Геополітичні фактори підвищують вартість долара: як напруженість навколо Ірану позначається на глобальних ринках та курсі гривні.

У періоди геополітичної напруженості глобальні фінансові ринки традиційно реагують перерозподілом капіталу. Інвестори зменшують вкладення у ризикові активи - акції, валюти країн, що розвиваються, та корпоративні облігації - і переводять кошти в більш стабільні інструменти.

Ось чому американський долар протягом тривалого часу вважається основним світовим "притулком". Це зумовлено кількома причинами:

- панування американської економіки в глобальній фінансовій системі;

- значною ліквідністю американського долара на світових ринках;

- надійністю ринку державних облігацій США;

- застосування долара в якості провідної резервної валюти на міжнародній арені.

Згідно з інформацією Міжнародного валютного фонду, частка американського долара у міжнародних валютних резервів центральних банків становить понад 58 %, що є значно вищим показником у порівнянні з іншими валютами.

На цьому фоні навіть порівняно стабільні європейські валюти показують тенденцію до зниження. Зокрема, як зазначає Шевчишин, курс євро впав приблизно на 0,8 %.

британський фунт - приблизно на 1 %.

Це вказує на те, що інвестори активно перетворюють свої фінансові активи на долари, а також нарощують інвестиції в золото, срібло та американські державні облігації.

Геополітичний фактор тисне на ринки

Додаткову нервозність на фінансових ринках викликали заяви президента США Дональда Трампа, який заявив, що удари по іранських об'єктах можуть продовжуватися "стільки, скільки потрібно".

Ринки традиційно чутливо реагують на подібні сигнали, оскільки потенційний конфлікт на Близькому Сході несе низку системних ризиків:

- збої в міжнародних поставках нафти;

- підвищення цін на енергоресурси;

- посилення інфляційного тиску у світі;

- зниження біржових показників.

В таких обставинах інвестори прагнуть зменшити ризики, підвищуючи частку найбільш ліквідних активів, насамперед долара.

Фінансові наслідки для України в контексті валютних змін.

Світові валютні тенденції зазвичай знаходять відображення на українському ринку, хоча їхній ефект часто пом'якшує політика Національного банку України.

Відповідно до слів фінансового експерта Андрія Шевчишина, валютний ринок між банками вже починає реагувати на глобальні тенденції. На міжбанківському ринку курс долара коливався в районі 43,26 гривні за долар.

Експерт зазначає, що в короткостроковій перспективі можуть сформуватися кілька тенденцій:

1. Підвищення значення долара у фінансових операціях в Україні.

У часи глобальної невизначеності як бізнес, так і населення зазвичай підвищують свої запити на долар.

2. Падіння курсу євро стосовно гривні.

Внаслідок переміщення капіталу з європейських валют у долар може виникнути короткочасне зниження вартості євро.

3. Підвищена волатильність валютного ринку.

Зовнішні фактори можуть викликати тимчасові коливання валютного курсу.

У той же час, важливу функцію в стабілізації валютного ринку продовжує виконувати Національний банк України, що володіє суттєвими міжнародними резервами і регулює баланс валютної ліквідності.

"У найближчому майбутньому курс долара та євро по відношенню до гривні може збільшитися: прогнозується, що долар досягне 47 грн, а євро — майже 60 грн. Проте різких стрибків поки не очікується. Головними факторами, що впливають на ці коливання, залишаються світові ціни на енергоресурси та геополітична напруга в регіоні Близького Сходу", — зазначає колишній заступник міністра фінансів України Олександр Савченко.

Нафта за ціною понад 100 доларів США: новий виклик для економічної стабільності.

Одним із найбільш відчутних наслідків ескалації на Близькому Сході стало різке зростання цін на нафту. Через побоювання перебоїв із постачанням енергоносіїв із регіону котирування перевищили 100 доларів США за барель.

Та президент США Дональд Трамп вважає різкий стрибок цін на нафту на тлі ізраїльсько-американської операції проти Ірану "дуже малою ціною" за безпеку у світі.

"Ціни на нафту в короткостроковій перспективі, які різко знизяться після усунення іранської ядерної загрози, є незначними для США, світової спільноти, а також для безпеки й миру. Тільки нерозумні можуть вважати інакше!" - зазначив він у своєму акаунті на платформі Truth Social.

Для України, що продовжує бути імпортером нафтопродуктів, це передбачає ряд економічних загроз:

- подорожчання дизельного пального та бензину;

- зростання витрат на логістику;

- посилення інфляційного тиску.

Аграрний сектор особливо вразливий до цього чинника, оскільки він активно споживає дизельне паливо.

За словами Шевчишина, українські фермери змушені починати новий сезон в умовах рекордно високих цін на нафту та паливні ресурси, що може істотно вплинути на прибутковість аграрної сфери.

Підвищення цін на паливо може позначитися на:

- вартість посівної кампанії;

- витрати наHarvesting expenses;

- транспортування зерна до портів та прикордонних пунктів.

Враховуючи, що сільськогосподарська галузь відіграє важливу роль у формуванні валютних надходжень України, ці чинники можуть спричинити більш масштабний макроекономічний вплив.

Світ вступає в етап геоекономічних коливань.

Фахівці в галузі економіки відзначають, що геополітичні напруження все більше позначаються на фінансових процесах в усьому світі. Взаємодія військових загроз, енергетичних потрясінь та інфляційного тиску створює нову хвилю нестабільності на міжнародних ринках.

У випадку тривалого конфлікту на Близькому Сході інвестори можуть продовжувати нарощувати долю долара в своїх інвестиційних портфелях, що, у свою чергу, буде сприяти подальшому зміцненню цієї валюти.

Для України це підкреслює важливість ретельного моніторингу світових економічних тенденцій, оскільки події, що відбуваються далеко за межами країни, все частіше прямо впливають на валютний курс гривні, вартість пального та загальний стан економічної стабільності.