При укладанні угоди, враховуй найгірші сценарії.
Згідно з переконаннями президента Трампа, мистецтво ведення переговорів не передбачає забезпечення вигоди для всіх учасників. У спільно написаній книзі "Мистецтво укладати угоди" принцип взаємної вигоди, який часто називають win-win, взагалі не згадується. Згадка про взаємну зацікавленість зустрічається лише один раз, і то в контексті швидкого завершення угоди, а не її суті. Трамп вважає, що перемогу здобуде лише одна сторона, тому він схиляється до песимістичного підходу: "Я завжди входжу в переговори, очікуючи найгіршого".
Чи доцільно керуватися цими принципами в рамках можливого укладення мирної угоди?
Важко уявити сценарій, в якому і Росія, і Україна могли б вийти з конфлікту з перемогою. Одна з цих сторін є агресором, що підтверджують резолюції ООН. Перемога агресора означає поразку не лише для жертви агресії, а й для міжнародної спільноти в цілому. Хто стане наступною мішенню для агресії?
Шанси побачити спільну перемогу Президентів Путіна та Зеленського виглядають ще менш ймовірними. Це не лише через те, що Трамп наголошує на "значній ненависті" між ними. Від початку "великої" війни політичні вигоди одного завжди супроводжувалися втратами іншого. Динаміка підтримки Путіна в Росії та довіри до Зеленського в Україні свідчить про це. Рівень підтримки дій Путіна змінювався в напрямку, протилежному змінам довіри до Зеленського.
Більше того, дослідження часових рядів демонструє, що тональність згадок про НАТО в українських медіа має суттєвий вплив на зміну політичного капіталу Зеленського. У той же час, ставлення до Путіна корелює з тональністю згадок про ЛНР та ДНР у мережі ВКонтакте. Це означає, що поступки у питаннях НАТО та Донбасу мають особистісний вимір для обох лідерів. Відмова від перспективи вступу в НАТО знищує ключовий елемент політичної ідентичності та іміджу Зеленського. Донбас, у свою чергу, став невід'ємною частиною політичного образу Путіна, принаймні з точки зору звичайного росіянина.
Операцію "Мідас", що присвячена розслідуванню корупційних проявів у сфері енергетики, варто вважати ще одним фактором, що погіршує очікування щодо переговорів. Первісне рішення залучити до переговорного процесу політиків, чия можливість причетності до корупційних схем не може бути відкинута, ослабило позиції України. Це дало можливість Путіну наголошувати на вигідних мотивах тих, хто контролює великі фінансові ресурси, в той час як Трамп міг використовувати відсутність стратегічних карт у української сторони, не згадуючи вже про відсутність козирів. Влада в Росії спирається на ті ж принципи стягнення плати за доступ до ринку, які поширюються на всі аспекти економічної діяльності країни.
Рішення Зеленського звільнити Андрія Єрмака, одного з фігурантів розслідування, з посади керівника свого Офісу та головного перемовника після обшуків в урядовому кварталі вказує на бажання уникнути негативного корупційного фону під час перемовин.
За винятком відставки Єрмака, вплив корупційного скандалу на внутрішньополітичну ситуацію в Україні на даний момент виглядає досить обмеженим, якщо звернути увагу на аналіз змін у медійному дискурсі. Провівши порівняння контенту п'яти основних українських медіа (УП, Ліги, РБК-України, ICTV та опозиційної Страни) за місяць до оприлюднення інформації про операцію "Мідас" та протягом десяти днів після цього, можна виявити лише незначні коливання. Згадки про Зеленського істотно зменшилися (коефіцієнт d Коена досяг -1,47), але загальний баланс негативних і позитивних відгуків про нього залишився незмінним. Лише в матеріалах УП позитивні згадки про Зеленського суттєво знизилися (-1,01).
Двадцять відомих українських телеграм-каналів (від Трухи до Ніколаєвського Ванька) почали частіше згадувати про Зеленського під час скандалу, причому переважно в позитивному контексті. Ця досить неочікувана реакція каналів на ситуацію вже була зафіксована раніше.
На контрасті з українським медійним простором, російські ЗМІ оперативно та активно відреагували на корупційний скандал. Російські медіа, такі як Известия, Перший канал, Коммерсант, Газета.ру, а також опозиційний ресурс Медуза, разом із двадцятьма найбільш популярними телеграм-каналами (від Readovka до Сладкова+), почали набагато частіше згадувати про Зеленського.
Ультиматум Трампа про початок перемовин привернув увагу до подій у зовнішній політиці залишив корупційний скандал на другому плані. Але, скоріш за все, реакцію в Україні на скандал слід розглядати не як не слабку, а як відтерміновану.
По-перше, розслідування ще триває. По-друге, значна частина залежить від результатів переговорів. Успішні результати можуть зміцнити позиції Зеленського і зменшити ризик критики. На противагу, невдалі домовленості можуть підвищити ймовірність того, що він та його довірені особи стануть мішенню для звинувачень. Запитання стосуватимуться як корупційних справ, так і дипломатичних провалів.
"Правило Трампа" укладання угод - не єдине можливе і точно не найоптимальніше. Але так сталося, що і ситуація на полі бою, і майбутнє України залежать від філософії та поглядів цього політика. Тому бути обізнаним з "правилом Трампа" має сенс незалежно від згоди чи незгоди з ним.
Згідно з "правилом Трампа", найбільш негативним розвитком подій у найближчі тижні може стати загострення корупційного скандалу, торги та політична нестабільність.
Корупційний скандал зменшує ймовірність виходу на прийнятні для України угоди у перемовинах. У свою чергу, неприйнятність змісту запропонованої угоди залишить корупційний скандал без "дипломатичного прикриття" та створить передумови для його перетворення у внутріполітичну кризу.
Трамп впевнений, що підготовленість до найгіршого варіанту розвитку подій дозволяє "добру завжди перемагати". Це означає, що готовність до негативних сценаріїв не виключає шанси на позитивні результати. Отже, аналіз усіх потенційних варіантів, включаючи найбільш песимістичні, не слід вважати "зрадою". Навпаки, це відкриває можливість краще підготуватися до можливих криз, які можуть виникнути через непередбачувані обставини. Щоб запобігти кризі в майбутньому, важливо вже сьогодні розглядати її ймовірність та необхідні дії.
