Не обійшлося без труднощів: фахівці проаналізували досягнення України у "босовому" кластері на шляху до європейської інтеграції.
Матвієнко зазначає, що ЛЗІ разом із партнерами дала рекомендації для розвʼязання виявлених проблем -- "саме так громадянське суспільство може впливати на зміни".
Директорка Української школи політичних студій та голова ради аналітичного центру "Лабораторія законодавчих ініціатив" Світлана Матвієнко оголосила про завершення підготовки тіньового звіту за 2026 рік, який оцінює прогрес України у першому кластері "Основи", важливому для набуття членства в Європейському Союзі. Ознайомитися з розширеним варіантом цього звіту можна на веб-сайті ЛЗІ. Експертка зазначила, що процес моніторингу значно розширився: до розділів 23 "Правосуддя та основоположні права" та 24 "Юстиція, свобода та безпека" вперше додано докладний аналіз "Функціонування демократичних інституцій". У цьому розділі оцінюється діяльність Верховної Ради, уряду, системи управління, а також рішення стосовно виборів і розвитку громадянського суспільства.
Матвієнко зазначила, що "Основи" є ключовим кластером, від якого залежить розвиток у всіх інших сферах. Вона підкреслила, що важливо оцінювати не лише окремі рішення чи реформи, а й всю систему в її динамічному розвитку. Це вже третій раз, коли ЛЗІ разом із партнерами займається цим питанням. У цьому звіті було не лише зафіксовано прогрес, а й виявлено існуючі недоліки і виклики.
Для мене його значення полягає, прежде за все, в тому, що незалежна оцінка не обмежується лише критиканством. Вона повинна супроводжуватися конкретними рекомендаціями, професійним діалогом і спільною роботою над вирішенням проблем, -- зазначила Матвієнко. -- Саме так громадянське суспільство може впливати на зміни: послідовно, з аргументами, взаємодіючи з державними установами та європейськими партнерами. Адже не секрет, що Брюссель протягом року поетапно аналізує наші дані, формуючи свою позицію.
Матвієнко висловила вдячність за активну участь у процесі, експертну підтримку, довіру та спільні зусилля з боку ЄС та Єврокомісії. Вона зазначила, що особливо цінним є те, що ця співпраця стала постійною практикою, яка продовжує розвиватися та поширюватися, а не залишилася одноразовою ініціативою.
На міжурядових конференціях, що відбулися у Люксембурзі 15 червня, Україні було відкрито перший кластер переговорів щодо вступу до Європейського Союзу, що отримав назву "Основи". Цей кластер є ключовим і буде завершений тільки перед підписанням фінальної угоди. Через місяць, 14 липня, Київ активізував шостий кластер, який зосереджений на "Зовнішніх відносинах". 13 жовтня було розблоковано ще два кластери: другий, що стосується "Внутрішнього ринку", та третій, присвячений "Конкурентоспроможності та інклюзивному зростанню". Наразі залишаються закритими два кластери: четвертий, що охоплює "Зелений порядок денний та стале з'єднання", та п'ятий, який стосується "Ресурсів, сільського господарства та політики згуртованості".
Отже, в цілому переговорний процес включає шість основних тематичних блоків, які, у свою чергу, поділяються на 33-35 розділів. Окремо Європейський Союз представив Україні 145 бенчмарків або умов, для виконання яких, за оцінками колишнього віце-прем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки, знадобиться від декількох місяців до двох років. Варто зазначити, що "Основи" є особливо важливими: навіть якщо Україна досягне успіху в будь-якому з інших п'яти блоків, але не зможе просунутись у першому кластері, це заблокує її вступ.
