"Будапештський синдром": нова можливість для Угорщини. Частина друга.

Вступна частина

У попередньому пості я висловив своє бачення щодо трансформації прем'єра Угорщини Віктора Орбана з лівого популіста в праворадикального "яструба". Це сталося в контексті його прагнення синхронізувати свою риторику з Дональдом Трампом, водночас виконуючи роль агента впливу Кремля в Європі. Схоже, що політика Орбана викликає симпатію як у Сполучених Штатів, так і в Росії, оскільки сприяє маргіналізації Європейського Союзу та НАТО. Блокуючи рішення ЄС, Орбан підриває саму ідею колегіального прийняття рішень, яка була закладена на початкових етапах створення ЄС як вияв поваги до думки всіх держав, включаючи найменші та дотаційні. Європейська демократія, що розробляла механізми захисту від потенційних конфліктів на континенті, виявилася вразливою до внутрішнього розпаду цих структур. Отже, сьогодні ЄС стикається з ризиком "орбанізації", коли країни, які отримують підтримку від всього Союзу, руйнують управлінські механізми об'єднаної Європи й поширюють елементи російської гібридної війни всередину континенту (зокрема, через підтримку Москви, блокування санкцій проти агресора та саботаж допомоги Україні). Важливу роль у цих процесах відіграють російські політтехнологи та спецслужби, які почувають себе досить зручно в Угорщині під керівництвом Орбана. Нагадую, що захоплення українських інкасаторів і їх подальший допит відбувалися в стилі дій російських спецслужб.

Власне, й цю важливу тему - інфільтрації, проникнення російських розвідників в країну ЄС і НАТО досліджував Іван Лозовий, зустрічаючись з аналітиками, експертами, політологами й журналістами у Будапешті, Братиславі, Празі й Варшаві - в столицях країн Центральної Європи, які свого часу були частиною промосковського Варшавського пакту, і в яких все ще присутній, в тій чи іншій мірі, сентимент до Росії як імперського центру. Сентимент, який, поєднує те, що називають Стокгольмським синдромом (це співчуття бандитам, терористам і вбивцям) із звичайним страхом перед російським вторгненням. Хоча, ситуація на континенті змінилась настільки, що термін "Стокгольмський синдром" настільки застарів, що його слід змінити іншим: "Будапештський синдром". Пропоную Вам продовження аналітичного дослідження юриста-міжнародника Івана Лозового:

Чи перетвориться Угорщина на повноцінного сателіта Росії? Продовження.

Російські розвідувальні органи в Угорщині.

4 Загроза розвідки - "Вільна зона для російських шпигунів"

Відразу кілька джерел, з якими поспілкувався автор, підкреслили як загрозу, так і вплив російських спецслужб на Угорщину.

Жужанна Веґ зазначила, що урядова комп'ютерна система Угорщини була скомпрометована росіянами:

Сталася дивна ситуація, пов'язана з російським втручанням у комп'ютерну мережу Міністерства закордонних справ Угорщини. Нам навіть не відомо, яким чином ця система була скомпрометована. Це суттєво підірває довіру до Угорщини.

Наприкінці минулого року в Румунії був затриманий Олександр Белан, колишній заступник директора Служби інформації та безпеки Республіки Молдова, якого звинуватили у державній зраді. У повідомленні, опублікованому Директоратом Румунії з розслідування організованої злочинності та тероризму, зазначалося, що білоруські куратори Белана з КҐБ зустрічалися з ним у Будапешті в 2024 та 2025 роках.

Восени минулого року розгорівся гучний скандал, пов'язаний із звинуваченнями, що угорські розвідники організували шпигунську мережу в Брюсселі, намагаючись вербувати угорських європейських чиновників у період з 2012 по 2018 рік. "Джерела серед угорських представників в інституціях ЄС охарактеризували цю мережу для POLITICO як відкриту таємницю в бельгійській столиці."

Деякі російські агенти в Угорщині діють відкрито. Розслідування, проведене Саболчем Пан'ї виявило що коментатор, який часто з'являється в угорських державних ЗМІ, Ґеорґ Шпеттле, "підтримував тісні стосунки з офіцером російської військової розвідки". Пан'ї зазначив:

Протягом тривалого часу Шпеттле розповсюджував неправдиву інформацію та прокремлівські ідеї через державні медіа-ресурси, такі як Magyar Nemzet, Pesti Srácok, Origo, Mandiner, Hír TV, TV2 та угорське державне телерадіо.

Анджей Садецький, керівник Відділу Центральної Європи в Центрі східних досліджень у Варшаві, розмовляв з автором цього Звіту, зазначивши, що компромат (російський термін, що означає "компроментуючі матеріали", тобто шкідливу інформацію, зібрану про публічну особу, політика чи бізнесмена, яка використовується для шантажу, маніпуляції, дискредитації або руйнування репутації об'єкта) цілком може бути легко доступний Росії, враховуючи її глибоке проникнення в Угорщину: "У нинішніх умовах російські спецслужби мають доступ до великої кількості інформації про різних людей в Угорщині".

Садецький також відзначив розширення контактів та співпраці Угорщини з союзниками Росії, зокрема з Білоруссю, а також із Сербією, Венесуелою та Іраном.

Інший європейський фахівець зауважив, що російські спецслужби "володіють значною кількістю компрометуючої інформації щодо Орбана та його оточення. Партія Фідес стала відомою через свої скандали, пов'язані з наркотиками та навіть випадками педофілії". Перша жінка-президент Угорщини, Каталін Новак, яка є близькою соратницею Орбана, була змушена залишити свою посаду у лютому 2024 року через масові протести, які виникли у відповідь на її рішення помилувати чоловіка, що допомагав приховати справу про сексуальне насильство в дитячому будинку.

Незалежний угорський журналіст Саболч Пан'ї, з яким спілкувався автор, повідомив, що в Будапешт прибула група політичних консультантів з Москви для підтримки Орбана під час виборів. Як зазначено в статті Вашингтон Таймс, опублікованій 21 березня, російські спецслужби розробили сценарій фіктивної спроби вбивства Орбана.

Під час бесіди з автором, високопрофесійне джерело з європейської сфери безпеки акцентувало увагу на зростаючій загрозі проникнення російських розвідувальних структур в Угорщину.

Росіяни дуже глибоко проникли в усі ІТ-системи [Угорщини].

Супротив російській агресії в сфері інформаційних технологій фактично зник [за правління Орбана]. Після цього Міністерство закордонних справ Угорщини було повністю підконтрольне російським впливам, і я маю побоювання, що через це відомство росіяни змогли проникнути в інші міністерства та державні структури. Росіяни вже давно мають доступ до величезної кількості інформації про події в Угорщині.

Джерело підкреслило тісну співпрацю між угорськими держслужбовцями, медіа та російськими спецслужбами, згадавши про випадок, що стався минулої осені. Тоді російська розвідка звинуватила Україну у підготовці "операції під чужим прапором", в рамках якої планувалося використання уламків російського безпілотника для створення нового дрону, який нібито мав бути озброєний і запущений в Польщу.

Різноманітні угорські медіа активно поширили цю новину. Після цього прес-секретар Володимира Путіна, Марія Захарова, також висловилася з цього приводу. У результаті багато угорців почали активно обговорювати цю тему. Згодом інформація з'явилася на каналах ТАСС, в інших угорських виданнях, а також у російських Телеграм-каналах і блогах. Ця медіа та розвідувальна взаємодія функціонує як своєрідна "ехо-камера".

Згідно з інформацією з цього джерела:

Фідес займається виготовленням підроблених документів, які передає російським громадянам. Вплив росіян в Угорщині та їх можливості через цю країну є надзвичайно високими. Угорщина виступає як "ворота" для російських агентів, включаючи розвідувальні служби. Це створює значні переваги для російської сторони.

Джерело зазначило: "Угорщина виступає як вільний та відкритий майданчик для діяльності російських розвідувальних агентств".

Проте, прихильники Орбана, безсумнівно, не стурбовані.

2 ПОЗИЦІЯ ПРИХИЛЬНИКІВ ВІКТОРА ОРБАНА

Загалом, прихильники Орбана не заперечують російський доступ та вплив в Угорщині. Їхні аргументи спрямовані на відволікання уваги від цієї проблеми або на пояснення подій - прагматизмом. Проникнення російської розвідки, наприклад, применшується.

Одним із доводів, почутих під час декількох зустрічей з прихильниками уряду в Будапешті, є те, що Віктор Орбан нібито є прагматиком, який встановлює співпрацю з різними державами для отримання максимальної вигоди для Угорщини. Проте прихильники Орбана не бажають визнавати, що навіть якщо це так, його прагматизм виявився абсолютно невдалим. У 2023 році Угорщина стикнулася з рекордною інфляцією на рівні 17,1%, а в 2024-2025 роках країна навіть опинилася в умовах технічної рецесії. Споживання домогосподарств на душу населення в Угорщині є найнижчим серед усіх країн ЄС — лише 72% від середнього показника. Більше тридцяти основних продуктів харчування підпадають під цінові обмеження, а також понад тисяча товарів для домашнього вжитку.

Проект атомної електростанції Пакш II був ініційований разом з Росією десять років назад, але залишається значною мірою замороженим, Росія, схоже, не може надати кредит, який вона зобов'язана була надати для фінансування проекту.

Хоча Угорщина є сусідньою країною для України, позиція уряду Орбана може суттєво зашкодити її участі у післявоєнній відбудові, яка, за оцінками європейських інституцій, може досягти понад 800 мільярдів євро. Водночас, як уже згадувалося, угорський уряд продовжує спиратися на російські постачання енергії та прагне зміцнити економічні зв’язки з Росією, економіка якої наразі перебуває в стадії спаду (детальніше див. статтю в журналі The Economist "Економіка Росії увійшла в зону смерті" від 16 лютого 2026 року).

Якби Орбан був суто - або навіть значною мірою - прагматиком, він давно б відмовився від конфронтації всередині ЄС та надмірної залежності від Росії та Китаю.

3 ВИСНОВКИ: УГОРЩИНА-САТЕЛІТ

Угорщина поступово перетворюється, якщо ще не стала, на сателітну державу у відносинах з Росією. Зростаюче політичне зближення, розвиток економічних зв'язків та, здається, інтегрована співпраця розвідувальних органів формують нову реальність:

а) державу, що виступає проти європейських цінностей, розташовану в центрі Європи,

б) обставини, які можуть вплинути на можливий вихід Угорщини з Європейського Союзу.

Пан, який раніше обіймав високу посаду в уряді Угорщини, поділився своїми думками з цим автором:

"HUXIT", тобто можливий вихід Угорщини з Європейського Союзу, може стати реальністю, якщо Віктор Орбан виграє наступні вибори. У разі, якщо він отримає дві третини голосів, події можуть розвиватися за схемою, схожою на білоруські реалії — це призведе до запровадження обмежень на свободу преси та ЗМІ, діяльність неурядових організацій, а також на свободу слова і зборів. Поетапно Угорщина може все більше віддалятися від ЄС і наближатися до виходу з нього.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус висловив занепокоєння, що Росія може здійснити напад на країну-члена НАТО у 2028 або 2029 році. У розмові з виданням Frankfurter Allgemeine Zeitung Пісторіус заявив, що Путін "відкрито демонструє" свої імперські прагнення, в той час як свобода і безпека Європи для нього "не мають жодної ваги".

Лідери Європи почали активно висловлювати занепокоєння щодо потенційних нових та більш серйозних атак з боку Росії на держави НАТО в найближчому майбутньому. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте зазначив минулого грудня: "Темні сили репресії знову в активній фазі, - підкреслив він. - Ми стаємо наступною мішенню для Росії".

У цьому контексті підтримка Віктора Орбана проросійських ідей виступає не тільки як виклик основним цінностям та структурним елементам Європейського Союзу, але й як ризик для національної безпеки всіх країн, що входять до складу ЄС.

Якщо європейські інституції не вживатимуть рішучих заходів у разі подальшого правління Віктора Орбана, його деструктивні дії продовжать підривати основи політики та цінності ЄС, створюючи небезпечний прецедент для майбутніх саботажників європейського проекту. Якщо Орбану буде дозволено й надалі шантажувати Європейський Союз, його методи стануть прикладом для інших державних гравців серед країн-членів ЄС, які в майбутньому можуть вирішити використовувати шантаж з різних причин. Присутність сателіта Росії в межах Європейського Союзу є серйозною загрозою для всієї Європи.

Of course! Please provide the text you would like me to make unique.

У цій статті розглядається сучасний рівень російської присутності в Угорщині, спираючись на аналіз відкритих джерел, особисті поїздки до країн Центральної Європи та численні консультації, включаючи зустрічі з європейськими журналістами, аналітиками та експертами, зокрема тими, хто підтримує діючу угорську владу.