Чому ми піддаємося обману фальшивих зображень: як штучний інтелект маніпулює нашим сприйняттям.

Цю інформацію наводить "Kreschatic", посилаючись на The Conversation.

Ось альтернативна версія вашого тексту: "Орієнтація Людська спостережливість: перевага та вразливість Чому ми схиляємося до ілюзій Як відрізнити зображення, створені штучним інтелектом Легкий алгоритм для цифрової безпеки"

Зображення, створені за допомогою штучного інтелекту, все частіше з’являються в соціальних мережах, спонукаючи людей вірити в те, що насправді не існує. Незвичайні архітектурні форми, зайві пальці або спотворені обличчя не викликають підозри, адже користувачі більше зосереджені на загальному враженні, ніж на деталях. Людський мозок здатний до швидкого сприйняття інформації — особливо під час пасивного перегляду контенту — що дозволяє фальшивим зображенням безперешкодно входити у наше сприйняття.

Навіть у випадках, коли зображення має явні помилки, багато людей не звертають на них уваги. Це можна пояснити як характеристиками зорової уваги, так і вродженими когнітивними упередженнями. Візуальна система людини розроблена для швидкого сприйняття ситуації, а не для детального аналізу незначних розбіжностей. Такий підхід дозволяє економити ресурси мозку, але водночас робить нас більш вразливими до маніпуляцій.

Людська увага: інструмент та вразливість.

Увага функціонує подібно до "зум-об'єктива": вона здатна охопити широкий контекст або зосередитися на конкретних деталях, але не може робити це одночасно. Через це в умовах інформаційного перевантаження користувачі частіше просто "глянуть", але не "побачать". Якщо в кадрі присутня затишна кімната або яскрава особистість, глядач може не помітити спотворення пропорцій чи законів фізики.

Один із знакових прикладів ілюзії невидимості очевидного — це експеримент з "горилою, що зникає". У ньому учасники, які зосереджені на підрахунку передач у грі, не звертають уваги на людину в костюмі горили, що проходить повз. Аналогічний принцип діє і з AI-зображеннями: коли ви поглинуті сюжетом чи емоційним змістом, ваш мозок не помічає незвичних деталей.

Чому ми надаємо перевагу ілюзіям?

Мозок функціонує за допомогою двох різних видів мислення: швидкого та інтуїтивного — для звичних завдань, а також повільного — для глибокого аналізу. У соціальних мережах переважає саме перший вид. Це свідчить про те, що більшість користувачів сприймають інформацію без належного критичного осмислення. Якщо зображення виглядає естетично або відповідає їхнім особистим поглядам, сумніви автоматично відкидаються.

Цей феномен посилюється через когнітивне упередження підтвердження: ми маємо тенденцію сприймати лише ту інформацію, яка відповідає нашим уявленням. Внаслідок цього користувачі часто вірять у малоймовірні кадри, створені штучним інтелектом — наприклад, зображення політиків у незвичайних обставинах або сфабриковані сцени з участю знаменитостей.

Як виявити зображення, створене штучним інтелектом

Виявити підроблене зображення не так вже й легко, але це цілком досяжно. Зазвичай алгоритми не дуже ефективні у визначенні елементів, які для людського ока є цілком зрозумілими: таких як руки, тексти, освітлення та симетрія. Важливо уважно аналізувати картинки, що викликають сумніви або сильні емоції – саме в цих випадках обман трапляється найчастіше.

Також слід враховувати, що генератори штучного інтелекту не володіють істинним розумінням реальності, тому їхні візуальні результати можуть не відповідати фізичним законам або логічним принципам. Наприклад, аномальні віддзеркалення, невірно розташовані тіні або незвичне розміщення предметів можуть свідчити про штучне походження зображення.

Основи цифрової безпеки: простий алгоритм дій.

Щоб не стати жертвою візуальної маніпуляції, слід використовувати кілька базових порад:

Завжди перевіряйте, чи зображення має логічний зміст. Звертайте увагу на руки, очі, фон та текстури. Якщо є сумніви -- використовуйте зворотній пошук зображень. Перевіряйте джерело: акаунти без історії або дивними іменами часто поширюють фейки. Пам'ятайте про "інтуїцію неспокою" -- якщо щось виглядає дивно, воно, ймовірно, і є фальшивим.

Нагадаємо, що раніше ми обговорювали, як ChatGPT відтворює наші недоліки.