"Існують певні обмеження на українські товари", - зазначив експерт, коментуючи торговельний баланс між Україною та Польщею.
Експорт: соєва олія — 402 мільярди доларів, залізна руда — більше 300 мільярдів, продукція кабельної промисловості — понад 200 мільярдів.
За підсумками 2025 року, український експорт до Польщі впав до 5 млрд доларів, тоді як імпорт із Польщі до України зріс до 8 млрд і, відповідно, тут досить суттєва різниця -- 3 млрд доларів. Розкажіть про структуру цього балансу -- що саме експортуємо ми, а що завозять поляки до України, і чому така велика різниця?
Отже, різниця в показниках за роки великої війни відповідає вашим даним. Варто зазначити, що основна частина нашого експорту зосереджена на сировинних товарах. Наприклад, у 2025 році найбільшим обсягом експорту стала соєва олія, яка принесла 402 мільйони доларів, а слідом за нею йшла залізна руда з експортою понад 300 мільйонів доларів. У списку провідних експортних товарів також присутні промислова продукція та аграрні вироби, серед яких соняшникова олія та продукція з виробництв на підприємствах, такі як кабельна продукція. До речі, її частка в експорті України перевищує 200 мільйонів доларів.
Імпорт: нафтопродукти -- понад 1 млрд доларів, міндобрива -- понад 300 млн, скраплений газ і споживчі товари -- понад 200 млн
Слід звернути увагу, що ми імпортуємо товари з доданою вартістю, тобто ті товари, для створення яких залучаються певні сфери економіки, відповідно це створює переваги для виробництва і промисловості Польщі. Відтак серед топових продуктів імпорту з Польщі в Україну можна відзначити нафтопродукти, перш за все, адже ми розуміємо, що в Україні наразі немає можливостей і потужностей переробки нафти. Отже, на першому місці нафтопродукти, обсяг імпорту яких у 2025 році складає понад 1 млрд доларів. У 2024 році ми імпортували нафтопродуктів з Польщі на понад 900 млн доларів. Також серед топової продукції імпорту з Польщі в Україну слід назвати мінеральні добрива -- це понад 300 млн доларів. Крім того, скраплений газ та певні споживчі товари, до яких можна віднести і харчові продукти, зокрема сири, молочну продукцію і таке інше. Ці товари складають в частці імпорту понад 200 млн доларів.
"У 2008 та 2014 роках обсяги імпорту з Польщі перевищили експорт з України."
Ця структура торгівлі спостерігається вже протягом тривалого часу. З 2022 року нафтопродукти стали найбільш важливим імпортним товаром для нас. Якщо проаналізувати динаміку товарообігу між Україною та Польщею, варто зазначити, що наше дослідження охоплює період, починаючи з 2001 року. У ті часи товарообіг між країнами був практично на одному рівні, і в перші роки 2000-х не спостерігалося суттєвих коливань. Проте, з 2008 року імпорт з Польщі почав значно перевищувати експорт української продукції, а в 2014 році це співвідношення ще більше змінилося через певні обставини. У 2008 році світова економічна криза позначилася на торгівлі, а у 2014 році події на сході та півдні України, початок агресії з боку Росії, також вплинули на експортно-імпортні відносини. Саме ці два роки -- 2008 і 2014 -- відзначаються істотними змінами в динаміці товарообігу.
"Існують деякі обмеження щодо українських продуктів."
Якщо відвідати будь-який магазин в Україні, заглянувши до молочного відділу, можна помітити широкий асортимент польських товарів. Тут представлені молоко, різноманітні сири, йогурти, м'які та тверді сири, а також лактозні та безлактозні продукти. Чи можна натрапити на подібні українські товари в польських супермаркетах? Яка ситуація з українською продукцією в магазинах Польщі?
Варто усвідомити, що торговельна політика має свої особливості, які накладають певні обмеження на українські товари. Тож, ми не можемо спостерігати за аналогічними обсягами.
Це обмеження стосується Європейського Союзу чи Польщі?
Перш за все, варто зазначити обмеження, які існують в Польщі. Для польської економіки вигідно просувати свої продукти та зміцнювати регіональний економічний вплив. Це означає, що для країни доцільніше, коли її товари, наприклад, сири, експортуються в сусідні держави. Як наслідок, українська продукція, зокрема молочні сири та інші товари з доданою вартістю, практично не представлена на польських ринках. Наша країна в основному експортує промислові та сільськогосподарські товари, тоді як експорт продукції з доданою вартістю, такої як сири, залишається на досить низькому рівні.
"Існують спеціальні кредитні програми, що надають підтримку у зведенні овочесховищ та зерносховищ."
Наші супермаркети контролюють понад половину збуту продовольства в Україні і вимагають від постачальників гарантованих партій на 9-12 місяців наперед. Але через дефіцит овочесховищ українські фермери часто не можуть гарантувати саме такий ритм. І в результаті взимку і навесні наші полиці заповнює імпортна картопля, томати, інша продукція із Польщі або Туреччини. Можливо, тут питання також і в тій політиці, яку проводять наші торговельні мережі?
Таким чином, торговельні мережі опиняються в ситуації, коли їхній вибір обмежений. У разі відсутності пропозицій від українських виробників, вони змушені звертатися до іноземних постачальників, і, безумовно, на перше місце виходить Польща. Важливо, що український уряд усвідомлює цю ситуацію, тому існують програми кредитування для підтримки бізнесу, зокрема для створення необхідної інфраструктури, такої як овочесховища та зерносховища. Це означає, що уряд надає українським виробникам шанси для розвитку, але також встановлює певні вимоги. Необхідно розуміти, що українським виробникам потрібно активно вдосконалюватися, щоб зуміти конкурувати з польськими виробниками.
Віктор Гаврилюк (у центрі). Фото: media.slovoidilo.ua
"За підсумками 2025 року, номінальний валовий внутрішній продукт Польщі перевищує 1 трильйон доларів, тоді як номінальний ВВП України становить понад 203 мільярди доларів."
Чи можемо ми конкурувати в умовах, коли польські фермери активно отримують підтримку з аграрних фондів Європейського Союзу? В той час як наші агровиробники змушені звертатися до кредитів з високими відсотковими ставками. Отже, на даний момент умови для нас не є зовсім рівними, хоча наш потенціал, безумовно, не поступається польському.
Звісно, з цим можна погодитися. Польща є частиною Європейського Союзу, що забезпечує їй певні економічні вигоди та сприяє розвитку її виробничого сектора. Натомість Україна не є членом ЄС і вже п'ятий рік переживає масштабний військовий конфлікт, що ускладнює інвестування в ключові сфери, необхідні для мирного розвитку, зокрема в промисловість. Варто зазначити, що Польща входить до десятки найбільших економік Європи та двадцятки світових економік за номінальним ВВП. За даними минулого року, її номінальний ВВП перевищує 1 трильйон доларів. Для порівняння, номінальний ВВП України становить понад 203 мільярди доларів. Тому спочатку варто оцінити економічні показники обох країн, перш ніж стверджувати, що підтримка бізнесу прямо залежить від загального розміру економіки.
"Політичні зв'язки між Україною та Польщею також відіграють важливу роль у процесі придбання товарів."
Тобто, виходить, десь уп'ятеро наша економіка менша. А, наприклад, програма "Національний кешбек", яка тривалий час спонукала українців обирати національного товаровиробника. Чи вона реально допомогла нашим виробникам у конкуренції з польською продукцією, зокрема сирами?
Це урядова програма, яка працює вже кілька років. Споживачі отримують кешбек від держави із закупівлі українських товарів, тож це є частиною популяризації українського продукту серед продуктів, які імпортуються. Ця програма є позитивною у плані користі для споживачів середнього класу та нижче середнього класу, оскільки покупець ще й отримує кошти на рахунок, тобто певну компенсацію. І це його заохочує і стимулює віддавати перевагу саме українським товарам, а не польським чи іншим закордонним виробникам. Тобто це певний рекламний хід і звертання уваги, що є український виробник. Водночас запроваджено спеціальну торгову позначку для популяризації виробника: "Зроблено в Україні". Це маркування наноситься на всі українські товари, які є на ринку, і також на ті товари, які експортуються.
Варто зазначити, що на попит на товари з доданою вартістю впливають їхня якість і різноманітність. Також слід підкреслити, що польські товари в Україні мають досить широке представлення, але їхня купівля залежить від політичних відносин між Україною та Польщею. Деякі українські споживачі звертають увагу на походження товару, зазначаючи, що це — продукт з Польщі, а те — український. У випадку загострення політичних суперечностей між країнами, це може призвести до зниження обсягів продажів таких товарів.
