Ключковський: Репараційний кредит — це не єдиний можливий варіант.

Реєстр втрат фіксує інформацію про збитки, які понесли українці через агресію Російської Федерації. Хто має право подати заявку та яким чином це можна зробити, а також коли слід очікувати на компенсації? На ці запитання відповів керівник Реєстру втрат Маркіян Ключковський в інтерв'ю для DW.

16 грудня в Гаазі була створена Міжнародна комісія з розгляду претензій для України (International Claims Commission for Ukraine), відома також як Міжнародна компенсаційна комісія. Цей міжнародний орган займатиметься оцінкою і встановленням розміру компенсацій для осіб, які постраждали від агресії Російської Федерації. З 2024 року Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України (RD4U), почне збирати та фіксувати відповідні заяви про відшкодування. DW провела інтерв'ю з виконавчим директором Реєстру збитків Маркіяном Ключковським, обговорюючи кількість поданих заяв на компенсацію, можливості для юридичних осіб подавати свої претензії та терміни запуску Компенсаційної комісії.

Чому виникла потреба у створенні компенсаційної комісії? Чи не міг Реєстр збитків самостійно встановлювати розмір компенсацій?

Було досягнуто угоду про поетапне створення механізму компенсацій. Першим кроком стало формування Реєстру збитків, що має повноваження на збір та реєстрацію заяв. Другий етап передбачає створення компенсаційної комісії, яка буде відповідати за розгляд заяв та ухвалення рішень щодо розмірів компенсацій. Для її функціонування необхідно зовсім нове юридичне підґрунтя – не лише розширена часткова угода, як це було на етапі формування реєстру, а також повноцінна міжнародна угода – конвенція. Вона, зокрема, закріплює юридичні зобов'язання для держав, що підписали документ. Після запуску комісія інтегрує реєстр, і вся діяльність, яку ми здійснюємо наразі, буде передана їй, включаючи базу даних та секретаріат. Третій етап передбачає створення Компенсаційного фонду, який забезпечить практичні виплати тим, хто має на це право згідно з рішеннями комісії. Запуск фонду залежатиме від політичних і юридичних рішень, а також від прогресу в переговорах щодо завершення війни.

Коли почне діяти комісія з компенсацій?

Конвенцію схвалили 34 країни та Європейський Союз. Вона набере чинності після того, як її ратифікує принаймні 25 підписантів. Так прописано в одному з пунктів конвенції. Це пов'язано з тим, що компенсаційна комісія - великий юридичний і політичний проєкт, який потребує відповідної політичної, але й також фінансової підтримки. Тому вона реалістично може працювати, коли тягар, зокрема фінансовий, покладений на відносно велику кількість країн. Після ратифікації почнеться робота з безпосереднього створення Компенсаційної комісії. Будуть сформовані органи управління комісією, асамблея держав, рада держав, які наділені відповідними компетенціями. І після того комісія буде не просто формально існувати, а почне безпосередньо свою роботу. Коли це може статися залежить від того, наскільки швидко ми зберемо 25 ратифікацій. Чим швидше вони зберуться, тим швидше зможемо запустити саму комісію. Реалістично, це середина або друга половина 2027-го року.

Скільки нині до Реєстру збитків надійшло заяв щодо відшкодування?

Ми вже наближаємось до 90 тисяч поданих заяв. Загальна сума поки що невідома, оскільки відкрито 14 категорій для подачі заявок. У більшості з цих категорій, які не стосуються майна, ми не запитуємо інформацію про розмір відшкодування. Наприклад, неможливо оцінити вартість життя родича, якого людина втратила. Що стосується майна, то тут ми маємо певні дані. Середній розмір вимоги у категорії житлової нерухомості складає приблизно 58 тисяч євро.

Чи надходять заяви тільки від українців, чи також від іноземців?

Поки що заяви можуть подавати тільки громадяни України. Обмежень нема, але стоїть питання технічної імплементації, адже основним інструментом для подання заяв - "Дія". Вона інтегрована з українськими базами даних і доступна громадянам України. Ми працюємо над тим, щоб налаштувати доступ для іноземних громадян до цієї системи.

Досліджуйте також: Яким чином українські біженці можуть отримати відшкодування з Реєстру втрат.

Нині можна подати заяву лише фізичним особам. А Реєстр збитків поки не приймає заяви від юридичних осіб?

Зараз так, але вже зовсім скоро це зміниться. Вчора Кабінет міністрів схвалив постанову про порядок подання заяв юридичними особами. Через кілька днів ми починаємо бета-тестування цієї системи. І найближчим часом вже відкриємо можливість подавати заяви для юридичних осіб, в тому числі державних і муніципальних, органів державної влади. В першу чергу, йдеться про руйнування критичної інфраструктури, загальні економічні збитки, пов'язані з руйнуванням активів юридичних осіб.

З яких джерел планується брати кошти для виплат? Які джерела зараз виглядають найбільш реалістичними?

Відтепер відповідь на це питання офіційно закріплена в тексті Конвенції, що стосується створення комісії, і передбачає, що компенсацію повинна сплатити Російська Федерація. Це результат міцного консенсусу між державами-учасницями переговорів, які підписали цю конвенцію. Однак поки що немає детального роз’яснення щодо практичної реалізації цього процесу. Останнім часом активно обговорюються суверенні активи РФ та питання так званого репараційного кредиту, рішення щодо якого може бути ухвалено у найближчому майбутньому.

Проте це не єдиний можливий підхід. Існують й інші механізми та конструкції, які наразі розробляються. Серед них варто згадати й ті, що вже використовувалися в історії. Наприклад, коли ООН заснувала компенсаційну комісію після іракського вторгнення в Кувейт у 1990 році, механізм відшкодування полягав у відрахуванні певного відсотка від доходів від експорту іракської нафти. Чим більше нафти Ірак продавав, тим більші кошти надходили в компенсаційний фонд для виплати репарацій. Тоді Ірак погодився на це в обмін на зменшення санкцій, запроваджених через його агресію проти Кувейту. У нашій ситуації також є певні подібності. Тому теоретично можна розглянути можливість застосування такого чи подібного механізму щодо Російської Федерації. Однак варто зазначити, що це залежить від багатьох чинників.

Деякий український бізнес не чекає, коли можна буде в реєстр подавати заяви, і намагається в судах домогтися відшкодування збитків. Чи це не завадить їм подати заяви до Реєстру збитків?

У паралельності процесів немає жодних перешкод. Подача позову до суду не заважає подачі заявки до реєстраційних органів, і навпаки. Існує безліч осіб і компаній, які звертаються до Європейського суду з прав людини. Однак слід врахувати, що юрисдикція цього суду була обмежена з 16 вересня 2022 року, коли Росію виключили з Ради Європи, що сталося за шість місяців до цього. Деякі компанії також ініціюють позови проти Росії в рамках інвестиційного арбітражу через втрату своїх активів. Проте варто зазначити, що ці процеси є тривалими і надзвичайно витратними, що робить їх недоступними для багатьох.

Інше питання про те, наскільки це реалістично. Ми бачимо багато прикладів того, що отримати судове рішення, особливо в українському суді, про відшкодування збитків, завданих агресією, цілком реалістично. Але є величезні питання з приводу того, як ці рішення можуть бути виконані. Вже пройшло майже чотири роки від початку війни. Багато юристів цими питаннями займаються, але відповіді поки що ніхто не знайшов.

У судах інших держав працюють усі звичайні правила, які застосовуються до таких процесів. Тому, коли на підставі рішення українського суду звертаються в до суду в іншій країні, то місцевий суд перевіряє процесуальні моменти, зокрема, чи відповідач мав можливість брати участь у процесі. Так само варто зважати на суверенний імунітет (принцип міжнародного права, за яким одна держава не може бути підсудною судам іншої держави без своєї згоди. - Ред.). Там, де українські суди знаходять підстави для його подолання, іноземні суди вимушені більш ретельно до цього підходити. І, на жаль, вже є прецеденти, коли у виконанні рішення українських судів про стягнення якихось сум з РФ було відмовлено за кордоном саме через ці причини.