Час грає на користь Путіна: Bloomberg виокремив чотири важливі рішення, які Європі необхідно прийняти стосовно України | Основні новини України

Поява нового раунду переговорів щодо України ще не означає, що мирна угода вже близько. Натомість Європа опинилася перед необхідністю взяти на себе значно більшу відповідальність за фінансування України, її оборону та майбутні переговори з Росією.

Цю інформацію висловлено в авторській статті видання Bloomberg.

Автор підкреслює, що декілька факторів можуть створити ілюзію наявності можливостей для завершення конфлікту: Росія прийняла пропозицію провести новий раунд тристоронніх переговорів в Абу-Дабі, у США відбувається зміна складу Конгресу, російські військові втрати зростають, а Україна стикається з дедалі більшими витратами через війну.

Проте, Bloomberg зазначає, що робити висновок про те, що сторони вже близькі до досягнення мирної угоди, є передчасним.

Замість цього, істотною зміною, на думку видання, є новий підхід Вашингтона до ролі Європи.

Президент України Володимир Зеленський заявив у Дубліні, що Європа має вже в листопаді визначитися, хто представлятиме її на новому етапі переговорів.

Автор вважає, що команда президента США Дональда Трампа нарешті зрозуміла: будь-які угоди стосовно України та безпекових гарантій невідворотно пов’язані з більш широкими російськими вимогами до системи безпеки в Європі.

Для Кремля війна завжди виходила за межі України.

Bloomberg підкреслює, що російські наміри з самого старту перевищували межі України.

Тут мова йде про бажання Москви укріпити свій контроль і вплив у Європейському регіоні, що може призвести до того, що переговори щодо закінчення війни перетворяться на більш обширну дискусію про майбутню архітектуру безпеки на континенті.

Джаред Кушнер, один із американських представників на переговорах, також відзначив, що цей процес може зайняти чимало часу.

На переконання автора, саме затримка у діях може служити на користь Кремлю.

Чому час може працювати на Росію

У Bloomberg вважають, що Володимир Путін все ще дотримується своєї стратегії досягнення перемоги, проте тактичні підходи Росії зазнали змін.

Автор пов'язує один із ключових переломів із війною США проти Ірану в лютому, після якої Вашингтон почав активно витрачати запаси дорогих ракет-перехоплювачів Patriot, від яких Україна значною мірою залежить у боротьбі з балістичними ракетами.

Згідно з оцінками, озвученими Bloomberg, нині Росія здатна виготовляти до 200 подібних ракет щомісяця.

Завдяки обмеженим можливостям української протиповітряної оборони, як зазначає автор, Москва все більше покладається не на досягнення сухопутних військ.

Стратегія Росії полягає у систематичному руйнуванні української інфраструктури та економіки в розрахунку на те, що зрештою Київ буде змушений погодитися на російські умови.

Переговори, що проходили в Абу-Дабі, під час яких обговорювалися питання обміну полоненими, зниження напруги та майбутні механізми забезпечення безпеки, на думку автора, не перешкоджають Москві продовжувати свою кампанію.

Україні буде потрібно кілька десятків мільярдів євро.

Важливим викликом для Європи, згідно з Bloomberg, є питання фінансування.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що у 2027 році бюджетний дефіцит України досягне приблизно 70 мільярдів євро.

Європейські країни, як зазначає видання, мають покрити значну частину цієї суми.

Серед можливих варіантів також є ще один кредит, який оцінюється приблизно в 45 мільярдів євро.

У той же час, опозиція всередині країни до продовження фінансової підтримки України в європейських державах зростає. Як зазначає автор Bloomberg, Кремль сподівається на повільне, але впевнене послаблення бажання фінансувати Київ.

Заморожені активи Росії

Наступним етапом автор визначає застосування заморожених активів Росії.

Він вважає, що Німеччина та інші держави повинні забезпечити переведення активів з Бельгії, яка все ще заважає їх використанню через страх перед потенційними реакціями з боку Москви.

Bloomberg пропонує ці фінансові ресурси використовувати як стартову базу для нових кредитів Україні.

Автор вважає, що це є більш прийнятним рішенням, аніж покладати всі витрати на плечі європейських платників податків.

Україні необхідно знайти спосіб протидії російським ракетам.

Однією з актуальних проблем залишається система протиповітряної оборони.

Україна разом із європейськими державами створює власні оборонні системи, а в перспективі планується впровадження нових комплексів Patriot.

Однак, перш ніж Україна зможе забезпечити себе належними засобами протиповітряної оборони, автор Bloomberg вважає, що країні потрібно збільшити свої можливості для нейтралізації ракетних пускових установок і промислових підприємств, що розташовані на території Росії.

Українські безпілотники дальнього радіусу дії вже завдають ударів по різним цілям, проте складна система захисту цих об'єктів суттєво знижує ефективність їхніх атак.

Автор закликає європейські країни допомагати Україні долати ці системи оборони як відкритими, так і непублічними методами.

Він підкреслює, що вважає ці дії не за вступ Європи у конфлікт з Росією, а як підтримку України в її праві на захист.

Європі потрібен один голос

Ще одним ключовим питанням Bloomberg називає представництво Європи на переговорах.

Декілька європейських керівників, зокрема прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні, вже висловлювали занепокоєння щодо ситуації, в якій багато політиків і організацій намагаються виступити єдиним представником Європи в питаннях, що стосуються України.

Автор переконаний, що формування колективного формату, подібного до "трійки", лише послабить позиції Європи під час дискусій з Дональдом Трампом і Володимиром Путіним.

Він вважає, що не слід покладати відповідальність за проведення переговорів на керівників європейських інститутів, таких як президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн чи голова Європейської ради Антоніу Кошті.

Одна з причин полягає в тому, що вони представляють Євросоюз, але не всі європейські держави, важливі для безпеки України, зокрема Велику Британію.

Хто міг би стати обличчям Європи?

Bloomberg вважає, що представником Європи має стати чинний національний лідер.

Автор не розглядає кандидатури лідерів найбільших європейських країн через політичні умови, що склалися в їхніх державах.

Замість цього, серед потенційних претендентів він згадує про прем'єрку Італії Джорджу Мелоні, прем'єрку Данії Метте Фредеріксен та президента Фінляндії Александра Стубба.

Мелоні автор характеризує як політика, яка продемонструвала здатність діяти жорстко та прагматично.

Фредеріксен відзначається своєю активною підтримкою України, зокрема завдяки участі Данії у відновленні Миколаєва та розробці механізму для прямих закупівель української зброї у виробників.

Автор вважає, що найбільш імовірним претендентом є Стубб, оскільки він спирається на досвід Фінляндії у взаєминах з Росією, наявність спільного кордону, військові можливості держави та особисті зв’язки фінського президента з Трампом.

Рішення потрібні вже найближчими тижнями

Водночас Bloomberg наголошує, що конкретне ім'я представника менш важливе, ніж швидкість ухвалення рішення.

На думку автора, Європа протягом найближчих тижнів має одночасно вирішити питання фінансування України, використання російських активів, посилення захисту від ракетних ударів та свого представництва на переговорах.

Причина терміновості -- складне становище України та прямий зв'язок між результатом війни й майбутньою системою безпеки всієї Європи.

Раніше "Головне в Україні" інформувало про те, що європейські держави не можуть досягти спільної позиції щодо участі у переговорах стосовно України. Одне з найважливіших питань полягає в тому, хто повинен представляти Європу в переговорах з США, Україною та Росією.