До чого слід бути готовими українським експортерам
Що таке СВАМ і хто буде найбільше уразливим внаслідок його впливу?
З 2026 року в Європейському Союзі запровадять механізм прикордонного вуглецевого коригування (СВАМ). Це означає, що імпортери повинні будуть виконувати фінансові зобов'язання, пов'язані з викидами парникових газів, які містяться в товарах, вироблених поза межами ЄС.
Це змусить євросоюзівських імпортерів переорієнтуватися на ввезення в ЄС низьковуглецевих товарів або спробувати перекласти свої видатки, пов'язані з купівлею сертифікатів CBAM, на виробників у третіх країнах.
Найбільше від CBAM постраждають країни, виробники яких експортують в ЄС значний обсяг відносно дешевих вуглецевоємних товарів і не застосовують внутрішнє вуглецеве ціноутворення. Це загрожує й українському експорту в ЄС, на чому наголошують вітчизняні промислові виробники та галузеві асоціації.
Згідно з оцінками GMK Center, найбільше шкоди від впровадження CBAM понесе металургійна промисловість, яка, за прогнозами, може втратити до 1,6 млрд доларів до 2030 року. Загальні втрати інвестицій в українську економіку в період з 2026 по 2030 роки оцінюються в 2,7 млрд доларів, а втрати від експорту можуть сягнути 4,7 млрд доларів. До 2030 року CBAM може призвести до втрати конкурентоспроможності українського експорту цементу, добрив, чавуну, квадратних заготівок та сортового прокату, оскільки їхня висока вуглецева інтенсивність вимагатиме значних CBAM-виплат.
Яким чином виробникам слід адаптуватися до цих змін і зменшити можливі негативні наслідки?
Механізм прикордонного вуглецевого коригування представляє собою інструмент екологічної політики Європейського Союзу, спрямований на протидію зміні клімату та досягнення цілей кліматичної нейтральності до 2050 року. Цей механізм поширюється на імпортовані товари.
Мета CBAM - запобігти "витоку вуглецю", коли компанії переносять виробництва до країн з менш жорсткими екологічними нормами, і створити рівні умови конкуренції між товарами, виробленими в ЄС та імпортованими з третіх країн.
Система CBAM доповнює механізм торгівлі викидами ЄС (EU ETS), впроваджуючи аналогічні правила для імпортованих товарів на митній території Європейського Союзу. Вважається, що CBAM також матиме позитивний вплив на процеси декарбонізації в державах, що не входять до складу ЄС.
З 1 жовтня 2023 року до 31 грудня 2025 року буде реалізовано перехідний етап CBAM, в рамках якого імпортери з Європейського Союзу зобов'язані надавати звіти про викиди парникових газів, що виникають під час виробництва окремих категорій товарів за межами ЄС. При цьому не передбачені фінансові зобов'язання щодо купівлі та обліку сертифікатів за ці викиди.
Список товарів, щодо яких слід звітувати, є в додатку 1 до регламенту CBAM за кодами комбінованої номенклатури (CN-кодами). СBAM охоплює імпортовані в ЄС товари, виробництво яких пов'язане з високим рівнем викидів парникових газів.
До сфери дії CBAM належать, зокрема, залізо та сталь разом із супутніми виробами (такі як труби, дріт, резервуари, цистерни, баки, гвинти, болти, гайки, шурупи), а також цемент, азотні добрива, алюміній та його продукція, електрична енергія та водень.
Імпортери в Європейському Союзі повинні звітувати щодо виробництва діоксиду вуглецю (СО), закису азоту (для деяких добрив), перфторвуглецевих сполук (для деяких виробів з алюмінію). Також у звітах потрібно надавати інформацію про включені викиди прекурсорів - певних видів вхідної сировини.
Для збирання такої інформації імпортери ЄС повинні звернутися до виробників товарів із запитами. Для невеликих партій товарів, вартість яких не перевищує 150 євро, застосовується виняток граничного мінімуму (de minimis), який звільняє імпортерів від зобов'язання звітувати за CBAM щодо товарів у цих партіях.
З 1 січня 2026 року розпочнеться безстроковий етап СВАМ, який зобов'язує уповноважених декларантів виконувати фінансові зобов'язання щодо придбання та погашення сертифікатів CBAM. Кожен сертифікат відповідатиме одному тонні CO-еквіваленту викидів, що містяться в імпортованих товарах, що підпадають під дію CBAM.
Декларовані викиди повинні бути підтверджені акредитованим верифікатором. У період з 2026 по 2034 роки будуть діяти безкоштовні квоти на викиди СВАМ, які поступово зменшуватимуться у відповідності до скасування безкоштовних квот в рамках системи EU ETS. Обсяги викидів, для яких знадобиться придбати сертифікати СВАМ, з часом зростуть до 100% до 2034 року.
Європейський Союз розглядає пакет пропозицій Omnibus, який передбачає спрощення для малих імпортерів товарів CBAM через введення нового граничного мінімуму маси - 50 тонн. Компанії, що імпортують менше ніж 50 тонн товарів CBAM на рік, будуть звільнені від зобов'язань щодо звітності та платежів за CBAM. Це рішення дозволить зберегти близько 99% викидів у рамках CBAM, звільнивши від звітності 90% імпортерів.
Однією з характерних рис СВАМ є відмінність у звітних періодах для операторів виробничих установок і імпортерів. Зазвичай, оператори виробничих установок звітують за календарний рік. У свою чергу, імпортери з ЄС подають звіти про обсяги викидів, включених у імпортовані товари, що підпадають під дію СВАМ, на щоквартальній основі. Вони опираються на дані виробників, зібрані під час останнього завершеного звітного періоду.
З 2027 року імпортери з країн ЄС зобов'язані будуть придбавати сертифікати CBAM для компенсації викидів, що включені в імпортовані товари, які підпадають під дію цієї системи. У 2027 році це стосуватиметься платежів за викиди, що відбулися у 2026 році. Вартість сертифіката CBAM буде залежати від ринкової ціни квот в рамках Європейської системи торгівлі викидами. Ця ціна визначатиметься як середнє значення цін закриття квот EU ETS на аукціонній платформі, оновлюватиметься щотижня і буде вказана в євро за тонну CO-еквіваленту.
Виробники та експортери з України, які займаються товарами, що підпадають під дію СВАМ, вже зустрілися з вимогами імпортерів з Європейського Союзу щодо надання інформації про викиди, що включені в цю систему. Наразі звітування проводиться без обов'язкової верифікації, проте з початком постійного періоду дії СВАМ підтвердження точності наданих даних стане обов'язковим.
У разі недоступності даних про викиди, уповноважені декларанти зможуть застосовувати значення за замовчуванням без обмежень щодо кількості. Проте, імпортерам, враховуючи фінансові зобов'язання, пов'язані з придбанням сертифікатів CBAM, вигідніше буде використовувати реальні показники викидів, особливо якщо йдеться про товари з низьким вмістом вуглецю в умовах конкуренції.
Щоб українські виробники товарів, що підпадають під дію СВАМ, могли без труднощів експортувати свою продукцію до Європейського Союзу, їм потрібно терміново впровадити систему моніторингу викидів, організувати збір даних та провести розрахунок питомих викидів відповідно до вимог методології СВАМ.
Для розрахунку кількості сертифікатів СВАМ є така формула.
Вона враховує, що від фактичних питомих викидів, включених до імпортованих товарів, віднімається добуток бенчмарку СВАМ на коефіцієнт СВАМ, який враховує питомі викиди, пов’язані з безкоштовним розподілом квот EU ETS, а також питомі викиди, за які було сплачено в країні походження товару. Таким чином, загальна кількість сертифікатів СВАМ, які потрібно подати, визначається як добуток вартості питомих викидів, що підлягають оплаті, на обсяг імпортованих товарів у ЄС.
Якщо сплачена ціна за питомі викиди в третій країні дорівнює або вище ціни сертифіката, імпортери ЄС не будуть нести фінансові зобов'язання СВАМ. Тому Україні слід ввести систему торгівлі викидами, що забезпечить ціновий паритет вартості викидів з EU ETS і дозволить залишати сплачені кошти за викиди в країні.
Єврокомісія досі не оприлюднила значення бенчмарків (еталонних показників) для CBAM, що ускладнює імпортерам та виробникам з третіх країн оцінку кількості сертифікатів CBAM, які їм потрібно буде придбати, навіть якщо вони мають дані про фактичні питомі викиди. У документі з запитаннями та відповідями щодо CBAM зазначено, що еталонні показники для даної системи ґрунтуватимуться на комбінації бенчмарків EU ETS.
Бенчмарки CBAM не завжди повинні бути сталими цифрами, адже в окремих ситуаціях можуть знадобитися специфічні дані конкретних установок. Іноді може існувати індивідуальний бенчмарк CBAM для кожного коду CN. Крім того, існує ймовірність, що контрольні показники CBAM будуть визначатися для групи кодів CN (наприклад, для категорії агрегованих товарів), якщо виробничі процеси в цих групах мають суттєві подібності.
Можуть існувати і різні бенчмарки CBAM для одного коду CN. Мета визначення бенчмарків полягає в розробці методології, яка відображає правила безкоштовного розподілу квот EU ETS і водночас обмежує тягар для зацікавлених сторін.
Бенчмарки в рамках EU ETS формуються на основі викидів десяти провідних установок. Якщо подібний принцип буде застосовано до СВАМ, то для імпорту в 2026 році фінансові зобов'язання щодо придбання сертифікатів СВАМ для імпортерів товарів із питомими викидами, що перевищують встановлені бенчмарки, можуть бути значно вищими, ніж очікується з урахуванням коефіцієнта СВАМ на рівні 97,5%. Цей коефіцієнт передбачає скасування безкоштовних квот. Чим більше фактичні викиди перевищують бенчмарк, тим більше сертифікатів СВАМ буде необхідно купити для компенсації цих викидів.
Розглянемо приклад розрахунку кількості сертифікатів для умовного імпорту в ЄС 100 тонн виробів із сталі з кодом УКТЗЕД 7216 (CN 7216) - кутики, фасонні та спеціальні профілі із заліза або нелегованої сталі з фактичними включеними питомими викидами 3 тонни СО/т (виробник 1) та 2 тонни СО/т (виробник 2).
Попередній бенчмарк для продукції в рамках EU ETS дорівнює 1,95 тонни вуглецю. Ціна товару складає 600 євро за тонну. Вартість вуглецевої квоти в системі EU ETS становить 80 євро за тонну CO2, тоді як плата за викиди вуглецю становить 1 євро за тонну CO2.
Після введення значень у вказану раніше розрахункову формулу та врахування вартості вуглецевої квоти, ми отримуємо графік фінансових зобов'язань імпортера продукції виробників 1 і 2 щодо придбання сертифікатів СВАМ.
Вартість сертифікатів СВАМ для імпорту продукції виробника 2 в рамках початку безперервного періоду СВАМ у 2034 році є значно нижчою, ніж у виробника 1. Ця різниця продовжує зменшуватися до 2034 року, коли втрачають чинність безкоштовні квоти на викиди.
Нижче наведено частки додаткових витрат на сертифікацію СВАМ, що виникають у зв'язку з вартістю продукції. Вже у 2026 році імпортер продукції від виробника 1 зіштовхнеться з додатковими фінансовими витратами на оплату СВАМ, які складе 14,2% від вартості імпортованих товарів. У той же час, при імпорті аналогічної продукції з меншим вмістом вуглецю від виробника 2, додаткові витрати будуть лише 1% від вартості імпорту.
Щоб зберегти експорт до Європейського Союзу, виробникам товарів, що підпадають під дію СВАМ, варто звернути увагу на заходи з декарбонізації. Починаючи з 2026 року, їм потрібно буде виробляти продукцію з питомими викидами, що є нижчими або близькими до європейських стандартів. Це особливо важливо для недорогих товарів, які мають високі питомі викиди.
Навіть якщо через війну введення фінансових зобов'язань щодо СВАМ для українських експортерів буде відкладено, це матиме тимчасовий характер і не вплине на необхідність реалізації заходів з декарбонізації. Обравши шлях до вступу в Європейський Союз, Україна приймає на себе відповідні зобов'язання в сфері кліматичної політики, а CBAM виступає як ринковий механізм, що готує країну до впровадження такої політики.
