Наше озброєння на світовій арені: можливість чи загроза для України. Роз'яснюємо.
Україна почала перетворюватися з найбільшого імпортера озброєнь в Європі на можливого значного експортера військових технологій, протестованих у реальних умовах сучасної війни.
Цей зсув став можливим завдяки швидкому розвитку оборонно-промислового комплексу (ОПК), який адаптувався до викликів фронту та тепер готовий монетизувати унікальний досвід, що коштує чималих грошей і який готова купляти Європа. Більше про це розповість Еспресо.
Володимир Зеленський здійснив візит на підприємство Quantum Frontline Industries, де виготовляють безпілотники для Збройних сил України. Фото: president.gov.ua.
Ідея вивезення української зброї та оборонних технологій має давнє коріння. Президент Володимир Зеленський постійно піднімав це питання протягом 2025 року, поступово створюючи основу для сьогоднішнього початку.
Наприклад, у вересні минулого року Зеленський на засіданні Ставки та в інтерв'ю повідомив, що Україна вже має перші пропозиції для партнерів, зокрема щодо морських дронів, і готується до контрольованого експорту надлишкової продукції. 24 вересня на Генасамблеї ООН він прямо заявив, що Україна вирішила відкрити експорт зброї, щоб показати світу сучасні системи, перевірені в реальних боях проти Росії. А у жовтні Зеленський доручив Міноборони запустити програму контрольованого експорту вже з листопада, пізніше він почав анонсувати відкриття перших експортних офісів у Берліні та Копенгагені.
Зрештою, 8 лютого 2026 року президент Володимир Зеленський офіційно оголосив про початок експорту української зброї. Він повідомив, що з цієї дати Україна відкриває контрольований експорт оборонних технологій, а протягом 2026 року в Європі запрацюють 10 експортних центрів (зокрема в країнах Балтії, Північної Європи, Данії та Німеччині). Особливу увагу Зеленський приділив Німеччині: вже в середині лютого 2026 року там стартує виробництво українських дронів на локальній лінії спільно виготовленій між Україною та Німеччиною. Аналогічні виробничі лінії вже діють у Великій Британії.
"Існує декілька різноманітних ініціатив. Вони, в основному, спиратимуться на українські технології та фахівців. Ми перебуваємо в умовах війни, і не всі компанії мають можливість вільно виходити на інші ринки," - зазначив Зеленський.
Перші компанії вже отримали ліцензії на експорт, про що повідомив секретар РНБО Рустем Умєров. Державний контроль за експортом передбачає пріоритетне забезпечення потреб Збройних сил України, а отже, реалізується тільки надлишкова продукція, яку Україна не в змозі закупити.
Компанія Quantum Frontline Industries спеціалізується на виробництві безпілотників для Збройних Сил України, зображення: president.gov.ua.
Експорт озброєння з України не передбачає витіснення техніки з лінії фронту або скорочення постачань для армії. Навпаки, це стратегія розширення виробництва за межами країни та через співпрацю з міжнародними партнерами.
"У публічній дискусії постійно лунає слово "експорт", але для виробника і для партнера насправді є три різні формати співпраці з різними процедурами та строками. Build in Ukraine - локалізація виробництва, сервісу й R&D в Україні. Build with Ukraine - ко-продакшн і інтеграція українських технологій та інженерної компетенції у виробничі ланцюги партнерів, зокрема за кордоном. Buy from Ukraine - прямі поставки готового продукту з України з повним експортним контролем, ліцензуванням і перевіркою кінцевого користувача", - пояснює Ігор Федірко, CEO Української ради зброярів.
Отже, йдеться про формування спільних підприємств з іноземними партнерами, при яких українські технології інтегруються в місцеві виробництва в союзних країнах (наприклад, виробництво дронів у Німеччині або Великій Британії). Це дозволяє створювати озброєння як в Україні, так і за її межами, що зменшує логістичні ризики, пов'язані з можливими ударами з боку Росії, за участю українських експертів. Також розглядається можливість ліцензійного виробництва, коли партнери отримують право на виготовлення продукції за українськими проектами та технологіями. У будь-якому випадку, такий експорт надасть можливість залучити додаткові інвестиції та розширити виробничі потужності без навантаження на українську інфраструктуру.
Отже, експорт буде регулюватися, аби забезпечити пріоритетність для ЗСУ та уникнути ситуацій, коли технології можуть опинитися в чужих руках.
"Якщо такі технології опиняться в руках терористів і будуть застосовані для здійснення теракту, це може призвести до значних загроз для України, включаючи можливі міжнародні санкції та ускладнення відносин з іншими країнами", - зазначив у коментарі Укрінформу директор ГО "Інститут менеджменту та стратегій", авіаексперт Богдан Долінце. Він також підкреслив, що в глобальному масштабі існує суворе регулювання та контроль за продажем технологій, виробництвом озброєнь та визначенням кінцевих користувачів, які придбають готову зброю.
Тема набула актуальності зараз через кілька факторів. По-перше, український ОПК досяг профіциту в певних сегментах (наприклад, дрони), тоді як потужності завантажені в кращому разі лише на половину (точніше на 30-40%) через брак фінансування. Називаються різні цифри, зокрема в січні у Міноборони писали, що спроможності українського ОПК за останні роки зросли з $1 млрд до $35 млрд. Натомість у лютому в РНБО написали, що виробничі можливості українського ОПК перевищують $55 млрд. Хай там як, це величезні суми, а майже 95% опитах виробників зброї в Україні зацікавлені у здійсненні експортної діяльності. Як наголошують у New York Post, відкриття експорту дозволить Україні вигідно скористатися технологічним бумом воєнного часу.
По-друге, війна триває, і, як видно, підтримка з боку Заходу є непостійною (зокрема, змінна позиція Трампа). Тим часом, експорт зменшує цю залежність, оскільки відкриває можливості для розширення виробництва та залучення інвестицій для розробки нових видів зброї.
"На сьогоднішній день існує значна кількість підприємств, які здатні виробляти набагато більше, ніж потрібно для потреб наших військових і оборонної промисловості. Державі не слід закуповувати надлишки. Експорт же відкриє можливості для розширення виробництва та зменшення собівартості кожної одиниці озброєння. Це принесе вигоду не лише виробникам, але й нам, адже ми зможемо купувати ці ж товари за більш вигідними цінами," – зазначив генерал-майор у відставці СБУ, колишній заступник голови СБУ (2014-2015 рр.), директор Агентства реформування сектору безпеки Віктор Ягун.
Окрім цього, існує ще одна, менш очевидна причина, чому експорт зброї відкривають саме в цей момент. Вона пов'язана з можливим завершенням "гарячої фази" конфлікту в найближчому майбутньому. Відновлення переговорів та наміри США досягти миру до літа вказують на це. У разі такого розвитку подій військові виробництва можуть зупинитися і втратити свій потенціал, як зазначає Liga.net.
Проте, якщо все буде налагоджено, експерти акцентують увагу на тому, що це не лише фінансова підтримка, а й можливість закріпити позиції України як технологічного партнера НАТО. Україна може не тільки отримувати допомогу, але й сама активно її надавати. Адже українська зброя має унікальний досвід реального бойового використання. Наші технології швидко адаптуються до умов електронної боротьби, дронових роїв та інших аспектів сучасної війни. Як зазначають численні аналітики, це робить їх привабливими для Європи, яка шукає ефективні рішення для протидії подібним загрозам. Більш того, Збройні Сили України вже мають перевагу над НАТО завдяки глибокому розумінню сучасних військових конфліктів. Як зазначено в WSJ, яскравим прикладом є те, що минулого року українська команда з 10-12 операторів дронів "перемогла" два батальйони НАТО всього за півдня під час навчань в Естонії.
Тестування крилатої ракети "Фламінго", зображення: скріншот з відео.
"Перед початком російської агресії Україна могла виробляти лише обмежену кількість кінцевих зразків, зокрема військово-транспортні літаки, танки, радіолокаційні системи та військові вантажівки. Однак в умовах війни українські фахівці досягли вражаючих результатів, освоївши виробництво понад 200 різних типів безпілотних авіаційних комплексів, а також десятків варіантів наземних і морських роботизованих систем. Крім того, було розроблено системи управління та ситуаційної обізнаності, артилерійські засоби, зенітно-ракетні комплекси, численні види ракет, броньовані автомобілі, засоби радіоелектронної боротьби та багато іншого", - поділився інформацією Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, а також співзасновник Консорціуму оборонної інформації, в інтерв'ю Еспресо.
Навесні 2025 року Анна Гвоздяр, яка займає посаду заступниці міністра з питань стратегічних галузей промисловості України, зазначила, що в українському оборонно-промисловому комплексі функціонує більше 800 підприємств, з яких приблизно 100 є державними. Це свідчить про те, що український ОПК охоплює різноманітні продукти, які мають міжнародне значення:
Загалом саме поєднання технологій, бойової адаптації та швидкого циклу оновлення робить українські рішення унікальними для світового ринку.
Ситуація з українським експортом озброєнь не є абсолютно унікальною, адже історія містить безліч прикладів, коли держави реалізували військову продукцію під час активних бойових дій та конфліктів. Проте, варто зазначити, що масштаби цього процесу в Україні дійсно вражають — ми спостерігаємо найбільшу війну з часів Другої світової, яка триває вже чотири роки. Тому порівняння з Ізраїлем є умовним: хоч ізраїльтяни постійно ведуть бойові дії з сусідніми країнами, вони також стабільно входять до числа десяти найбільших експортерів зброї у світі. Подібна ситуація спостерігається і в США, хоча їхні ресурси значно більші.
Представники оборонних підприємств України не раз підкреслювали в коментарях, що закритість ринку заважає повноцінному використанню виробничих потужностей, тоді як легальний експорт здатний стати каталізатором для інвестицій та технологічного розвитку. Особливо важливо, що іноземні інвестори вже давно активно фінансують українську оборонну галузь, бачачи в ній значний потенціал, про що писав The Wall Street Journal ще восени. Це сприяє українським компаніям розширювати свої можливості на міжнародній арені та виходити на глобальний рівень.
"Стартапи з України розробляють економічні та ефективні рішення, які викликають інтерес не тільки у приватних інвесторів, а й у державних структур. Пентагон вже підписав контракти з низкою українських компаній, а Великобританія та Данія уклали угоди на виробництво дронів на своїй території з використанням українських технологій", - зазначає видання.
Голова Федерації роботодавців України у напрямку Defense Ігор Фоменко наголосив в інтерв'ю Радіо NV, що експорт зброї насамперед важливий для того, щоб Україна могла зберегти власний оборонно-промисловий комплекс, якому критично бракує фінансування.
"За словами експерта, якщо в нашій країні виробничі потужності оцінюються приблизно в 35 мільярдів доларів, то в 2025 році завантаженість становила лише 40%, а в 2024 – 37%. Це свідчить про те, що решта потужностей не використовується через відсутність фінансових ресурсів."
Отже, крім вищезгаданих очевидних вигод, пов'язаних із нарощуванням військових потужностей та залученням додаткових фінансових ресурсів, експорт української зброї може також посилити підтримку України з боку країн Європейського Союзу. Адже досягнення в оборонній промисловості наочно демонструють союзникам реальну ефективність співпраці з Україною. Таку думку висловив надзвичайний і повноважний посол України, радник директора Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Веселовський.
З іншого боку, існують і критичні думки. Наприклад, Анатолій Храпчинський, директор з розвитку оборонного підприємства та офіцер ЗСУ в резерві, висловлює занепокоєння, що сучасна модель "керованого експорту" може перетворити Україну на "постачальника технологічних знань", залишивши без належного розвитку власний потенціал у сфері досліджень і розробок, а також кадри і позицію в європейському ланцюзі постачань.
"Коли замість прозорих правил з'являється ручне керування - ринок не масштабується, а згортається. Інженерів не інтегрують у спільні виробництва - їх просто переманюють. Технології не заходять у Європу легально - їх копіюють без України. Інвестиції не приходять у спільні підприємства - вони йдуть у чисті європейські юрисдикції без українського прапора. У підсумку ми ризикуємо залишитися з табличкою "експорт дозволено", але без людей, без R&D і без власної ролі у європейському оборонному ланцюжку", - попереджає Анатолій Храпчинський.
Директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак звертає увагу на ризики, пов'язані з іміджем. Він зазначає, що хоча Україна починає експортувати дрони, вона часто залишається в тіні своїх партнерів, що призводить до втрати політичного та економічного капіталу, який міг би бути отримано від цього успіху.
"Український досвід, хоч і прикрашений вдосконаленою тактикою використання озброєння на полі бою, може знайти успішний збут на світовому ринку оборонної продукції лише протягом року-півтора. Саме тому розробники та виробники активно діють – весь оборонний комплекс перебуває в напруженому очікуванні, як кінь перед стартом," - зазначає Бардак.
Тобто в цілому експерти наголошують на важливості функціонування чітких правил та контролю, щоб уникнути ризиків для національної безпеки. У будь-якому випадку, відкриття експорту зброї зараз - це не лише економічний крок, а й новий стратегічний етап розвитку української оборонної промисловості.
