаються, притуплені або навіть повністю пропадають. Рецептори в суглобах, сухожиллях, м’язах, які зазвичай повідомляли йому про становище та рух ніг, не посилають сигналів, що центральна нервова система могла б прийняти і передати – відсутні критерії та індикатори роботи органів влади/посадовців, дані закриті, думка суспільства не досліджується та ігнорується, щоб отримати інформацію про становище свого тіла, хворий повинен покладатися на очі та органи рівноваги внутрішнього вуха – акції, революції та передвиборча соціологія.

Другий хворий не втратив відчуттів – у нього пошкодження мозочка – вироджені центральні органи управління.

Функція мозочка – розміряти м’язову реакцію з сигналами відчуттів, і якщо ця співмірність порушена, одним із наслідків може виявитися тремор – рішення приймаються не на основі повної інформації та не в інтересах організму.

У нашого хворого – України – водночас обидві хвороби.

Суспільство, як і людина, не приводить в рух певні м’язи і навіть взагалі не знає, які м’язи потрібно привести в рух, щоб виконати якесь завдання. Людина, наприклад, просто хоче взяти склянку води – рух регулюється ступенем того, наскільки її завдання ще не виконане.

Інформація, що надходить назад у керуючий центр, прагне протидіяти відхиленню від напрямку керування.

Так само, як в біологічних та механічних системах, для розвитку країни необхідна належна робота центрального механізму управління, який в свою чергу має бути під впливом вихідних сигналів контролюючих систем, поєднаних зворотними зв’язками з відомостями, що надходять від суспільства та незалежних індикаторів. Наразі жодна з цих складових якісно не працює.

В Україні зворотний зв’язок у системі майже відсутній. Центр управління – органи влади – вироджені, їхня діяльність спрямована на руйнацію країни та власне увіковічення.

Механізм корекції суспільством діяльності органів влади зводиться до виборів раз на 5 років, а усі виборчі процедури виписані з метою консервації існуючого стану справ.

Загальні умови існування громадян та фінансово-промислова монополія унеможливлюють проростання впізнаваних альтернатив діючому істеблішменту, до того ж, добре налагоджене заохочення маргіналів та «гречколюбів».

Отже, тотальна зміна кадрів в органах управління неможлива. Централізована зміна умов та законодавчих правил, за яких таке оновлення кадрового складу органів влади могло б відбутися, теж неможливе, бо залежить власне від тих, кого потрібно оновити.

Тобто це замкнене коло можна розірвати лише ззовні, за нетривіальною процедурою.

Багато хто покладає надії на чергову революцію, але практика показала, що лідери революцій на кшталт Євромайдану викристалізовуються за тими ж принципами, що й на виборах.

Маючи у своїх руках інформаційні та фінансові ресурси, замовники формують у широкої аудиторії потрібну картину дійсності. Під час революції генерувати та популяризувати складні механізми того, як мала би працювати система – неможливо.

Результативна для народу революція можлива була б лише після кристалізації нових «правил гри» – системоутворюючих норм – та після проявлення і здобуття довіри суспільства командою, яка готова працювати за новими правилами.

Але якщо такі норми розробити спільно усім народом, то й революція може не знадобитися.

Україна, як система – приречена, якщо не запровадить якісну модель зворотних зв’язків суспільства та органів управління. Модель, що дозволить суспільству в режимі онлайн бачити стан системи через низку індикаторів, заснованих на відкритих даних.

Модель, що передбачатиме автоматичні юридичні наслідки для управлінців відповідно до цифрових значень показників їхньої роботи. Що дозволятиме суспільству оперативно блокувати негативні рішення та ухвалювати потрібні рішення безпосередньо.

Коли можна не чекати роками, а швидко змінювати персональний склад органів влади, якщо найманці втратили суспільну довіру. Коли автоматично, за наслідками відкликання чи за певних значень показників ефективності роботи, буде обмежуватися право управлінців на повторне призначення/обрання тощо.

У розвинених країнах подібні зворотні зв’язки успішно функціонують. Народне вето – у США, ряді кантонів Швейцарії і земель ФРН.

Народна законодавча ініціатива – в Італії, Латвії, Литві, Мальті, Польщі, Словенії, Угорщині, Ісландії.

Право відкликати парламентарів і чиновників з органів влади існує у США та Швейцарії, в ряді кантонів, виборці вправі достроково припинити повноваження парламенту. У деяких кантонах існує навіть можливість відкликання уряду.

Так, в кантонах Тессин (Тічино), Тургау, Урі й Шафхаузен голосування із приводу відкликання вищого органу виконавчої влади суб’єкта федерації призначається за наявності петиції, що надійшла не менше ніж від тисячі виборців.

Обмеження терміну перебування на керівних посадах держави для багатьох народів стало порятунком від державних керівників, які увіковічували свою владу, прирікаючи країни на деградацію.

В Україні більшість високопосадовців мігрують з одного складу уряду або скликання парламенту в інший, десятиліттями безрезультатно перебуваючи при владі.

У США в різних штатах, деякі губернатори й законодавці штатів мають обмеження за кількістю термінів. У Мексиці членам мексиканського Конгресу заборонено переобиратися на наступний термін. Подібним же чином у Мексиці президентський термін обмежений шістьма роками, без права переобрання.

Важливо розуміти, що подібні зворотні зв’язки в політичних системах країн, були результатом історичного процесу та узгодження інтересів еліт.

Натомість Український народ сьогодні має можливість цілеспрямовано закласти у свою систему норм найбільш повний набір інструментів контролю та впливу на управління державою.

Де повинні закріпитися механізми зворотного зв’язку? Очевидно, що не в законах, і тим паче не в нижчих нормативних актах, які можна змінювати хоч щодня. Очевидно, що саме в Конституції України.

Хто буде це робити? Очевидно, що не ті, хто паразитує десятиліттями на існуючому стані справ.

Кому це потрібно? Очевидно, що народу України. Усім небайдужим громадянам, які планують продовжувати життя у цій країні, які прагнуть добробуту та успіху, які готові брати на себе відповідальність за управління системою знизу.

Як це зробити? Розробити усім суспільством проекти норм Конституції України, які б містили усі необхідні зворотні зв’язки для встановлення реальної влади народу.

Добитися проходження легальної процедури затвердження потрібної народу редакції Конституції зі зворотними зв’язками.

Після ухвалення нової редакції Конституції, користуючись зворотними зв’язками, формувати персональний склад органів управління та коригувати їхню діяльність в режимі реального часу з метою виведення країни на траєкторію розвитку.

А найкраще те, що процес уже розпочато.

Олексій Жмеренецький, для УП

Читайте також

Це майданчик, де розміщуються матеріали, які стосуються самореалізації людини, проблематики Суспільного Договору, принципів співволодіння та співуправління, Конституанти та творенню Республіки.

Ми у соцмережах

Напишіть нам

Контакти



Фото

Copyright 2012 ПОЛІТИКА+ © Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст матеріалів, розміщених користувачами.