Гданський саміт: Як Туск зустрічав Макрона в місті "Солідарності"
Що говорили про Україну і чи наблизилася Польща до "ядерної" парасольки Франції
Польсько-французький саміт високого рівня, який відбувся 20 квітня в Гданську, став початком нового етапу у відносинах між цими країнами — від символічного партнерства до реального стратегічного альянсу. У цій новій структурі поєдналися питання європейської безпеки, підтримки України, ядерного стримування, оборонної промисловості та енергетичних амбіцій. Кореспонденти Укрінформу в Польщі та Франції детально дослідили, які цілі переслідують Париж і Варшава в своїх взаєминах і які сигнали вони надсилають Україні, Європі та Росії.
ПОЛЬСЬКІ ПРИГОТУВАННЯ
Візит президента Франції Еммануеля Макрона до Польщі був ретельно спланований і викликав великий інтерес. Ця подія отримала найвищий пріоритет, і польські ЗМІ вели пряму трансляцію прибуття французького урядового літака до Гданська, а також переміщення VIP-кортежу вулицями цього приморського міста. Це підкреслювало значну увагу суспільства до першого в історії міжурядового саміту між Польщею та Францією. Раніше лише візити американських лідерів могли викликати таку ж активну медійну реакцію.
Візит був сповнений символічними жестами та відзначений особливою теплотю. Минулого року Макрон зустрічав польського прем'єра Дональда Туска у Нансі — значущому для Польщі французькому місті, відомому своєю культурною спадщиною, пов'язаною з польським королем XVIII століття, Станіславом Лещинським, який провів останні роки свого життя на сході Франції.
Поляки не могли залишитися байдужими, тому було важливо вибрати таке місце, де відчувався б справжній французький колорит.
ЧОМУ ПОЛЯКИ ВИБРАЛИ ГДАНЬСЬК
Гданськ дуже природньо підходив на цю роль. Тут розташоване французьке військове кладовище, де поховані приблизно півтори тисячі французьких солдатів різних епох - від Наполеонівських до Cвітових воєн XX cтоліття. Він був побудований у XX столітті на місці давнього французького кладовища Наполеонівської епохи спеціально до візиту в 1967 році до Польщі тогочасного президента Франції Шарля де Голля. Тоді на цьому кладовищі були перепоховані останки французьких солдатів, які загинули у різних війнах упродовж останніх трьох століть. Свого часу його відвідував також інший французький лідер Франсуа Міттеран. І саме з відвідання цього меморіалу Макрон розпочав свій одноденний візит до Польщі, де крім політичних розмов насиченою була також й культурна програма.
Його супроводжували міністри або заступники міністрів закордонних справ, оборони, енергетики та культури, що давало зрозуміти, яким буде напрям гданських переговорів.
Господарем зустрічі виступив Дональд Туск, який є уродженцем Гданська. Це місто завжди було для нього особливим, і коли потрібно організувати прийом у теплій та дружній атмосфері, або коли захід має велике значення для нинішнього польського прем'єра, Гданськ стає найпершим вибором. Можливо, саме тому Міжнародна конференція з питань відновлення України запланована на червень цього року в цьому місті.
Для підтвердження цієї думки камери зафіксували, як Туск, прогулюючись разом з Макроном серед юрби центральними вулицями міста "Солідарності" та Лєха Валенси (з яким Макрон також мав зустріч), із захопленням говорить про Гданськ — своє рідне місто, яке його предки не покидали навіть під час військових лих.
Для Парижа візит до Гданська мав особливе значення. Як зазначив радник Макрона Алексіс Дютер, метою було перетворення франко-польських відносин із звичайного "доброго партнерства" в "стратегічну близькість", зафіксовану Нансійським договором, підписаним минулого року. У Єлисейському палаці особливо підкреслювали пункт, що передбачає зобов'язання щодо взаємної оборони. Таким чином, саміт у Гданську мав на меті конкретизувати попередньо визначені наміри. Гданськ, який символічно називали "колискою 'Солідарності' та Валенси", також мав вигідне географічне розташування - приблизно за 150 кілометрів від Калінінграда, російського форпосту, і між Польщею та Балтійськими країнами. Французька дипломатія, відзначаючи цю подію, проголосила 20 квітня "першим Днем франко-польської дружби". Крім того, візит розглядався в контексті європейської інтеграції, адже зближення Польщі та Франції має сприяти створенню "більш суверенної та єдиної Європи".
МАКРОН НЕ ПЕРЕПИСУВАВСЯ З НАВРОЦЬКИМ
Характерно, що рідною столиця Поморського воєводства Польщі є не лише для Туска, але й чинного президента Польщі Кароля Навроцького. Проте глава польської держави виявився зайвим на цьому святі польсько-французької дружби, хоча по статусу він є першою особою в державі і прямим партнером для Макрона. Як згодом з'ясувалося, Навроцький не мав нічого проти зустрічі з президентом Франції, але, за твердженням Президентського палацу, його ніхто не запросив на цей саміт. В оточенні Навроцького звинуватили в цьому безпосередньо Туска. Натомість в уряді Польщі на закид відразу відповіли, що таким було рішенням Парижа. Утім, за буквою Нансійського договору 2025 року, двосторонній саміт очолюють саме президент Франції і прем'єр-міністр Польщі, який, згідно з польською конституцією, має більше повноважень за президента країни. Але це був чи не єдиний публічний скандал цього дня, що мав відношення до польсько-французького саміту у Гданську.
День, насичений політичними подіями, завершився не менш цікавою культурною програмою, що включала в себе візит до Європейського центру Солідарності та вручення нагороди імені Броніслава Геремека за внесок у розвиток польсько-французьких зв'язків. Першим володарем цієї нагороди став знаменитий польський актор і режисер Анджей Северин, який протягом майже трьох десятиліть жив у Франції та здобув популярність у французькому кінематографі. Варто зазначити, що сьогодні Северин є одним із провідних діячів польської підтримки України в театральному та культурному середовищі країни.
У Франції особливо підкреслюють важливість продовження культурної співпраці, яку символізують так звані Сезони. Це спеціальна програма, в рамках якої відбувається безліч культурних обмінів, виставок і фестивалів. Наступного року в країні відзначатимуть польський сезон, а Польща зустріне французький сезон. Варто зазначити, що цього року Франція організувала Сезон України. Французи вшанували цей захід, взявши його під патронат Марії Склодовської-Кюрі. Ця видатна полька народилася у Варшаві, згодом переїхала до Франції, де побудувала успішну наукову кар'єру та стала частиною французької інтелектуальної еліти. У 1995 році її перепоховали в Пантеоні, що є однією з найвищих державних відзнак у Франції. Вона стала першою жінкою, увічненою в Пантеоні, та стала своєрідним символом єдності між двома націями.
Силуети ядерної парасольки залишаються нечіткими.
Перед початком саміту польські медіа та експерти висловлювали припущення, що основна увага під час переговорів буде зосереджена на кількох ключових питаннях. До них належать співпраця в галузі безпеки та оборони, економічні відносини, зокрема в енергетичному секторі, а також подальша підтримка України. У Польщі особливо акцентували на темі "ядерної парасольки", яку Франція може надати Польщі. Після завершення саміту не було оголошено жодних значних заяв. Директор Туск у кількох обережних коментарях зазначив, що Польща входить до вузького кола країн, з якими Франція обговорює питання "можливостей ядерного стримування", але ці переговори тривають у закритому режимі.
Виступ Макрона надав більше ясності, але лише в термінах. "Наші команди планують зустрічі найближчими тижнями. До літа ми здійснимо роботу, яка дозволить досягти конкретних результатів і реалізувати партнерство в галузі розширеного стримування", - сказав він. Він також підкреслив, що "нам буде потрібно спільно приймати рішення в найближчі місяці". Макрон нагадав про свою знаменну промову, виголошену 2 березня на Іль Лонг.
У ній він запропонував восьми європейським країнам, зокрема і Польщі, різні опції такого розширення, зокрема спільні навчання та розміщення французьких літаків, оснащених ядерною зброєю, на об'єктах союзників. Водночас Париж пов'язує ядерний вимір із розвитком інших спроможностей. "Якщо ми хочемо рухатися вперед разом у ядерній сфері, логічно рухатися разом і в протиповітряній обороні, у далекобійних системах, у системах раннього попередження, а також розглянути все, що ми можемо робити разом у космічній сфері, яка є критично важливою", - відзначив Макрон.
ФРАНЦУЗЬКІ ПОКЛИКИ НА ПОЛЬСЬКИЙ АТОМ МИРУ
У Польщі також очікували, що Франція активно просуватиме політику власних можливостей у сфері мирного атома, зокрема у контексті планів будівництва у Польщі АЕС. Відомо, що першу атомну електростанцію у Польщі збудують американці, а другу буде обрано серед пропозицій з інших країн.
Французи налаштовані поборотись за другу станцію, бо вважають себе експертами цього ринку. У країні 18 атомних електростанцій, і саме "мирний атом" є основою енергетичної системи. Головний державний оператор - компанія EDF - проєктує, будує і експлуатує реактори по всьому світу.
"Ми маємо підстави, що підтверджують нашу легітимність, і готові запропонувати комплексне та цілісне рішення для участі в цьому тендері. Наші доводи є переконливими: ефект масштабу, потужності, співпраці в рамках європейського ядерного альянсу та сертифікація реактора відповідно до вимог органів ядерної безпеки. Ми здатні створити справжній європейський ланцюг постачання", - підкреслили радники Макрона.
Проте Варшава не має наміру поспішати з розкриттям своїх планів. У цьому аспекті Туск лише запевнив, що Польща ретельно аналізуватиме майбутню пропозицію з Франції.
У Польщі зауважували, що Франція, найпевніше, очікує для себе позитивних зрушень і у контексті великих оборонних контрактів у Варшаві, зважаючи на серію як давніх (відмова Польщі від контракту на гелікоптери Сaracal у 2016 році), так і зовсім свіжих (минулорічний вибір Польщі на користь купівлі підводних човнів у Швеції) поразок на польському напрямі у сфері ОПК.
Сприятливим моментом для цього є отримання Варшавою від європейських інституцій позики у розмірі понад 40 млрд євро на реалізацію проєктів в оборонній сфері за програмою SAFE.
Франція вже отримала схвалення від Ради ЄС на приблизно 15 мільярдів євро кредиту в рамках програми SAFE. Водночас, французькі чиновники, які активно підтримують ідею посилення оборонної автономії Європи, висловлюють великий інтерес до того, щоб Польща спрямовувала свої кошти з SAFE на закупівлю французької військової техніки. Проте, ця тема ніколи не обговорюється відкрито, безпосередньо пропонуючи "придбати у нас цю ракету або цю систему протиповітряної оборони". Представники французького оборонного комплексу акцентують увагу на спільних ініціативах, розвитку європейської промислової бази та інтеграції з національними проектами.
Підписаний у Гданську План двосторонньої співпраці між міністерствами оборони Польщі та Франції на 2026-2028 роки передбачає, зокрема, спільні військові навчання і розміщення французьких багатоцільових винищувачів "Rafale" у Польщі в межах місії "Східний вартовий" (Eastern Sentry) після інцидентів із російськими дронами. Крім того, сторони спільно розвиватимуть супутникові спроможності для операцій у космосі у межах підписаної угоди між польською компанією RADMOR, а також французькими Airbus Defence and Space та Thales Alenia Space. Йдеться про спільне виробництво геостаціонарного супутника для військових потреб.
Альянс між Парижем і Варшавою представляє собою важливий політичний та стратегічний крок у формуванні майбутнього європейського континенту. У спільній заяві, прийнятій на саміті в Гданську, Франція та Польща оголосили про початок нового етапу співпраці в рамках глобального проєкту, спрямованого на створення суверенної, більш демократичної та згуртованої Європи.
У документі Росія названа "основною та тривалою загрозою для Європейського Союзу і НАТО через її військову активність, гібридні дії та агресію проти України". Тому необхідно продовжувати "посилювати заходи стримування та оборони, підтримувати тиск на Москву за допомогою існуючих і нових санкцій, зокрема щодо енергетичних доходів, банківського сектору та тіньового флоту". Крім того, обидві країни підкреслюють, що підтримка України має тривати стільки, скільки знадобиться, а єдиним прийнятним варіантом завершення війни вони вважають справедливий і стабільний мир, заснований на принципах міжнародного права. Вони також підтвердили свою підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, а також її прагнення до європейської та євроатлантичної інтеграції.
УКРАЇНСЬКЕ "ДЯКУЮ" ПІД ЧАС ЗУСТРІЧІ З ЖУРНАЛІСТАМИ
Зустріч між Туском і Макроном з медіа несподівано почалася з акценту на Україні. Польський прем'єр зазначив, що найбільш зворушливим моментом для них обох стало слово "дякую", яке вимовила молода українка. Це стало її вираженням вдячності Польщі та Франції за їх підтримку України у боротьбі проти російської агресії.
Прем'єр-міністр Польщі підкреслив у Гданську важливість збереження єдності в Європі, особливо стосовно продовження підтримки України, навіть у складних умовах, викликаних війною на Близькому Сході, яку він назвав вигідною для Росії. Туск висловив сподівання, що Франція скоро приєднається до захисту логістичного центру "Ясьонка" на кордоні Польщі та України, через який надходить допомога для України. Він також зазначив, що Польща прагне залишатися ключовим логістичним вузлом для передачі військової та гуманітарної допомоги Україні.
Макрон у Гданську не оминув нагоди нагадати і про свій головний дипломатичний успіх в контексті війни в України - Коаліцію охочих та її гарантії безпеки.
"Протягом десятиліть ми не здійснювали такого, об'єднуючи наші європейські країни, вільні та незалежні, що поважають одна одну, члени Європейського Союзу та не лише! Наші британські та норвезькі друзі також входять до цієї коаліції. Не варто забувати і про наших канадських партнерів, а також про колег з Тихоокеанського регіону. Сьогодні ми спостерігаємо прагнення демократичних держав, які вірять у верховенство права та міжнародні норми, прагнуть співпрацювати і підтримувати одна одну", - зазначив він, звертаючись до залу та свого польського колеги, вочевидь, не випадково знову акцентуючи на знаковому для поляків слові "Солідарність".
