Безпека, оборона та концепція Defence City – ключові напрями урядової політики на 2026 рік. Чому наукові дослідження є невід'ємною частиною цього процесу, роз'яснив експерт Долінце у своїх коментарях | УНН.

Уряд України представив дванадцять основних пріоритетів на 2026 рік, серед яких безпека та оборона займають центральне місце. Значну роль у цьому процесі відіграють ініціатива Defence City та співпраця з міжнародними компаніями, такими як Rheinmetall і BAE Systems.

Уряд представив проєкт програми дій, одним із основних акцентів якої є забезпечення безпеки. Заплановані напрямки роботи повинні бути реалізовані у вигляді практичних рішень, зокрема через ініціативу Defence City. Водночас фахівці підкреслюють, що досягнення поставлених цілей можливе лише за умови інвестицій у науку і технології, адже без цього Україні не вдасться забезпечити розвиток оборонної промисловості, модернізувати авіацію та запровадити інноваційні рішення, повідомляє УНН.

Український уряд представив 12 пріоритетів на 2026 рік. Перший у списку - пункт про безпеку та оборону.

Наша мета полягає в тому, щоб 50% бюджету на озброєння спрямовувалося на підтримку українських виробників. Ми плануємо створення Defence City та налагодження спільних виробництв з міжнародними компаніями, такими як Rheinmetall, BAE Systems та інші.

Прем'єр-міністр також підкреслила важливість перетворення оборонних сил, зазначивши, що єдиною політикою є будівництво фортифікацій та захисних об'єктів, вдосконалення радіоелектронної боротьби та забезпечення повітряної безпеки, розширення виробництва в країні, а також розвиток інноваційних технологій.

Експерти підкреслюють, що для забезпечення прогресу інновацій у оборонному секторі необхідно проводити систематичні наукові дослідження та розробки. Це, зокрема, є акцентом української авіаційної індустрії в рамках ініціативи Defence City.

Економіст та авіаційний експерт, менеджер авіаційного сектору Богдан Долінце пояснює, що саме науково-дослідні роботи формують основу для технологічних проривів.

Коли мова заходить про наукові дослідження, насправді йдеться про виявлення технологій та рішень, які згодом можуть бути впроваджені в практичну діяльність, зокрема в цивільній авіації та військовому секторі. Багато з цих технологій мають подвійне призначення, охоплюючи як специфічні методи функціонування двигунів, так і захищені антенні системи чи альтернативні навігаційні рішення.

Нардеп Володимир Крейденко підкреслив, що підтримка і вдосконалення українського авіаційного виробництва є ключовими аспектами національного суверенітету та технологічної автономії. 15.08.25, 12:59 * 95559 переглядів

Далі, за словами Богдана Долінце, слідує другий етап - дослідно-конструкторські роботи, який дозволяє перевірити технології у складі конкретних продуктів і приймати рішення про їх комерціалізацію та інтеграцію у виробництво. Прикладом такої роботи є модернізація літаків "Руслан" та авіаційної техніки армійської авіації, а також відновлення "Мрії".

Розробка, наприклад, цифрового автопілота для літака "Руслан" може вимагати впровадження науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, щоб створити українську версію цієї системи автоматичного керування, яка має відповідати всім міжнародним вимогам до авіаційних систем керування (...) Компанії, які мають аналогічні продукти, вони свої технології просто так нікому не передадуть, і тому, наприклад, в разі потреби створення власної системи, фактично, вона буде розроблена з нуля, навіть якщо існує аналог

На завершення, експерт підкреслив, що Україна використовує радянські літаки, які донині обладнані старими системами, розробленими ще 20-40 років тому та більше. Багато з цих моделей вже не випускаються, а заводи, що їх виготовляли, давно закрилися. Отже, для оновлення або навіть створення нових літаків потрібно або знайти сучасні аналоги цих систем, або ж розробити нові технології.

Отже, інноваційний прогрес у оборонному секторі можливий лише за умови, що урядові пріоритети будуть підтримані реальними механізмами їх втілення. Хоча заявлені напрямки є важливими, експерти підкреслюють, що вони повинні базуватися на актуальних потребах галузей. Наприклад, для авіаційної індустрії надзвичайно важливо стати частиною ініціативи Defence City, а також отримати можливість закріпити на законодавчому рівні використання звільнених коштів для науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт. Це не тільки сприятиме інтеграції українських компаній у процеси переозброєння, але й відкриє шлях до технологічних проривів, на яких ґрунтується майбутнє оборонної промисловості.

16 липня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні три ключові законопроєкти, що мають на меті запровадження спеціального правового режиму Defence City - для підтримки вітчизняного оборонно-промислового комплексу. Документи передбачають податкові, митні та бюджетні пільги для учасників спеціального режиму - до 2036 року.

Водночас авіаційна галузь забила на сполох через ігнорування її позиції при формуванні режиму Defence City, а також через занадто жорсткі критерії для резидентів, які б не змогли виконати навіть такі флагмани авіації як "Антонов" та "Мотор Січ".

За висловлюванням народної депутатки Ніни Южаніної, інтеграція ключових авіаційних компаній у спеціальний режим є абсолютно необхідною.

Своєю чергою, депутат Михайло Цимбалюк коментуючи авіацію у Defence City заявив, що державна підтримка важлива для підприємств усіх форм власності, адже саме в синергії вони здатні відновити могутність України в авіабудуванні.

У розпорядженні УНН з'явився список поправок до одного з законопроєктів, що стосуються створення Defence City, які були подані депутатами на друге читання. Пропозиції передбачають розширення категорії резидентів, додавши до неї підприємства авіабудування, які підпадають під дію Закону "Про розвиток літакобудівної промисловості". Це рішення дозволить офіційно включити до складу Defence City авіаційні компанії, які Кабінет Міністрів визначив як критично важливі для економіки та оборони країни.

Щодо порогу доходу для оборонної діяльності, необхідного для участі у Defence City, пропонується зменшити вимогу до 40-50%. Рекомендується враховувати річні, а не лише квартальні доходи, а також включати у визначення оборонного доходу виробництво та обслуговування авіаційної техніки, двигунів і різних компонентів. Інакше, навіть великі компанії, такі як ДП "Антонов", можуть опинитися поза спеціальним режимом і втратити податкові пільги. Також до Defence City слід включати підприємства, які беруть участь у міжнародних контрактах на експорт військових або подвійних технологій.

Крім того, йдеться про скасування обмежень щодо наявності податкового боргу, прострочення виконання контрактів або виплати дивідендів, оскільки у воєнних умовах це не завжди свідчить про ненадійність. На діяльність впливають обстріли, релокація та перебої постачання. Натомість пропонується дозволяти включення до Defence City таких підприємств за умови погашення боргу протягом трьох років.

Інші запропоновані зміни передбачають розширення податкових пільг для авіаційної промисловості, за умови реінвестування, а також митні преференції для критично важливого імпорту, державні гарантії та страхування експортних угод. Уточнено також умови повернення пільг у разі втрати відповідності вимогам, зокрема введено заборону на застосування ретроспективних санкцій. Звільнені кошти повинні використовуватися на розвиток виробництва, модернізацію, науково-дослідні та конструкторські роботи, впровадження інноваційних технологій, підвищення кваліфікації працівників та придбання прав на інтелектуальну власність у галузі авіабудування.

Чи врахує парламент подані правки щодо авіаційного сектору - покаже час. Водночас зволікання або ігнорування потреб галузі може мати критичні наслідки: від неможливості забезпечувати технічну справність авіації ЗСУ до остаточного занепаду українського авіабудування та відтоку кваліфікованих кадрів.