Крим перетворюється на платформу для безпілотників Росії: які наслідки це матиме для Чорного моря та України, - капітан у відставці.
Географічне розташування Криму створює сприятливі умови для здійснення атак на інші регіони України.
Окупантами в Криму було створено інфраструктуру, що забезпечує повний цикл підготовки фахівців для військових безпілотних систем. Російські медіа інформують про відкриття великого навчального центру для операторів БпЛА на півострові, який вважається найбільшим у всіх регіонах Росії.
Борис Бабін, фахівець Асоціації реінтеграції Криму, підкреслює, що даний процес включає як підготовку молоді до військової служби через "курси, тренінги та школи", що реалізуються у партнерстві з коледжами та університетами, так і навчання нинішніх військовослужбовців на різноманітних полігонах Криму.
Докладно про військову підготовку молоді в Криму, вплив російської пропаганди, значення півострова та ймовірність посилення армії окупантів УНІАН обговорив з Андрієм Риженком, капітаном 1 рангу у запасі, який обіймав посаду заступника начальника штабу Військово-морських сил Збройних сил України у період з 2004 по 2020 рік.
Яка міра створення в анексованому Криму комплексної програми підготовки операторів БпЛА може зміцнити можливості Росії для проведення дронових нападів на Україну? І коли є ймовірність, що кількість цих атак зросте?
В останній час активно обговорюють морські дрони в Росії. Їх виробництво налагоджено на численних підприємствах. Схоже, що це стало частиною державної стратегії. До початку агресії вони не займалися цим, але, побачивши ефективність наших розробок, вирішили просто наслідувати. Це, до речі, не вперше трапляється.
Це погано, тому що не треба після першої вдалої атаки або операції повністю демонструвати це противнику. Це була наша хвороба: щось вийшло - і ми зразу викладаємо відео. Особливо це стосується операції "Павутина" - не зовсім зрозуміло, навіщо це робити, як і після вибуху на Кримському посту. Ворог бачить усе і робить те саме - повністю повторює наші дії.
Завдання, які ми виконуємо за допомогою дронів, насправді не є вирішальними для них, оскільки вони мають достатній арсенал крилатих і балістичних ракет, а також дронів, щоб завдавати удари по таким містам, як Одеса, Миколаїв та Південний. На жаль, у них є достатня кількість цих засобів. Щиро кажучи, в багатьох випадках це виявляється значно більш ефективним, ніж атаки морськими дронами.
Ми вдаємося до їх використання лише через відсутність протикорабельних ракет і сподіваємось на надмірну самовпевненість противника: вони вважають себе другою армією у світі, але насправді не готові до такого рівня протистояння. Незважаючи на численні заходи, які вони впровадили — встановлення кулеметів, артилерійських систем, радарів та приладів нічного бачення — удари цих дронів залишаються для них серйозною проблемою.
Головна мета, для якої ми створювали ці безпілотники, полягала в атаках на надводні судна, проте для супротивника це завдання не є пріоритетним. Натомість, вони можуть застосовувати дрони для ударів по морській інфраструктурі та портовим об'єктам.
Інформація свідчить про те, що ведеться розробка нових дронів під назвою "Скорлупа", які виконують роль носіїв для FPV-дронів. Ці апарати наближаються до берегової лінії, після чого FPV-дрони здійснюють атаки. Хоча вони не мають великої кількості вибухівки, їхня точність у доставці є вражаючою. Керування ними здійснюється через оптоволоконні мережі.
Їх можна застосовувати для завадження виходу з портів, завдання ударів по інфраструктурі або закриття існуючих "коридорів".
Я думаю, що якимось чином вони можуть бити по суднах навіть в межах територіальних вод Болгарії та Румунії. При цьому ніхто не зможе визначити, кому належить цей дрон. Вони просто будуть казати, що це український дрон, який збився з курсу. Це ми бачили багато разів. Тобто завдання лише диверсійні. Знищувати у нас немає чого.
Чи не стикнеться Росія з якимись проблемами у побудові дронів?
В Росії існують дві вагомі труднощі. По-перше, це питання двигунів, а по-друге, це система управління дронами. Раніше для цих безпілотників використовували "Старлінки", але тепер ця технологія стала для них майже недоступною.
"Скорлупа" в основному є копією "Магури" і також базується на "Старлінк" або подібній технології. Відсутність супутникової навігації ускладнює ефективне управління дроном на великих відстанях, що залишається суттєвою проблемою.
Ці безпілотники застосовуються як для виконання ударних завдань, так і для, здавалося б, пошуково-рятувальних операцій. Планується їхнє використання на Північному морському маршруті.
Щоб це справило істотний вплив на мілітаризацію Криму, навряд чи є підстави. В регіоні вже існують значно більш загрозливі військові об'єкти, які представляють небезпеку як для України, так і для інших країн Чорноморського басейну. Наприклад, можливе відновлення радянських ядерних сховищ, яких там чимало, або транспортування боєприпасів з Новоросійська, що створювало б набагато серйознішу загрозу.
Кожен російський військовий корабель, починаючи з ракетних катерів, здатний використовувати цей вид боєприпасів. Сюди також входять вертольоти, літаки та морська авіація.
Тому цей центр - радше політичний трюк, аніж реальна загроза. Я б не дуже звертав на це увагу.
Росія концентрує свої зусилля на Криму як на ключовій локації для навчання спеціалістів у сфері безпілотних технологій, що зумовлено, серед іншого, його вигідним географічним положенням.
Де саме розташований цей центр? Крим – це півострів, оточений морем. Якщо планують щось негативне проти України, то Крим є ідеальним місцем для розміщення сил через своє стратегічне положення. У них є необхідна інфраструктура, що дозволяє проводити підготовку та виконання операцій безпосередньо з території Криму.
Відстань між Севастополем і Одесою становить 145 морських миль, що еквівалентно менше ніж 280 кілометрам. Ця дистанція охоплює діапазон використання оперативно-тактичних дронів, як морських, так і повітряних. Якщо ж взяти до уваги північне узбережжя Криму, то ця відстань ще коротша.
Чи може зосередження подібної інфраструктури в Криму перетворити його на потенційну військову мішень? Яка ступінь вразливості цієї інфраструктури з точки зору військових стратегій, і як її існування впливає на стратегічну значущість Криму у конфлікті? Чи, можливо, Крим вже давно став військовою базою, і це вже не є чимось новим?
Стратегічна функція залишається незмінною. Цей об'єкт продовжує бути опорою військово-морських сил. У них в наявності чимало ракетних комплексів. Зокрема, щонайменше чотири різні типи ракетних систем, якими вони завдають ударів по Україні. Це "Бал", "Бастіон", "Калібр" та ракета Х-35. До цього ще додається "Іскандер" як п'ята система. Таким чином, там накопичено велику кількість ракет, а також присутня значна кількість авіаційних засобів. Саме звідти відправляються безпілотні системи.
Тому казати, що ситуація там трагічна, не варто. Нова спроможність - так, за нею треба слідкувати, бо вона має характер саботажу, диверсії. І вона буде спрямована проти наших цивільних структур.
А які довгострокові наслідки мілітаризації Криму для безпеки Чорноморського регіону? І що треба робити Україні вже зараз, щоб зменшити чи нівелювати такі ризики?
Вплив на Україну та навколишній регіон є надзвичайно суттєвим. Крим традиційно сприймався як стратегічна платформа для проекції сили в Середземному морі, Північній Африці, Атлантичному океані та на Близькому Сході.
Україна повинна зосередити зусилля на створенні потенціалу, здатного запобігти активному розгортанню ворожих сил на стратегічно важливих напрямках. Це передбачає активізацію діяльності Сил спеціальних операцій, удосконалення ракетних та ударних комплексів, розвиток протикорабельних систем і авіаційних можливостей.
Перспективи України полягають у створенні "москітного" флоту, що включає безпілотники та пілотовані судна, для виконання завдань у північно-західному регіоні Чорного моря. Основне завдання – забезпечення безпеки морської інфраструктури та запобігання агресивним діям супротивника. Для досягнення цієї мети Україні необхідні невеликі кораблі.
Чи може ставка на підготовку операторів дронів "зі шкільної парти" свідчити про довгострокову стратегію Росії щодо затяжної війни? І ці балачки, які відбуваються від Стамбулу до Женеви, - це, виходить, просто балачки, якщо вони і дітей готують далі воювати?
У Радянському Союзі військова підготовка в навчальних закладах, здається, розпочиналася з 8 класу. Сьогодні Росія відновлює ці традиції і навіть посилює їх. Це явище не має нічого спільного з Женевою чи Стамбулом — це просто продовження давньої політики мілітаризації національного суспільства.
У них є труднощі з комплектуванням кадрів. Тому вони залучають молодь безпосередньо зі шкільних лав, намагаючись зацікавити та підготувати її. Ведеться активна пропаганда, знімаються фільми. А коли молоді люди приходять на службу і стикаються з реальністю, їхнє сприйняття змінюється, але зазвичай вже пізно щось виправляти.
Ми тривалий час з гордістю стверджували, що вигнали Росію з Чорного моря. Чи можна розглядати появу цієї умовної бази дронів як спробу відновити свій вплив у цьому регіоні?
Ми Росію нізвідки не виганяли. Треба тут заспокоїтися. Ми обмежили лише можливості їхніх дій. Якщо порівнювати з 2022 роком, коли Росія щоденно мала в морі до 50 кораблів та суден, то зараз частина з них знищена, а решта перебуває в пунктах базування під надійним захистом від наших морських дронів.
Вони прагнуть внести якісь зміни, але насправді лише бездумно наслідують наші кроки. Не впевнений, що це забезпечить їм значний успіх у Чорному морі.
Це може забезпечити їм перевагу в Балтійському регіоні, де співвідношення військових сил з флотом НАТО становить 1 до 12 на користь Альянсу. У цьому контексті використання ударних дронів може стати серйозною загрозою для держав НАТО.
