ISW: Посилення обережності в монетарній політиці Росії може стати серйозною загрозою для розвитку її військово-промислового комплексу.
Аналітики Інституту дослідження війни вважають, що фінансові обмеження, введені російською владою, можуть поставить під загрозу доступ військово-промислового комплексу Росії до необхідного капіталу. Ці висновки викладені у звіті, опублікованому 23 жовтня.
Відповідно до їхніх аналізів, на фоні постійного інфляційного тиску Кремль "все більше переходить до обережнішої монетарної політики, що може призвести до ризиків для підвищення заробітної плати та російського оборонно-промислового сектору".
ISW звернув увагу на заяву Центрального банку Росії напередодні, за якою він другий місяць поспіль утримуватиме ключову ставку на рівні 14%. Доти Центробанк протягом 18 місяців знижував ставку 10 разів. Рішення пояснюють посиленим ціновим тиском і високими інфляційними очікуваннями.
Основний прогноз Центрального банку Росії свідчить, що в 2027 році середня ключова ставка коливатиметься в межах 12,5-13,5%. Це лише на 0,5-1,5 відсоткового пункту нижче від поточного показника. Регулятор зазначає, що тенденції зростання цін залишаються стабільними. На думку аналітиків, до кінця 2026 року річна інфляція досягне 7,1-7,6%, що перевищує попередні прогнози, озвучені 11 вересня.
Центробанк також підкреслив, що на зміну цін продовжать впливати нестабільні групи товарів, такі як паливо для автомобілів. ISW інтерпретує це як "тоновий натяк" на наслідки ударів України по російських енергетичних об'єктах.
23 жовтня голова Центрального банку Росії Ельвіра Набіулліна висловила думку про те, що на попит і пропозицію в країні продовжують впливати інфляційні ризики, високі очікування щодо інфляції, напруга на ринку праці та зростаючий бюджетний дефіцит. Вона також зазначила про зниження споживчої активності в Росії та прогнозувала, що зростання валового внутрішнього продукту у 2026 році може скласти від 0,5% до 1%. У той же час Центробанк РФ ставить за мету досягти рівня інфляції у 4% до 2027 року.
Путін, ймовірно, став більш терпимим до курсу Набіулліної
Інститут вважає, що поступове зниження ключової ставки в Росії протягом останніх 18 місяців сприяло посиленню внутрішньої інфляційної динаміки. Дослідники зауважують, що Ельвіра Набіулліна постійно підкреслює важливість стриманого підходу в грошово-кредитній політиці. Вона також часто виступає проти вимог Кремля щодо збільшення фінансування для російського військово-промислового комплексу та девальвації рубля з метою підвищення експортних надходжень.
Автори звіту зазначають, що здатність Центрального банку уникати подальшого зниження відсоткових ставок вказує на те, що Путін, ймовірно, став більш відкритим до жорсткої монетарної політики. Наразі він акцентує увагу на зменшенні інфляції, прагнучи отримати підтримку населення шляхом пом'якшення економічних наслідків витрат на війну. Можливо, саме через цей акцент він у даний момент готовий погодитися з позицією Набіулліної.
Одночасно вони зазначають, що утримання ключової процентної ставки на існуючому рівні може уповільнити зростання доходів населення та обмежити можливості російського військово-промислового комплексу в отриманні фінансування. Це, в свою чергу, може стати перешкодою для президента РФ у досягненні його цілей: підвищити реальну купівельну спроможність громадян, зберігаючи при цьому виробничі потужності оборонної промисловості.
Втім, ISW не береться оцінити, як саме така політика вплине на інфляцію заробітних плат і якість життя громадян РФ, адже в країні спостерігається стійкий дефіцит робочої сили. Це підштовхує зростання зарплат, тоді як домогосподарства стикаються з тиском, який не відображається в показниках номінальної заробітної плати.
У липні 2026 року Центральний банк Росії знизив свої прогнози щодо зростання економіки країни до кінця року, вказавши на можливість відсутності зростання ВВП. В новій версії середньострокового прогнозу зазначається, що в наступному році економіка зросте на 0-1%, що є нижчим за попередні очікування, які передбачали зростання в межах 0,5-1,5%.
