З усіх 200 регіональних телеграм-каналів лише п'ять демонструють повну прозорість, за даними ІМІ.

Придбати рекламу просто, проте лише 17 каналів вказують ім'я особи, відповідальної за контент.

Інститут масової інформації (ІМІ) провів аналіз 200 найпопулярніших регіональних телеграм-каналів, розподілених по 20 областях України, по десять каналів у кожній. Лише 11 з них демонструють високий рівень прозорості, з яких п'ять каналів є повністю прозорими. Решта 171 канал отримали оцінки, що свідчать про низький або критично низький рівень прозорості. Жоден з регіонів не зміг набрати навіть половини можливих балів.

Є зв'язок, але немає відповідальних осіб.

За даними дослідження, 171 канал (85,5%) має низький або критично низький рівень прозорості. Високий рівень зафіксували лише в 11 каналів. Найкраще забезпечені контактами:

* 101 канал (50,5%) -- надає всебічний зворотний зв'язок;

* 81 (40,5%) -- має всього один зв'язок або зв'язок з менеджером з реклами;

* 18 (9%) -- не надають жодних контактних даних.

Проте наявність бота або електронної адреси не свідчить про те, що читачі можуть дізнатися, хто стоїть за публікаціями. Наприклад, у Вінницькій та Черкаській областях контакти вказані в сімох і дев'яти каналах відповідно, але жоден з них не розкриває особу, відповідальну за контент. У Одеській області з дев'яти каналів лише один, офіційний канал міста, частково вказує на відповідального. Загалом 91 канал (45,5%) не надає аудиторії жодної інформації, окрім контактних даних для зв'язку чи реклами.

Хто має контроль над каналами?

Тільки 54 канали (27%) зазначають конкретного власника – особу чи юридичну особу. Ще 34 канали (17%) ідентифікують лише бренд, не надаючи юридичних даних, у той час як 112 каналів (56%) взагалі не розкривають інформацію про власність. Офіційні сторінки вносять позитивні корективи в загальну статистику:

* власника називають 24 з 25 каналів органів влади та посадовців;

* Всі десять регіональних телеканалів "Суспільного" виявляють інформацію про свого власника.

Якщо виключити ці канали з аналізу, то серед інших 165 каналів власника лише 20 (12%) вказують наявність контактної інформації. Серед таких каналів є сім регіональних представників мережі "Труха", а також канали відомих медіа, таких як "МикВісті", "Житомир.info" та "Кордон.Медіа". Примітно, що навіть офіційні канали стикаються з труднощами у забезпеченні зворотного зв'язку: з 25 сторінок органів влади та посадовців, десять не вказують жодного способу зв'язку.

Хто несе відповідальність за випуски?

Канали надають найменше інформації про тих людей, які безпосередньо займаються створенням та публікацією контенту.

* 17 каналів (8,5%) вказують на ім'я та прізвище редактора або адміністратора;

* 27 (13,5%) вказують лише нікнейм або дані, за якими людину можна встановити опосередковано;

* 156 (78%) не повідомляють про відповідальних нічого.

Проблема торкається навіть медіа з відкритою структурою власності. З десяти регіональних Telegram-каналів "Суспільного" лише сумський канал частково вказує на відповідальних за контент, а інформація про редакційні принципи мовника присутня далеко не у всіх випадках.

Правила редагування та позначення рекламного контенту

Правила функціонування та маркування рекламних матеріалів продовжують залишатися рідкісним явищем.

* дев'ять телеканалів (4,5%) опублікували свої правила та систематично позначають рекламу;

* 48 (24%) володіють лише одним з цих елементів;

* 143 (71,5%) не мають ні правил, ні належного маркування.

Інститут масової інформації (ІМІ) встановив взаємозв'язок між прозорістю у власності та відкритістю редакційних стандартів. Зокрема, серед медіа-каналів, які чітко вказують на своїх власників, 56% принаймні частково публікують редакційні правила або позначають рекламні матеріали. У той же час, лише 9% тих, хто приховує інформацію про власника, дотримуються таких практик.

Канальні мережі

Дослідники також вивчили Telegram-канали, які функціонують у різних містах, але мають однакові назви та стиль оформлення.

* "... | Times" (13 каналів): жоден не називає імені відповідального за контент і не має редакційної політики. Середня прозорість -- 26,9%;

* "Типовий / Типичный ..." (дев'ять каналів): жоден не розкриває власника чи правил роботи. Середній показник -- 20,8%;

* канали з обсценними назвами на кшталт "Х*йовий [місто]" (вісім каналів): не повідомляють про власників і редакційні правила. Середня прозорість -- 26,6%;

"Труха" (18 каналів) демонструє вище середнього рівень прозорості, становлячи 48,6%, що стало можливим завдяки вказанню бренду та маркуванню рекламних матеріалів. Проте жоден з регіональних телеканалів у цій мережі не повідомляє про особу, відповідальну за контент.

Які з областей вирізняються найбільшою прозорістю?

Жодна область не набрала навіть половини максимально можливої кількості балів. Найкращий результат продемонструвала Миколаївщина, найгірший -- Херсонщина.

Лідери:

Миколаївська область — 47,5%;

Сумська область — 43,8%.

* Чернівеччина -- 43,8%;

Донеччина — 42,5%.

Високі рейтинги в окремих регіонах здебільшого зумовлені наявністю одного або двох якісних медіа-ресурсів. Наприклад, у Миколаївській області максимальні чотири бали отримали "МикВісті" та "ПН | Преступности.НЕТ", у Сумській області – "Кордон.Медіа", а в Донеччині – "Східний варіант".

Найменші результати:

* Херсонщина -- 21,3%;

Кіровоградська область — 23,8%.

* Вінниччина -- 26,3%;

* Черкаська область — 27,5%;

Луганская область составляет 27,5%.

За певними показниками різні регіони демонструють перевагу:

* Власники: Чернівецька область отримала 60% можливих балів, тоді як Волинська та Житомирська області мають по 50%. Найнижчий показник зафіксовано в Херсонській області – лише 10%.

* відповідальні за контент: Дніпропетровщина -- 35%, Донеччина, Сумщина й Харківщина -- по 30%. Вінниччина та Черкащина не набрали балів;

* редакційні вказівки: Миколаївська та Чернівецька області складають по 40%, тоді як Сумська та Хмельницька області мають по 30%. Дніпропетровська та Херсонська області отримали 0%.

* контакти: Миколаївщина й Одещина -- по 90%, Дніпропетровщина та Рівненщина -- по 85%. Найскладніше зв'язатися з адміністраторами на Кіровоградщині -- 45%.

Чому анонімність може бути ризикованою.

Непрозорість даних щодо власників та осіб, які відповідають за створення контенту, ускладнює для читачів можливість самостійно оцінити контекст публікацій, виявити потенційні конфлікти інтересів або виявити приховані політичні впливи. Ця проблема особливо актуальна для онлайн-каналів з численними підписниками, які функціонують у різних регіонах.

Як здійснювали дослідження

Інститут масової інформації провів аналіз 200 регіональних Telegram-каналів, розподілених по 20 областях України, по десять каналів із кожного регіону. Прозорість цих каналів оцінювалася за чотирма різними критеріями, де кожен критерій міг дати не більше одного балу:

* власник: чи зазначена конкретна особа або юридична структура;

* відповідальний за контент: чи названі ім'я та прізвище редактора або адміністратора;

* редакційна стратегія: чи доступні правила каналу для публіки та чи дотримується послідовності в маркуванні рекламного контенту;

* Контактна інформація: чи наявний редакційний контакт та альтернативний спосіб зв'язку.

За сумою балів канали поділили на чотири категорії: висока прозорість (3,5-4 бали), часткова (2,5-3), низька (1-2) та критично низька (0-0,5). Дослідники оцінювали інформацію, доступну безпосередньо в описах каналів і закріплених повідомленнях, а не результати OSINT-перевірок. Індекс не вимірює якість новин, редакційну незалежність або реальний вплив власників.

У процесі обробки даних ІМІ застосовував свої власні ШІ-асистенти для систематизації інформації та виявлення закономірностей. Усі результати, отримані від моделей, проходили перевірку та затвердження фахівцями інституту.

Проблема анонімності регіональних телеграм-каналів стає все більш актуальною на фоні широкого використання месенджера в Україні. Згідно з результатами опитування соціологічної групи "Рейтинг" за лютий 2026 року, 67% українців активно користуються Telegram, тоді як 76% виступають проти його повного блокування. У той же час, 52% респондентів підтримують ідею посилення контролю за платформою з боку правоохоронців, а 28% вважають її потенційною загрозою для національної безпеки.