Нові будівлі з’являться, але проживати в них не буде можливості: фахівець застеріг про майбутню житлову кризу.

Україні після війни доведеться вирішувати не лише питання відновлення зруйнованих будинків. Навіть повна відбудова житлового фонду не гарантує, що мільйони людей отримають доступне житло. Про це заявив експерт у сфері ЖКГ Олег Попенко, коментуючи майбутню житлову політику України.

На кінець 2025 року приблизно 14% житлового фонду України зазнали пошкоджень або були знищені, що торкнулося більше 3 мільйонів домогосподарств. Загальні прямі втрати складають близько $61,1 мільярда, а для відновлення необхідно майже $90 мільярдів.

Але відбудувати будинки недостатньо. Нова квартира не вирішує проблему, якщо сім'я не може її купити, отримати доступну іпотеку або оплачувати оренду.

Україні необхідна консолідована система житла.

За словами Попенка, протягом багатьох років держава розробляла різноманітні програми для молодих сімей, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб та інших груп, але не змогла створити єдину цілісну систему.

Експерт пропонує різноманітні варіанти в залежності від фінансового стану та життєвих умов. Для осіб із достатніми доходами передбачена доступна довгострокова іпотека, тоді як для тих, хто не може дозволити собі покупку квартири, але має стабільну заробітну плату, є можливість довгострокової оренди. Сім’ї з обмеженими фінансовими ресурсами потребують муніципального житла, а тим, хто не може самостійно вирішити свої житлові проблеми, слід надати соціальне житло. Окремі програми також необхідні для внутрішньо переміщених осіб та тих, хто втратив дах над головою внаслідок війни.

Чому має значення тривала оренда?

Мільйони українців стали орендарями, і частина може залишатися в орендованому житлі роками. Тому Україні потрібен професійний ринок довгострокової оренди та доходних будинків.

У цій моделі житло спеціально розроблено для тривалої оренди. Це забезпечує сім'ям більшу стабільність і усуває постійний ризик втрати квартири внаслідок зміни намірів власника.

Проживання матиме значний вплив на репатріацію українців.

Житлова політика також виконуватиме роль економічного та демографічного механізму. Україні необхідні медики, педагоги, інженери, будівельники та інші професіонали, особливо в містах, що відновлюються після війни.

Те саме стосується українців за кордоном. Родина, яка вже облаштувала життя в іншій країні, оцінюватиме не лише безпеку та роботу, а й відповідь на питання: де жити після повернення?

Оренда, іпотечне кредитування, муніципальне житло чи можливість оренди з правом викупу можуть відігравати ключову роль у процесі повернення.

Що можна зробити зі старими спорудами?

Відзначається також питання мільйонів квадратних метрів житла, збудованого в радянський період. Панельні будівлі та хрущовки потребують всебічної реконструкції.

Просто замінити п'ятиповерхівку на висотку недостатньо. Потрібні транспорт, школи, дитсадки, медицина, комунікації, енергоефективність, громадські простори та зрозумілий механізм переселення. Для цього потрібне постійне фінансування з державного й місцевих бюджетів, міжнародних фондів, довгострокового кредитування та приватних інвестицій.

Нагадаємо, оренда за копійки або безкоштовно: стало відомо, кому віддадуть перше соціальне житло

Ми вже згадували, що без "єОселі" іпотечні кредити можуть стати недоступними: лише 42 тисячі сімей мають можливість отримати іпотеку на житло.

Також, переселенцям роздадуть безкоштовне житло: кому подарують дах над головою