Назва цього обласного центру походить від імен двох радянських діячів, які були розстріляні. Як він сьогодні називається?
Протягом менш ніж ста років місто змінювало свою назву чотири рази.
Історія назви Кропивницький глибоко переплетена з політичними перетвореннями, імперською спадщиною та процесами декомунізації. Протягом більше ніж двох з половиною століть місто неодноразово змінювало свою назву, і кожна нова назва була відображенням ідей і цінностей свого часу.
"Телеграф" вирішив розповісти історію міста, яке свого часу мало назву на честь двох соратників Сталіна, що були розстріляні.
Першою офіційною назвою цього міста стала Єлисаветград. Вона виникла на основі фортеці, зведеної на честь Святої Єлисавети у 1754 році в рамках колонізаційної політики Російської імперії на півдні України. Фортеця отримала свою назву на честь святої Єлисавети, яка була покровителькою імператриці Єлизавети Петрівни. Згодом навколо військового укріплення виникло цивільне поселення, яке також отримало ім'я Єлисаветград.
Упродовж XIX та на початку XX століття Єлисаветград відігравав значну роль як торговий і культурний осередок, здобувши популярність, зокрема, як центр українського театрального руху.
Після встановлення радянської влади традиційна імперська назва виявилася ідеологічно неприйнятною. У 1924 році місто отримало нову назву — Зіновʼєвськ, на честь більшовицького діяча Григорія Зіновʼєва, який був одним із лідерів Комінтерну і народився на цій території. Цей крок був зроблений за його життя.
Це перейменування було елементом більшої радянської стратегії утвердження нової влади через зміну назв географічних об'єктів. Однак, ця назва виявилася короткочасною, оскільки Зінов'єва розстріляли у 1936 році, звинувативши його у вбивстві Кірова та змові проти Сталіна. Репресії щодо нього стали частиною сталінських чисток.
Після політичного падіння і репресій проти Зіновʼєва у 1934 році місто терміново перейменували на Кірово -- на честь іншого радянського діяча, Сергія Кірова, нібито убитого змовниками. Зміна назви була демонстративною і мала підкреслити розрив з "ворогами народу".
У 1933 році Кіров входив до складу "трійки" Ленінградської області з розгляду справ про повстанство та контрреволюцію з правом винесення розстрільного вироку. За спогадами В'ячеслава Молотова, Кіров був фаворитом Сталіна.
У 1939 році місту надали більш звучну назву, яка відповідала статусу обласного центру, а не невеликого населеного пункту — Кіровоград. Це ім'я залишалося вжитку найдовше, майже 80 років, і стало звичним для кількох поколінь його мешканців. Під цим найменуванням місто пережило Д другу світову війну, повоєнну індустріалізацію та етап незалежності України.
Втім, назва залишалася пов'язаною з радянською символікою, що з часом стало предметом суспільної дискусії.
У межах закону про декомунізацію у 2016 році Верховна Рада України ухвалила рішення перейменувати місто на Кропивницький -- на честь видатного українського драматурга, актора і режисера Марка Кропивницького, одного з засновників українського професійного театру.
Це перейменування стало знаковим з ряду причин. По-перше, воно остаточно відрізало зв'язок із радянською номенклатурою. По-друге, акцентувало увагу на культурному значенні міста в історії України, адже саме тут зароджувався театр корифеїв.
Кропивницький -- один з небагатьох обласних центрів України, який протягом ХХ століття змінював назву чотири рази менш ніж за сто років. Така динаміка робить його показовим прикладом того, як політика безпосередньо впливає на історичну пам'ять.
Нагадаємо, Одеса на карті України з'явилася не у 1794 році, як твердить офіційна версія. Місто на березі Чорного моря існувало за сотні років до цієї дати. Воно просто носило інші назви.
