Європа прагне "звільнитися від залежності" від американських технологій: прив'язаність до Amazon, Microsoft і Google перетворилася на загрозу.
Париж разом із Німеччиною, Нідерландами та Італією просувають ідею "цифрових спільних благ" -- європейської альтернативи
Європа дедалі частіше усвідомлює ризики, пов'язані зі своєю тривалою залежністю від технологічних гігантів зі США. У контексті політики Дональда Трампа в Брюсселі та інших європейських столицях виникає побоювання, що цей вплив може стати засобом політичного тиску.
Джерело інформації. Як повідомляє видання Politico.
Єврокомісія активно працює над розробкою нового законодавчого пакету, присвяченого цифровому суверенітету, який планують представити наприкінці травня. Важливо також зазначити, що ці події відбуваються не лише в Брюсселі, а й на місцях: уряди, регіони та навіть деякі міста вже розпочали власні ініціативи щодо відмови від американських програмних рішень.
Франція, наприклад, обмежує використання сервісів на зразок Zoom і Microsoft Teams у держструктурах і вимагає від міністерств підготувати плани переходу на більш автономні цифрові рішення.
Париж, разом із Німеччиною, Нідерландами та Італією, активно підтримує концепцію "цифрових спільних благ", що є європейською відповіддю на глобальні платформи.
Яскравим прикладом є ситуація в Нідерландах, які нещодавно активно підтримували максимальне відкриття ринку для американських підприємств. Проте тепер Амстердам оголосив про запуск тривалої ініціативи, спрямованої на поступову відмову від використання такого програмного забезпечення. Місто планує до 2035 року перевести критично важливі системи на локальні або європейські рішення.
Ще радикальніший підхід демонструє німецька земля Шлезвіг-Гольштейн. Там уже самостійно почали масштабний перехід на відкритий код: від LibreOffice замість продуктів Microsoft до міграції електронної пошти з Outlook на OpenXchange. У перспективі - повна відмова від Windows і перехід на Linux до 2028 року.
Проте головна проблема полягає у масштабі залежності. За оцінками Європарламенту, ті самі Amazon, Microsoft і Google контролюють близько 70% хмарного ринку ЄС. А близько 80% витрат європейських компаній на програмне забезпечення припадає саме на американських постачальників.
Найбільше тривоги викликає не стільки економічна ситуація, скільки політичні аспекти. У Європі активно розглядають можливий варіант "кнопки відключення", що означає, що Вашингтон, теоретично, може змусити свої компанії припинити надання послуг клієнтам у Європейському Союзі.
Підстави для таких страхів уже з'являлися: після американських санкцій прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан, за повідомленнями, втратив доступ до свого акаунта в Microsoft.
Для сучасного світу це означає майже повне "вимкнення з життя" - без платіжних систем на зразок Visa і Mastercard, без доступу до сервісів на кшталт Amazon чи Booking.com.
На цьому тлі європейські альтернативи починають набирати популярності. Наприклад, Nextcloud - програмна платформа з відкритим кодом для розгортання приватних хмарних сервісів - після повернення Трампа в політику отримала новий приплив користувачів серед держорганів і бізнесу.
Фон подій. Нагадуємо, що Міжнародний кримінальний суд виступив у відповідь на санкції, введені Трампом проти своїх працівників. МКС рішуче засудив дії США і заявив про намір продовжувати свою місію з "гарантування справедливості".
