Завершення ери гостинності: чому США та Європа обмежують можливості для українських біженців.

Поки світ говорить про можливий мир в Україні, тисячі українських біженців у США втрачають останній захист: програму Байдена скасовано, рейди ICE тривають, а майже 200 тис. людей вже отримали повідомлення про закінчення легального перебування

Тим часом у Польщі та Німеччині почали зменшувати соціальні виплати, а в декількох інших країнах розглядають можливість надання фінансової допомоги українським біженцям, щоб спонукати їх повернутися в Україну. Детальніше про цю ситуацію можна дізнатися з матеріалів Еспресо.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, що розпочалося 24 лютого 2022 року, призвело до однієї з найбільших міграційних криз в Європі з часів Другої світової війни. За інформацією UNHCR, станом на листопад 2025 року більше ніж 5,8 мільйона українців шукали захисту за кордоном (з них 5,3 мільйона в Європі та 550 тисяч у інших регіонах світу), а ще 3,7 мільйона стали внутрішньо переміщеними особами в Україні. Додатково, понад 1 мільйон українців опинилися на території Росії.

Протягом першого року конфлікту в Україні відбулося переміщення приблизно 11,5 мільйонів осіб, що еквівалентно чверті всього населення країни.

Найбільше біженців прийняла Європа: понад 90% з них оселилися в сусідніх країнах, за оцінками UNHCR:

Тобто лідерами у ЄС в цьому питанні є Польща та Німеччина, де приплив українських переселенців змінив суспільну структуру, створивши нові демографічні баланси, навантаження на соціальні системи та політичні дискусії щодо інтеграції.

Ситуація в Сполучених Штатах є особливою. Адміністрація Джо Байдена започаткувала ініціативу "Uniting for Ukraine" (U4U) в квітні 2022 року, що дозволяла американським спонсорам приймати українців з обіцянкою фінансової допомоги. Це рішення дозволило обійти звичні бюрократичні перешкоди для біженців. Результати виявилися вражаючими: лише за рік до США прибуло понад 271 тисяча українців, з яких 187 тисяч - через програму U4U, що значно перевищило початкову мету Байдена у 100 тисяч.

Приблизно 200 тисяч американців стали спонсорами українських біженців, і програма надала можливість отримати тимчасовий захист на два роки з правом на працю. В цілому, у США знайшли притулок до 355 тисяч українців, серед яких здебільшого жінки та діти. Це означає, що ще близько 150 тисяч українців дісталися до США поза цією програмою: деякі через традиційну систему для біженців, а інші - перетнувши кордон між США та Мексикою до початку ініціативи Байдена.

Ця стратегія стала втіленням єдності, однак з приходом Трампа все зазнало змін.

Другий президентський термін Дональда Трампа, який стартував у січні 2025 року, відзначився рішучою антиіммігрантською політикою. Уряд анонсував "найбільшу в історії США депортаційну кампанію", що охоплюватиме 10-11 мільйонів осіб, які перебувають в країні нелегально.

Виконавчий наказ "Securing Our Borders", виданий 20 січня, призупинив програми адміністрації Байдена, зокрема U4U, і значно посилив функції Імміграційної та митної служби (ICE). Тисячі військовослужбовців були відправлені до мексиканського кордону, а з червня ICE проводить масштабні операції по всіх Сполучених Штатах. Арешти відбуваються щодня в таких містах, як Лос-Анджелес і Нью-Йорк, та охоплюють школи, лікарні і церкви. Мігранти намагаються уникнути затримань і переховуються від агентів ICE, а відеозаписи цих ситуацій набирають популярність в американських соціальних мережах.

Статистика роботи дійсно вражає, адже за даними адміністрація Трампа, лише з січня по жовтень понад 2 мільйони нелегальних іноземців покинули Сполучені Штати. З них понад 500 тис. було депортовано, а ще 1,6 млн. людей самодепортувалися. Ще десятки тисяч заарештовано ICE і вони чекають подальшого рішення. При цьому за весь 2024 рік було депортовано лише близько 300 тис. нелегальних мігрантів.

У Міністерстві національної безпеки зазначають, що іноземці, які перебувають в країні нелегально, можуть регулювати свій виїзд за допомогою програми CBP Home. Крім того, Сполучені Штати пропонують за це компенсацію у розмірі 1000 доларів США та безкоштовний авіаквиток для добровільного повернення на батьківщину.

Ці обставини спричинили жваві дискусії у суспільстві Сполучених Штатів. Історично, США є країною, що приймає мігрантів, тому за даними соціологічних досліджень Pew Research Center, 61% населення виступає проти депортацій до в'язниць у Сальвадорі чи облав на робочих місцях. Лише 34% американців вважають, що нелегальних мігрантів не можна легалізувати. Згідно з різними опитуваннями, близько половини громадян не підтримують політику Трампа щодо міграційних питань. Економісти також застерігають про можливий дефіцит робочої сили в аграрному секторі через явище "самодепортації".

А масштабні протести в Лос-Анджелесі та Нью-Йорку, де заарештували навіть ветеранів і громадян США, підкреслюють розкол. Поки республіканці хвалять "America First", демократи називають це "расистським терором".

Ознайомтеся також: Розділяй і управляй: як вогняний Лос-Анджелес перетворився на арену політичного шоу Трампа. Роз'яснюємо деталі.

Чимало українців у США знаходяться не під звичним статусом біженців, а на основі гуманітарної паролі — тимчасового дозволу на в'їзд, що видається виконавчими органами. Цей вид дозволу може бути відкликаний значно простіше, ніж, наприклад, офіційний статус біженця або тимчасовий захист, що надається через спеціальні програми з юридичними гарантіями. Це робить велику кількість людей вразливими, якщо адміністрація вирішить припинити або анулювати ці програми, або не продовжити їхні паролі.

Програма Байдена надавала лише короткостроковий "дозвіл на перебування", без можливості отримання громадянства. Без підтримки спонсорів та роботи (дозволи були скасовані) біженці залишаються без медичного страхування та фінансової підтримки.

Згідно з інформацією від Reuters, станом на листопад близько 200 тисяч українців втратили свій тимчасовий захист через затримки в процесі продовження статусу: багато з них зіткнулися з закінченням терміну в травні, а обробка нових заяв була призупинена "з міркувань безпеки". Як вказує уряд США в даних, опублікованих минулого тижня в рамках судового позову, імміграційна служба з початку року змогла розглянути лише 1900 заявок на продовження статусу для українців та інших осіб, що користуються захистом — це всього лише невелика частка від десятків тисяч тих, у кого терміни вже закінчилися або наближаються до завершення.

Тим часом до України вже починають повертатися перші депортовані з США. Зокрема, 18 листопада ДПСУ повідомила про 50 українців депортованих зі США.

Шестеро з двадцяти чотирьох опитаних Reuters українців уже виїхали зі США, тобто самодепортувалися, аби не ризикувати потрапити до імміграційної в'язниці чи бути депортованими кудись до Латинської Америки або Африки - як це траплялося з іншими мігрантами.

Видання розповідає історію 31-річного IT-інженера Євгенія Падафа, який подав запит на повторний статус, але місяцями не отримував відповіді. Побоюючись втратити легальність перебування і майбутній в'їзд до США, він спробував самодепортацію через додаток CBP One, що пропонує безкоштовний переліт і бонус у 1000 доларів.

Чоловік мав намір вирушити в Аргентину, оскільки там витрати на проживання нижчі, а також існує програма підтримки для українців. Проте система дозволяла купити квиток лише до України. В підсумку, він самостійно придбав квиток до Буенос-Айреса і тепер намагається адаптуватися до нового життя.

"Якщо я знову опинюся в Україні, мене відправлять на передову. Я б краще залишався без дому десь за межами, ніж там," – висловив він свою думку.

Отже, численні українські переселенці, які перебувають у США, побоюються можливості мобілізації в Україні. Вони переживають, що можуть бути депортовані агенти ICE, що змушує їх шукати шляхи для самостійної депортації в інші країни.

Проблеми, з якими стикаються українські переселенці, не зводяться лише до території Сполучених Штатів. Протягом останніх двох років у Європі активно ведуться обговорення та здійснюються заходи щодо зменшення фінансових виплат і перегляду системи соціальної підтримки для біженців.

Наприклад, у Польщі за президентства Навроцького посилили контроль над виплатами біженцям: відтепер місцева влада щомісяця перевіряє працевлаштування та перебування в країні. Без роботи батьків або при виїзді за кордон - програму виплат "800+" на кожну дитину автоматично припиняють.

У Польщі з листопада вступили в силу нові правила, що стосуються українських біженців, які перебувають у центрах колективного розміщення. Зміни в спеціальному законодавстві значно обмежили коло осіб, які можуть безкоштовно отримувати житло та харчування. Тепер право на проживання в таких центрах мають лише особи з інвалідністю, літні люди та вагітні жінки. Українці, які раніше сплачували частину вартості проживання (50% або 75%), більше не можуть скористатися цими умовами.

У Німеччині, що стала домівкою для значної кількості українських біженців, запроваджені нові правила. Ті, хто прибув з квітня цього року, отримують статус "звичайних шукачів притулку" і, відповідно, менші соціальні виплати — замість повного Bürgergeld у розмірі 563 євро на місяць, їм належить лише 441 євро.

Ситуація ускладнилася після ухвалення закону в Україні в серпні 2025 року, який дозволив чоловікам до 22 років виїзд з країни (раніше діяв заборонений вік від 18 до 60 років). За інформацією The Telegraph, всього за два місяці після впровадження цього нововведення приблизно 100 тисяч українських чоловіків виїхали з країни, причому багато з них віддали перевагу Німеччині.

Отже, у середині листопада канцлер Німеччини Фрідріх Мерц офіційно звернувся до президента України Володимира Зеленського з проханням зменшити потік молодих українських чоловіків, які прибувають до країни.

Сьогодні, під час довгої телефонної бесіди, я звернувся до президента України з проханням зробити все можливе, щоб молоді чоловіки, особливо з України, не прибували до Німеччини у значних обсягах, а залишалися служити своїй батьківщині. Вони необхідні там, - зазначив Мерц.

У Чехії підтримка українських біженців зазнала значного скорочення. З початку 2023 року було обмежено коло осіб, які можуть отримувати фінансову допомогу, а з вересня 2024 року безкоштовне житло надається лише на 3 місяці замість попередніх 5. Для продовження статусу захисту необхідно надати нотаріально засвідчений договір оренди. З 1 липня 2025 року основна фінансова допомога для біженців становитиме 200 € для дорослих і 143 € для дітей, але після 150 днів без офіційної роботи (окрім для вразливих груп) сума зменшиться до 129 €. Громадська думка також погіршилася: за даними опитування STEM у червні 2025 року, 58 % чехів вважають, що біженців занадто багато, а 60 % вважають, що українці отримують більше, ніж вносять у економіку (хоча статистика це заперечує). Політика уряду змінилася від загальної підтримки до більш жорсткого і вибіркового підходу.

Цікаво відзначити, що деякі європейські держави вже надають фінансову підтримку українцям, які бажають повернутися додому. Наприклад, Швейцарія пропонує суми від 1 000 до 4 000 франків, тоді як Норвегія готова виділити близько 1 500 євро для тих, хто прагне повернутись. Додатково, Парламентська асамблея Ради Європи закликає країни ЄС підтримувати українців, які вирішили повернутися на свою батьківщину після завершення конфлікту.

В цілому, Європа поступово переходить від політики "відкритих дверей" до стратегії "інтеграція або повернення". Після березня 2027 року, коли термін тимчасового захисту для українських біженців завершиться, країни ЄС очікуватимуть від переселенців або більш глибокої інтеграції – через роботу, освіту та мовні курси – або ж почнуть розглядати питання їхнього повернення, якщо не буде підстав для продовження легального перебування.