Андрусів розглянув фактори, що заважають Україні залишити Донбас | Еспресо
Американцям видається, що для завершення війни в Україні достатньо просто залишити Донбас. Вони вірять, що за це ми отримаємо мир, гарантії безпеки та фінансову підтримку. Проте, насправді, ми не можемо погодитися на таку умову. Ось чому.
1. Емоційна поразка. Серед численних причин, чому ми не можемо залишити Донбас, я вважаю цей аспект найважливішим. Якщо ми добровільно відступимо з цього регіону, це фактично означатиме визнання нашої поразки у війні. Це стане серйозним ударом по моральному духу наших збройних сил, які мужньо боролися протягом майже п'яти років. Кожен командир підтвердить, що бойовий дух підрозділу є вирішальним фактором для його здатності виконувати завдання. Втрата територій у ситуації, коли ми не зазнали поразки, буде прирівняна до самопроголошеної поразки.
Чому це погано?
Війна не закінчиться навіть мирною угодою. Для нас росіяни на десятки років, якщо не століття, будуть становити загрозу. Тому відновлення країни, і утримання ефективних збройних сил буде нашим довготривалим завданням. Зазнавши добровільної поразки -- нація не буде мати морального духу протистояти в довгостроковому періоді.
Чи можемо ми втратити Донбас через бойові дії? Так, це можливо. Якщо конфлікт в Ірані не завершиться найближчим часом, то, ймовірно, це станеться вже цього року. Але це не слід вважати поразкою. Поразка означає повний крах збройних сил. Доки наші Збройні Сили України продовжують боротися та чинити опір, ми не можемо вважати себе програвшими у війні. Тільки тоді, коли країна втрачає свої збройні сили, можна говорити про поразку у війні.
Ознайомтеся також: Вихід з Донбасу створює прецедент для відновлення права на анексію. Саме з цієї причини США не чинитимуть тиск на Україну.
2. Внутрішня нестабільність. Я думаю, що Путін, вимагаючи Донбас саме в добровільному форматі здачі, робить ставку саме на внутрішньополітичні наслідки. Насправді як дворовий пітерський пацан він хоче забрати Донбас силою, бо отримати без бою -- це доказ неспроможності російської армії самостійно це зробити. Тому він знає, що подібний крок збоку української влади стане зрадою для українських військових командирів, які з великою ймовірністю не приймуть цього факту. Це призведе до внутрішньої нестабільності та протистояння, яке може мати наслідком хаос і крах держави. За цих умов, ми гарантовано втратимо підтримку Заходу, і Путін спокійно продовжить своє СВО, не зважаючи на жодні договори.
3. Юридичні обмеження на передачу українських земель. Відповідно до нашої Конституції, немає жодної можливості для передачі земель у власність. Крім того, зміни в цій сфері можуть бути здійснені лише через референдум. Тож, навіть умовна готовність відступити з Донбасу вимагає проведення "референдуму" і, швидше за все, внесення змін до Конституції. Для цього потрібно зупинити бойові дії, на що, в свою чергу, принципово не погоджується Путін. Більше того, навряд чи український народ підтримає таке рішення. Отже, українська влада не має можливості погодитися на такі умови, оскільки це призведе до серйозних наслідків для країни.
Усі ми відчуваємо величезну втому від війни, і сподіваємося на її швидке завершення. Проте ми не маємо права здаватися і приймати ганебну поразку, адже це може призвести до тривалих наслідків. Ми не можемо самі відмовитися від боротьби, ставлячи під загрозу своє майбутнє.
На жаль, конфлікт в Ірані ускладнив можливість завершення нашої війни у найближчій перспективі. Як повідомляє Нью-Йорк Таймс, у лютому економічна ситуація для Путіна була настільки важкою, що він почав серйозно розглядати варіанти для припинення бойових дій на фронті. Проте зараз він не готовий до цього кроку. Це не знімає з порядку денного той факт, що його економіка залишається вразливою, а населення не зростає. Тому, коли ціни на нафту стабілізуються, він опиниться в тій же ситуації, що й раніше. А ціни, зрештою, нормалізуються, адже або буде розблоковано Ормузьку протоку, або світова економіка впаде в рецесію, що зменшить потребу в нафті.
Витоки
Про автора. Віктор Андрусів — відомий політичний і громадський діяч, аналітик та публіцист.
