"Мистецтво без політичних рамок": причини, чому Берлінський кінофестиваль піддається критиці.
Більше 80 представників кінематографу висловили звинувачення на адресу Берлінського кінофестивалю у придушенні інформації про події в Газі.
Цього року Берлінський міжнародний кінофестиваль став об'єктом політичних дискусій. Більше 80 відомих представників кіноіндустрії опублікували відкритий лист, в якому висловили своє незадоволення "інституційним мовчанням" фестивалю стосовно ситуації в Газі, згідно з інформацією EuroNews.
Дискусія спалахнула після пресконференції міжнародного журі, де головою є німецький режисер Вім Вендерс. Саме його відповіді про роль мистецтва й політики стали каталізатором "медійного шторму".
Берлінале-2026 вважається найбільш політично активним серед трьох основних європейських кінофестивалів, які включають також Каннський та Венеційський. Цьогорічний захід розпочався з питань журналістів, що стосуються конфлікту в Газі та ролі Німеччини, яка частково підтримує фінансування фестивалю.
Вім Вендерс висловив думку, що "кінематограф здатен змінювати світ", проте "не через політику". Він підкреслив: "Жоден фільм справді не вплинув на переконання жодного політика. Але ми можемо вплинути на розуміння людей щодо їх способу життя".
На запитання про необхідність дистанціювання митців від політики, режисер висловився: "Ми маємо залишатися незалежними від політичного контексту... Ми є альтернативою політиці". Під час трансляції пресконференції виникли технічні труднощі, що призвело до чуток про можливе навмисне переривання ефіру. Проте організатори фестивалю спростували ці припущення, зазначивши, що мова йде лише про "технічні проблеми" і принесли свої вибачення.
Авторка Арундхаті Рой вирішила не брати участь у секції класики, де планувалося показати її фільм 1989 року "In Which Annie Gives It Those Ones". Вона висловила свою думку, зазначивши, що заява журі про аполітичність мистецтва викликала в неї справжнє здивування. "Я вражена і почуваюся огидно", – додала вона.
"На Берлінському фестивалі кіно учасники висловили вимогу про свободу слова. 'Свобода слова на Берлінале дійсно присутня,' - зазначила директорка фестивалю Тріша Таттл у своїй детальній заяві, підкресливши, що митці не повинні бути зобов'язані коментувати всі політичні теми."
Ситуація стала напруженою після публікації відкритого листа, який підписали більше 80 представників кінематографу, серед яких такі відомі особи, як Хав'єр Бардем, Браян Кокс, Майк Лі, Лукас Донт, Адам Маккей, Нен Голдін і Тільда Свінтон. Підписанти висловилися про те, що "категорично не погоджуються" з думкою Вендерса і вважають, що неможливо відокремити кіновиробництво від політичних аспектів.
"Ми обурені причетністю Берлінале до цензури митців, які виступають проти геноциду палестинців у Газі, що триває, з боку Ізраїлю, та ключовою роллю німецької держави у його сприянні", -- йдеться в заяві митців.
Окрему увагу привернула позиція актора Ітана Гоука, який на пресконференції до свого фільму The Weight зазначив: "Я повністю за все, що бореться з фашизмом". Водночас він зауважив, що очікувати від артистів універсальних відповідей на всі політичні питання -- несправедливо.
Берлінале проходитиме до 22 лютого 2026 року. Обговорення значення мистецтва та відповідальності культурних установ у періоди військових конфліктів, очевидно, залишиться однією з ключових тем цього року на кінофестивалі.
Напередодні на Берлінале відбулася прем'єра документальної стрічки "Сліди" (Traces) режисерок Аліси Коваленко та Марисі Нікітюк. Фільм, представлений у програмі Panorama Dokumente, розповідає історії шести українських жінок, які пережили сексуальне насильство з боку російських окупантів, починаючи з 2014 року. Під час перегляду стрічки глядачі не стримували сліз, а після закінчення -- аплодували стоячи.
