Чому Путін проводить вибори, результати яких всім зрозумілі: аналіз західних ЗМІ.
Парламентські вибори в Російській Федерації стали першим голосуванням до Державної думи після початку масштабного вторгнення в Україну.
Росія обирає 450 депутатів Держдуми на п'ятирічний термін: 225 місць розподіляються за партійними списками, ще 225 - в одномандатних округах. Однак головна інтрига, на думку західних медіа, полягає не в тому, яка політична сила сформує парламент (спойлер - "Єдина Росія"), а в тому, яку картину підтримки Кремль зможе продемонструвати за підсумками голосування.
Західні ЗМІ характеризують дані вибори як "вибори без вибору", що фактично є політичним тестом для Кремля. Для Путіна важливо продемонструвати звичну картину, яка свідчить про нібито наявність внутрішньої підтримки війни з боку російської влади. Очікуваний результат має забезпечити контроль над Держдумою РФ та створити ілюзію суспільної згуртованості. Більше про те, як західні медіа сприймають ці "вибори", розповість Еспресо.
"Не залишилося жодної вартої уваги політичної сили."
Зібрання партії "Яблуко" під девізом "На захист миру та свободи", що відбулося 27 червня 2026 року, фото: Вікіпедія.
У Politico влучно назвали свою статтю: "Не залишилося жодної вартої уваги політичної сили.": фіктивні вибори підкреслюють вплив Путіна на Росію. Журналісти наголошують, що після придушення антивоєнних кандидатів, вибір для російських виборців на парламентських виборах цих вихідних став ще більш обмеженим, ніж зазвичай.
Тінь конфлікту також позначилася на виборчій кампанії. У серпні Верховний суд Росії ухвалив рішення, що забороняє партії "Яблуко" - єдиній відкрито антивоєнній політичній силі - висувати загальнонаціональний список кандидатів до Держдуми. На фоні репресій проти опозиції, Юлія Навальна закликала підтримувати тих кандидатів, які "принаймні не відкрито підтримують війну". Проте інші критики Кремля вважають цю стратегію легітимацією виборів, що мають на меті продемонструвати підтримку війни та посилити контроль Володимира Путіна.
"Реакція Кремля стосовно опозиції свідчить про те, що його турбує, що люди втомлюються від війни. Виключаючи з виборчого бюлетеня антивоєнних кандидатів та просуваючи провоєнні голоси, Москва прагне перебільшити громадську підтримку вторгнення в Україну, - відзначив Іван Преображенський, російський політолог з Праги - Обираючи їх, люди фактично підтримують політику правлячої партії та уряду, але у виборців немає реальної альтернативи".
У виданні Politico зазначається, що спочатку Кремль не планував виключати партію "Яблуко" зі списків, вважаючи, що вона отримає близько 1,5% голосів, і це стане свідченням суспільного настрою проти завершення війни. Проте, коли стало зрозуміло, що справжні симпатії можуть досягати 10%, було прийнято рішення просто позбавити їх можливості брати участь у виборах.
"Не залишилося жодної гідної політичної сили," - зазначив Максим Кац, колишній муніципальний радник з московського Щукінського району, який пізніше працював над кампаніями для провідних опозиційних діячів, таких як Навальний, але сьогодні змушений жити в еміграції. "Всі вони підтримують нацистські символи і розповідають про величезні досягнення війни."
Україна використала безпілотники, щоб навести Москву на думку про конфлікт під час виборів.
изображение: канал Exilenova+ в Telegram
У Reuters написали, що Україна здійснює найбільшу атаку безпілотників на Москву під час голосування в Росії. Мова йде про сотні повітряних засобів.
У неділю, 20 вересня, Україна здійснила те, що мер Москви назвав "найбільшою атакою безпілотників на російську столицю", коли росіяни голосували в останній день парламентських виборів , які президент Володимир Путін назвав "перевіркою підтримки війни в Україні".
Очікується, що голосування в Державній думі забезпечить правлячій партії "Єдина Росія" можливість безперешкодно зберегти своє лідерство в політичній арені, яку, за словами опонентів, не допускає альтернативних думок. Кремль, ймовірно, представить результати як свідчення підтримки громадськості щодо політики Путіна та війни, що триває вже п'ятий рік і не демонструє жодних ознак швидкого завершення, - зазначили в медіа.
Вони також звернули увагу на "незначний акт протесту" з боку Миколи Рибакова, лідера партії "Яблуко", який публічно зіпсував свій бюлетень, зазначивши назву своєї політичної сили та слоган "За мир".
Попри думку експертів, які вважають результати виборів цілком очевидними, берлінський аналітичний центр NEST, заснований критиком Кремля Михайлом Ходорковським, зазначив, що вибори можуть все ж викликати "незручні ситуації" для Кремля в умовах економічної нестабільності.
Війна має все більш помітний вплив на країну, а накопичені страхи та розчарування можуть призвести до підтримки системних опозиційних партій, які Кремль дозволив залишити у виборах, - вважає NEST.
Аналітики зазначають, що Комуністична партія та партія "Нові люди" можуть отримати підтримку виборців, які, ймовірно, віддали б свої голоси "Єдиній Росії". Проте варто відзначити, що обидві ці політичні сили регулярно голосують у згоді з "Єдиною Росією" по ключових питаннях.
Вибори під наглядом озброєних сил на територіях, що перебувають під окупацією.
В агентстві AP підкреслили, що Росія організовує парламентські вибори на територіях, які були окуповані в Україні в ході війни.
На парламентських виборах в Росії вперше голосують жителі територій, захоплених Москвою в Донецькій, Луганській, Херсонській та Запорізькій областях. Для Кремля це є можливістю легітимізувати свою незаконну анексію, тоді як Київ вважає такі вибори недійсними, повідомляють журналісти.
Російські чиновники оголосили, що в так званих "нових регіонах" налічується більше ніж 3,5 мільйони виборців. Голосування в цих регіонах розпочалося ще в кінці серпня, причому офіційно це пояснюється міркуваннями безпеки. На одній з виборчих дільниць в окупованій частині Донеччини за процесом стежив озброєний російський військовий. Також з'явилися відеозаписи, на яких видно, як солдати з автоматами супроводжують людей, які обходять будинки з урнами для голосування.
The Guardian повідомила, що Європейська комісія назвала проведення такого голосування на окупованих територіях черговим порушенням міжнародного права та заявила, що ЄС не визнаватиме ані проведення цих виборів, ані їхніх результатів на українських територіях.
Війна порушила домовленості Путіна зі своїми елітами
изображение: БЕЛТА
В New York Times опублікували аналітичну думку Олександри Прокопенко - старшої наукової співробітниці Берлінського центру Карнегі, експертки з російської економічної політики.
Вона наголошує на порушенні домовленості між Путіним та елітою. За роки правління диктатор Кремля практично знищив політичну автономію російських еліт: опозицію придушено, інакомислення обмежено, а мільйони людей залишили країну. Якщо на початку його правління еліта фактично погодилася відмовитися від політичного впливу в обмін на стабільність і можливість збагачуватися, то після початку війни навіть ця домовленість почала руйнуватися, відзначає експертка.
Вона звертає увагу на те, що спершу Путін позбавив губернаторів автономії, скасувавши їхні прямі вибори, а потім показав олігархам, де проходять межі дозволеного, зокрема, коли у 2003 році був арештований Михайло Ходорковський. Наступні переслідування впливових політиків і чиновників тільки підтвердили правило: бізнес може існувати, але політична діяльність залишилася під контролем Кремля.
Після початку вторгнення в Україну контроль посилився ще більше. Економічні рішення стали більш централізованими, значна частина бюджетних витрат була закрита для громадськості, а губернатори все частіше виконують вказівки Кремля — від набору військових до компенсацій для родин загиблих. Водночас ветерани війни отримують керівні посади на місцях.
Під ударом опинилася й власність еліт. Російська влада активізувала націоналізацію приватних активів, переглядаючи угоди приватизації 1990-х років. Власників звинувачують у корупції, "екстремізмі" чи зв'язках з іноземними державами. У результаті російська еліта втратила не лише політичний вплив, а й дедалі більше гарантій недоторканності власних статків.
"Очікувалося, що втрата гарантій спонукатиме еліту до протидії, але реальність виявилася зовсім іншою. Коли держава має можливість відібрати безпеку, власність і кар'єру, а санкції ускладнюють шляхи відступу, індивідуальна адаптація стає майже єдиним можливим виходом. Ні хаос мобілізації 2022 року, ні заколот Євгена Пригожина наступного року не призвели до розколу правлячого класу. Чиновник може йти на компроміси, захищати своїх підлеглих або надавати допомогу друзям, але це межі його впливу. На виборах він просто підраховує голоси, які потрібно передати тому, хто очікує від нього відданості. Так виникає чисельна, але фактично штучна більшість – її легко сформувати і так само просто розпустити, коли це стане доцільним. Саме так будувалася країна протягом 25 років: з єдиним арбітром і правлячим класом, навченою виконувати його вказівки", - підсумовує експертка.
