На реставрацію культурної спадщини України буде виділено близько 100 мільйонів гривень.

Пошкоджена будівля на площі Соборній, що входить до світової спадщини ЮНЕСКО

У Львові відбулась конференція "Співпраця заради стійкості", яка об'єднала 40 міжнародних делегацій. Їх очолили десять міністрів культури європейських країн, представники ЮНЕСКО, дипломати тощо. Конференцію провело Міністерство культури України.

Були досягнуті домовленості про майже 100 млн грн нової підтримки, розширення Альянсу культурної стійкості та нові міжнародні проєкти. Йшлося насамперед про дієві механізми захисту культурної спадщини та довгострокові моделі відновлення й розвитку.

На заході були присутні міністри культури з десяти країн, а також делегати ЮНЕСКО та інші високопрофесійні діячі (фото від Міністерства культури).

Нідерланди виділяють Україні 1 мільйон євро для підтримки культурного сектору, Велика Британія надає 250 тисяч фунтів стерлінгів, а Люксембург — 350 тисяч євро. Про внесок у розмірі 250 тисяч євро в рамках ініціативи Team Europe повідомив Гленн Мікаллеф, Комісар ЄС, відповідальний за справедливість між поколіннями, молодь, культуру та спорт. Крім того, ЮНЕСКО, згідно з Другим протоколом Гаазької конвенції, виділяє 60 тисяч доларів на охорону культурної спадщини. Як зазначила Тетяна Бережна, віцепрем'єр-міністерка з гуманітарної політики та міністерка культури України, загальна сума міжнародної допомоги становить приблизно 97,6 мільйона гривень.

Фінансові ресурси мають бути спрямовані в першу чергу на відновлення культурних пам'яток, які постраждали від дій Росії, а також на охорону музейних колекцій, що перебувають у зонах ризику.

"В даний момент чимало колекцій опинилися під загрозою, особливо під час евакуації з прифронтових зон. Саме тому нам необхідні додаткові фінансові ресурси для забезпечення збереження цих цінних предметів", -- підкреслила Тетяна Бережна.

Крім того, певна частина фінансування буде направлена на цифрову архівацію музейних колекцій. Ці процеси вже активно реалізуються в багатьох українських музеях, проте в умовах війни вони набувають не лише наукового та культурного значення. Оцифрування та повна каталогізація колекцій повинні слугувати доказами в міжнародних судах, оскільки деякі експонати доведеться повернути з Російської Федерації.

Бережна повідомила, що з початку великої війни було ушкоджено 1707 об'єктів культурної спадщини та 2503 культурних інфраструктурних об'єктів, серед яких 513 знищені вщент.

Віцепрем'єрка з гуманітарних питань та Міністр культури України Тетяна Бережна підкреслила, що наша країна пройшла етап від безладних дій у 2022 році до формування системного підходу, що включає цифровізацію, протоколи евакуації, міжнародну координацію та інтеграцію культурних аспектів у національну стратегію безпеки.

Учасники конференції оглянули знищені об'єкти, які є частиною світової спадщини ЮНЕСКО.

"Міністерство культури, з нашого боку, вживає всіх можливих заходів, щоб представники ЮНЕСКО не лише висловили своє занепокоєння, а й розробили кардинальні рішення щодо дій з Росією у відповідь на ті злочини проти української культурної спадщини, які вона чинить", - підкреслила Тетяна Бережна.

Наразі експерти працюють над складанням списку визначних пам'яток, які потребують термінової реставрації. Серед них розглядається комплекс Бернардинського монастиря, розташованого у Львові.

Також Мінкульт підписав меморандум про співпрацю з Іспанією (напрям - культурна політика та проєкти відновлення). Окрім того, що Іспанія долучиться до відновлення та збереження культурної спадщини, країна також планує вкладати кошти у розвиток українського кіно, зазначив міністр культури Іспанії Ернест Уртасун.

Багато запитів стосувалися боротьби з російською пропагандою, яка нерідко замаскована під культурні ініціативи. Зокрема, було ухвалено звернення з вимогою скасувати участь Росії у Венеційському бієнале.

Ернест Уртасун висловлює думку, що в Іспанії не повинні використовувати культуру в контексті військових дій. Він підкреслює, що культура відображає все, що відбувається в суспільстві, і виконує функцію критики. Проте важливо, щоб культура залишалася незалежною від політичного впливу. У цьому полягає основна відмінність між культурою в демократичних і авторитарних режимах.

"Ми мали дуже конструктивну розмову про те, що ми, країни з демократичними цінностями, можемо робити проти того, щоб не допустити Росії до участі, бо Росії у бійонале це нормалізація війни та підтримка агресії. Ми цього не можемо допустити, це неможливо в цивілізованому світі", ‒ додала Тетяна Бережна.

У конференції такж взяли участь міністр культури Італійської Республіки Алессандро Джулі, міністерка культури Латвійської Республіки Агнесе Лаце, яка зокрема наголосила на тому, що Латвія за допомогою культури намагається обмежити російські впливи в країні, міністерка культури Литовської Республіки Вайда Алекнавічєне, міністр культури Республіки Молдова Крістіан Жардан, міністерка культури та національної спадщини Польщі Марта Цєнковська, міністерка культури та медіа Хорватія Ніна Обулєн-Коржінек, міністерка науки та культури Фінляндії Марі-Леена Талвітіє, міністерка культури Швеції Паріса Лільєстранд, генеральний секретар Міністерства культури Естонії Мерилін Пійпуу та інші високопосадовці.