Не лише Сполучені Штати: Європейські країни також прагнуть отримати доступ до природних ресурсів України.

Довіряйте перевіреним джерелам — приєднуйтесь до Telegraf у Google Новинах!

Українські корисні копалини цікавлять і Європейський Союз. Брюссель розраховує співпрацювати з Україною у видобутку та переробці критичної сировини, необхідної для виробництва акумуляторів, електромобілів, сонячних панелей та оборонних технологій. Така співпраця допоможе Європі знизити залежність від Китаю та зміцнити власну промисловість.

Цю тему висвітлено в статті "Телеграфа", де йдеться про те, що "Сполучені Штати звернули увагу на український берилій: які деталі угоди щодо корисних копалин та хто інший прагне отримати доступ до наших ресурсів".

Наразі Європа має значну залежність від імпорту рідкісноземельних металів та інших критично важливих матеріалів з Китаю. У разі, якщо Пекін вирішить обмежити експорт, це може суттєво вплинути на виробництво електромобілів, акумуляторів і сонячних панелей в Європейському Союзі. Українські родовища можуть стати альтернативним джерелом цих ресурсів, оскільки їх географічна близькість та можливості інтеграції України до ЄС створюють сприятливі умови для цього.

У Європейському Союзі мають намір посилити регулювання поставок сировини.

20 жовтня члени Європейського Парламенту висунули ідею заснування спеціального Європейського центру критичних сировин. Цей центр буде відповідати за координацію співпраці з надійними партнерами, прогнозування потенційних перебоїв у постачаннях та зменшення ризику залежності від певних країн.

"Критично важливі сировини перетворилися на символ геополітичної влади. Той, хто має контроль над ними, визначає наше промислове майбутнє, енергетичну трансформацію та нашу безпеку", -- підкреслив Мохаммед Чахім, ключовий доповідач з даного питання та член групи "Прогресивний альянс соціалістів і демократів".

Він зазначив, що Європі необхідно створити інститут, здатний управляти фінансовими ресурсами та наділений відповідними повноваженнями. Це дозволить оперативніше реагувати на загрози, пов’язані з постачаннями, і запобігатиме використанню сировини як засобу політичного тиску.

Які українські ресурси цікавлять Європу

У жовтні Європейська комісія подала план підготовки до розширення ЄС. Україна та інші країни-кандидати отримали пропозицію поступово інтегруватися до європейських структур ще до повноцінного вступу до блоку.

Однією з ключових причин, чому Брюссель прагне зближення з Україною, є її значний ресурсний потенціал. Це стосується як сировини для цивільної промисловості, так і комплектуючих, які необхідні для розвитку космічної та оборонної промисловості.

"Такі країни-кандидати на вступ до ЄС, як Україна, мають родовища критично важливої сировини для космічної та оборонної галузей, у тому числі рідкісноземельних металів та титану", - йдеться у документі Єврокомісії.

Інтерес Європи вже перейшов у практичну площину. Поки що єдиний український проект, який набув офіційного статусу стратегічного на рівні ЄС, - розвиток Балахівського родовища графітових руд. Він передбачає будівництво гірничо-збагачувального комбінату та заводу з виробництва сферичного графіту для літій-іонних акумуляторів.

Ці акумулятори застосовуються в мобільних телефонах, ноутбуках, портативних зарядних пристроях та електричних автомобілях. Європу приваблює українська сировина завдяки наявності природних ресурсів і можливості налагодження власного виробництва, що дозволяє зменшити залежність від іноземних постачальників.

Як повідомлялося в "Телеграфі", єврокомісар з питань розширення Марта Кос у відеозверненні до учасників 10-го Українського жіночого конгресу, що відбувся 22 жовтня в Києві, закликала українців займати активнішу позицію на шляху до євроінтеграції. Вона підтвердила, що підтримка України триватиме, і підкреслила незламність українських жінок у боротьбі з російською агресією. Однак у її заяві не вказані конкретні умови для доступу до європейських ринків або реалізації ресурсних проектів. Це відображає політичний контекст євроінтеграції: прагнення до членства супроводжується задекларованою підтримкою з боку європейського комісара.