Чи може Румен Радев стати новим Віктором Орбаном?

Румен Радев (посередині) зустрічає своїх шанувальників у Софії, 23 січня 2026 року.

Попри популярну тезу про всюдисущу руку Москви, Румен Радев і його політична сила вщент розгромили опонентів на виборах до парламенту 19 квітня через низку об'єктивних причин. Останні кілька років Болгарія перебувала в зоні підвищеної політичної турбулентності. Постійна неспроможність мейнстримних партій сформувати дієвий і стабільний уряд розчарувала і виснажила виборців. За п'ять років у країні відбулися вісім виборів до парламенту. Жоден уряд не зміг попрацювати повний політичний цикл.

У грудні 2025 року Болгарія стала ареною масових протестів, які призвели до відставки уряду Росена Железнякова і відкрили шлях до перемоги Румена Радева. Основним каталізатором для виходу людей на вулиці став проєкт державного бюджету на 2026 рік, який отримав назву найпоганішого бюджету за останні три десятиліття. У зв'язку з приєднанням Болгарії до єврозони уряд вирішив підвищити податки на дивіденди та внески на соціальне страхування, а також заморозити ряд соціальних програм. Страх перед можливими ціновими коливаннями через введення євро надав протестам яскраво виражений антиєвропейський відтінок.

Невдоволення економічними проблемами швидко трансформувалося в політичні вимоги. Головними антигероями вулиці стали старі політики -- лідер Руху за права і свободи (РПС) Делян Пеєвські й лідер партії ГЕРБ Бойко Борисов. Вони уособлюють олігархічну корупційну модель правління, яка захопила всю повноту влади в державі. Опитування громадської думки зафіксувало рекордне падіння довіри до державних інституцій і провідних політичних сил. Виборці стали менше перейматися формуванням стабільного уряду, а більше зосередилися на вимогах змінити модель управління. Крім того, 64 % респондентів висловили недовіру до медіа. Серед болгар також набула популярності думка, що країною насправді правлять приховані еліти, які контролюють корумпованих політиків.

Изображение: EPA/UPG

Протест проти корупції в центрі Софії, грудень 2025 року.

У цих умовах Румен Радев вдало використав широке народне обурення, перетворивши його на підвищення свого політичного авторитету, що допомогло йому здобути перемогу на виборах. 19 січня 2026 року він повідомив про свою відставку з президентської посади, щоб згодом заснувати нову політичну партію та взяти участь у дострокових парламентських виборах.

Передвиборна кампанія Румена Радева була зосереджена на образі рятівника нації, який здатен покласти край тривалій політичній кризі. Експрезидент запевняв, що справжніми керівниками Болгарії є олігархи, які маніпулюють провідними партіями, і обіцяв звільнити країну від їхнього впливу. Він також наголошував на необхідності боротьби з корупцією та створення механізмів для виявлення і конфіскації незаконно здобутого майна. Щоб поліпшити економічну ситуацію, Радев пропонував повернення до вигідних енергетичних угод, натякаючи на можливе відновлення співпраці з Росією. Додатково, він критикував умови вступу до єврозони, які негативно позначилися на добробуті громадян.

Серед ключових аспектів програми Румена Радева — обіцянка реорганізувати Вищу судову раду та призначити нового генерального прокурора. Крім того, планується оновлення суддівського корпусу. Ця ініціатива знайшла підтримку серед громадськості, адже багато хто вважає, що правоохоронні органи країни свідомо захищали корумпованих політиків від покарання. Змістивши акценти на антиолігархічних та антикорупційних настроях, поєднавши їх з прагматичними економічними рішеннями, моральними принципами та обіцянками стабільності в політиці, Радев зміг досягти значної перемоги.

Изображение: EPA/UPG

Лідер коаліції "Прогресивна Болгарія" Румен Радев проводить заключний мітинг своєї передвиборчої кампанії в Софії, Болгарія, 16 квітня 2026 року.

Політична сила "Прогресивна Болгарія" під керівництвом Румена Радева змогла випередити своїх опонентів завдяки унікальному поєднанню ідеологій. Хоча вона здебільшого позиціонує себе як ліва, її програма передбачає активне втручання держави в економіку, підтримку підвищення соціальних витрат та програм, а також захист найбільш уразливих груп населення. Її риторика, що акцентує увагу на боротьбі з олігархами та відстоюванні інтересів звичайних громадян, також відображає ліві ідеї.

Одночасно "Прогресивна Болгарія" займає консервативну позицію щодо певних соціальних питань і виступає проти гендерної ідеології, що є досить незвично для багатьох лівих партій у Європі. Завдяки такій стратегії новостворена партія змогла залучити виборців, які раніше підтримували праворадикальну та проросійську силу "Відродження", що ледве змогла подолати бар'єр для входу до парламенту.

Румена Радева вважають проросійським політиком з обґрунтованих причин. Експрезидент Болгарії завжди відкрито демонстрував своє прихильне ставлення до Кремля і намагався уникати будь-якої підтримки Україні. У 2021 році він висловив думку, що Крим слід вважати російським, спираючись на фактичний контроль над цим регіоном. Після початку масштабної агресії з боку Росії Радев постійно виступав проти надання військової допомоги Україні, називаючи прихильників такої допомоги "партією війни". Він переконаний, що "Болгарія не повинна втручатися у цей конфлікт".

Изображение: EPA/UPG

Румен Радев, голова коаліції "Прогресивна Болгарія", відвідав виборчу дільницю в Софії 19 квітня 2026 року, де взяв участь у голосуванні.

У липні 2023 року, під час візиту Володимира Зеленського до Софії, відбулася суперечка, коли президент Радев зауважив, що "конфлікт між Росією та Україною не має військового розв'язання". На це український президент заперечив, що це не просто "конфлікт", а справжня війна на знищення. Він також попередив, що якщо Україна зазнає поразки, Болгарія може стати наступною мішенню.

Румен Радев неодноразово висловлював своє незадоволення щодо санкцій Європейського Союзу, накладених на Росію, вказуючи на їхній негативний вплив на економіку Болгарії та підкреслюючи, що вони не виправдали сподівань. Він також вважає, що Болгарія не може обійтися без російських енергетичних ресурсів. Незважаючи на його риторику на посаді президента, Болгарія продовжувала активно підтримувати Київ. Однак, якщо Радев обійме посаду прем'єр-міністра, ситуація може зазнати змін.

Перед тим як припускати, чи займе Радев нішу головного лобіста Росії в ЄС, потрібно згадати про значне поширення в Болгарії русофільських настроїв. У 2024 році опитування Alpha Research Agencyдля Фонду гуманітарних і соціальних досліджень показало, що 31,8 % болгар позитивно ставиться до Росії, тоді як 33,7 % -- негативно. Частка прихильників Москви за останні роки скоротилася, але вона все ще значна.

Незважаючи на побоювання, що Радев може прагнути стати головним проросійським політиком в Європі, навряд чи болгарський лідер досягне рівня Орбана. Швидше за все, він обере роль євроскептика та критика Брюсселя для власної аудиторії. У зовнішній політиці він, ймовірно, залишиться обережним, хоч і з певним скепсисом щодо підтримки України.

Изображение: EPA/UPG

Не слід забувати, що партія Румена Радева "Прогресивна Болгарія" хоча й отримала монобільшість у парламенті (131 мандат із 240), але не досягла конституційної більшості, яка б дозволила їй вносити зміни до основного закону. Для цього їй не вистачає 29 голосів. Навіть якщо Румен Радев спробує налагодити співпрацю з іншою проросійською силою — ультраправою партією "Відродження", яку очолює Костадин Костадинов, це не вирішить ситуацію, оскільки "Відродження" має лише 12 мандатів. Щоб внести конституційні зміни, доведеться шукати підтримку у прозахідних сил, таких як ГЕРБ - СДС або ПП - ДБ. Також можливо залучення партії турецької меншини "Рух за права і свободи" на чолі з Деляном Пеєвським, але це видається малоймовірним через попередні критичні висловлювання Румена Радева на його адресу.

Членство Болгарії в єврозоні та її залежність від європейських фінансових вливань, що наближаються до 3% ВВП, суттєво обмежують можливості президента Радева повністю заблокувати санкції проти Російської Федерації або втручатися в підтримку України. Водночас, болгарський оборонний сектор отримує значні доходи від контрактів на постачання зброї, частина якої йде до України.

30 березня 2026 року Україна і Болгарія підписали десятирічну угоду про безпекову співпрацю, яка передбачає довгострокову військову підтримку, спільне виробництво зброї та розвиток оборонно-промислового комплексу. Розірвання такої угоди спричинить серйозний скандал і політично невигідне новій владі.

Більш вірогідно, що Румен Радев гратиме роль такого собі Орбана в лайтовій версії. Намагатиметься всидіти на двох стільцях. Публічно критикуватиме допомогу Україні й санкції проти Москви. Виступатиме за мир і проти війни. Можливо, відновить діалог з Кремлем і спробує завадити відправці озброєнь Києву. Але не загострюватиме протистояння з Європою, побоюючись негативних економічних і політичних наслідків для свого уряду.