Між лінією фронту та транспортом: які зміни необхідні для ТЦК?

Автори:

Олена Трегуб займає посаду виконавчої директорки Незалежної антикорупційної комісії (НАКО) та є членкинею Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони.

Олександр Вегержинський, науковець з Незалежної антикорупційної комісії (НАКО)

Незважаючи на критично важливу роль системи транспортування, комунікації та забезпечення (ТЦК та СП), в Україні вона досі не функціонує належним чином, щоб досягти згоди між військовими та цивільними громадянами, навіть на рівні компромісу.

Систему регулярно дискредитують окремі елементи - сайти новинних медіа нині пишуть про хабарництво працівників ТЦК на Житомирщині, підозру для посадовиці на Вінниччині, зняття з посади начальника Закарпатського ТЦК. Системі протистоїть населення - хтось дипломатично, критикуючи, а хтось - як нещодавно на Львівщині - стріляє у бус.

На тлі цих та інших скандалів Міністерство оборони отримало нового міністра. Який одним зі пріоритетів на посаді називає саме реформу діяльності ТЦК та СП.

Що планує Михайло Федоров і наскільки масштабне поле для його потенційної реформи - спробували розібратися у цьому матеріалі.

Стратегічний горизонт та політичні пріоритети

Реформа ТЦК, яку ініціює поточне керівництво країни, сприймається не лише як зміна правил, а як основа для національної стійкості. Михайло Федоров, виступаючи у Верховній Раді перед своїм призначенням на посаду Міністра оборони України, підкреслив, що після всебічного аудиту роботи ТЦК та СП міністерство представить систематичне рішення. Це рішення має на меті зберегти оборонні можливості, усуваючи застарілі проблеми.

Важливим і позитивним моментом є те, що нинішній міністр оборони нарешті публічно визнав свою політичну відповідальність за питання мобілізації. Ця тема протягом усієї повномасштабної війни насправді "передавалася" між різними державними структурами і фактично залишалася в компетенції Сухопутних військ без належного правового підґрунтя.

Цього року Міністерство оборони України вперше в історії оголосило про проведення публічних консультацій, присвячених змінам в оборонній політиці країни. В рамках цих обговорень було представлено новий документ під назвою "Зелена книга: стратегічні напрямки, виклики та нова архітектура оборони". У цьому документі порушується складна дилема, що стосується вибору між моделлю масової мобілізації, яка забезпечує швидкі результати, але є виснажливою, і збалансованим підходом, який вимагає значних управлінських зусиль. Яка стратегія врешті-решт отримає підтримку, визначить, зокрема, новий міністр.

Президент України Володимир Зеленський підкреслив значення цього напрямку діяльності. Він вважає, що потрібні суттєві трансформації, які забезпечать справедливий розподіл військових ресурсів і баланс між фронтовими діями та економічною ситуацією.

Оцінка сучасної інфраструктури та розвитку цифрових технологій.

На листопад 2025 року в Україні функціонує мережа з 461 територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Перший етап реформ, що тривав з липня 2025 до січня 2026 року під керівництвом Дениса Шмигаля, зосереджувався на цифровій трансформації системи призову, зокрема завдяки:

Екосистема "Резерв+" стала платформою, яка об'єднала 6 мільйонів користувачів, що дало змогу відмовитися від паперового документообігу та автоматизувати процес подовження відстрочок.

* Інструментам прозорості - тепер працівники ТЦК мають обов'язково використовувати боді-камери під час роботи.

На думку багатьох, серед яких і голова відповідного комітету ВРУ Олександр Завітневич, досягнуті технологічні успіхи, м'яко кажучи, є недостатніми. Адже мобілізаційні процеси, які народ часто охрещує терміном "бусифікація", вимагають більш комплексних і масштабних рішень.

Парламентарний нагляд та обмежений доступ до даних.

Функціонування ТЦК та СП визначається правовим статусом органів військового управління, який тісно пов'язаний із доступом до інформації. Данні, що стосуються оборони, зазвичай мають статус службової або державної таємниці. Такий підхід є виправданим з огляду на ризики, пов'язані з воєнним станом.

Проте, парламентський контроль за процесами мобілізації та роботою ТЦК та СП здійснюється на постійній основі. У березні минулого року була організована спеціальна Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України. Члени цієї комісії, які є народними депутатами, мають можливість ознайомлюватися з державними секретами різного рівня.

Що ж з'ясувала ця комісія за півроку? У грудні 2025-го вона затвердила попередній звіт про свою роботу за квітень-вересень. І от про що у ньому йдеться.

З позитивного: ТЦК та СП реалізують механізм обміну досвідом між ефективними та менш успішними підрозділами; відзначено зростання кількості операторів Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ("Оберіг").

Відтепер у Територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) діє новий документ — Правила взаємодії та поведінки військовослужбовців. Крім того, було розроблено критерії відбору для кандидатів на керівні посади. За порушення правил десятки начальників ТЦК та СП були звільнені, а сотні солдатів нижчих рангів переведені до бойових підрозділів або інших військових частин.

Комісія також представила ряд пропозицій щодо змін у законодавстві. Зокрема, йдеться про підвищення відповідальності місцевих органів влади, підприємств, установ і організацій у процесі мобілізації. Крім того, планується розширити умови, за яких поліцейські можуть зупиняти транспортні засоби. Також пропонується посилити відповідальність за правопорушення, що вчиняються керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також головами і членами військово-лікарських комісій.

На жаль, ситуація виглядає не найкращим чином. Аналіз роботи ТЦК та СП у 2025 році вказує на суттєвий розрив між офіційно висунутими вимогами та фактичними результатами. Розглянемо на прикладі співпраці з Національною поліцією. ТЦК та СП звернулися до поліції з проханням про доставку понад 1,5 мільйона осіб, які порушили правила військового обліку. У відповідь поліція змогла доставити лише трохи більше 200 000 осіб, що становить 14 відсотків від запитуваної кількості. Із цих 14 відсотків лише 30 відсотків було мобілізовано! Це свідчить про те, що стратегія силової мобілізації в такому форматі не виправдовує себе.

Тож система потребує нових підходів, а не лише посилення санкцій за правопорушення.

Які ж ідеї висуває комісія?

1. Створення нової системи управлінської архітектури, що включатиме:

Пряме вертикальне підпорядкування ТЦК і СП безпосередньо підпорядковується Генеральному штабу Збройних Сил України, в той час як на даний момент вони є частиною структури Сухопутних військ ЗСУ.

Загальну відповідальність за організацію мобілізаційних заходів доручити спеціалізованому відділу Міністерства оборони.

2. Подальшу цифрову та сервісну трансформацію:

* Трансформація мобілізаційного процесу в зрозумілий онлайн-сервіс за допомогою цифрової екосистеми.

Передача повноважень щодо соціальної підтримки ветеранів та сімей загиблих до Центрів надання адміністративних послуг.

3. Запровадження антикорупційних запобіжників:

Введення посад офіцерів внутрішньої безпеки в обласних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, підпорядкованих Військовій службі правопорядку Збройних сил України.

* Нагляд за проведенням фотозйомки та відеозапису на всіх стадіях організації мобілізаційних заходів, що здійснюється представниками ТЦК та СП (включаючи етапи оповіщення, постановки на військовий облік та видачі документів військового обліку)

У результаті, реформа ТЦК та СП у 2026 році повинна забезпечити перехід від принципу "мобілізації за будь-яку ціну" до моделі, орієнтованої на людину та правові норми. Виконання пропозицій Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради сприятиме створенню системи, яка буде ефективною для військових потреб і справедливою для всього суспільства.

Подальше нехтування існуючими проблемами може призвести до серйозного виснаження як демографічних, так і економічних ресурсів країни. Це, безсумнівно, викликатиме соціальну напругу, яка може перейти від локальних конфліктів до масштабних зіткнень між правоохоронними органами та громадськістю.