Освіта без розвитку: які висновки для української економіки можна зробити з результатів PISA-2025, що оцінюють знання українських учнів?
Майже половина українських 15-річних школярів не досягає базового рівня математичної грамотності, лише 3% демонструють найвищі результати, а загальний рівень їх знань за три роки практично не змінився. Про це свідчать дані Національного звіту за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025, який на днях опублікував Український центр оцінювання якості освіти.
Результати були представлені на публічній дискусії, в якій взяли участь експерти, освітяни та представники Київської школи економіки (KSE). У ході заходу було підкреслено важливу ідею, що виходить за межі виключно освітньої тематики: PISA в даний час оцінює не тільки рівень якості шкільної освіти, але й потенціал людського капіталу країни в майбутньому. Адже сьогоднішні 15-річні учні через п'ять-сім років стануть частиною робочої сили в таких сферах, як промисловість, енергетика, будівництво, інформаційні технології та державний сектор. Саме в цей період, за прогнозами, Україна переживатиме найбільш інтенсивний етап відновлення після війни.
Як зазначив президент KSE Тимофій Милованов під час виступу, "найзручніше було б стверджувати, що ми зазнали падіння. Але ми не впали, і саме це повинно нас насторожувати. Ми зберегли рівень, при якому майже половина п'ятнадцятирічних не проходить базовий поріг з математики, тоді як лише двоє-троє учнів зі ста досягають найвищих результатів".
За його словами, ці молоді люди вже в найближчому майбутньому повинні будуть займатися проектуванням інженерних систем, працювати на сучасних підприємствах та сприяти відновленню країни.
Mind - про ключові дані та результати дослідження: в якій мірі українські учні готові до інтеграції в економічну систему та чи може нове покоління стати джерелом інтелектуальних ресурсів для масштабного відновлення країни.
Хто і яким чином проводив оцінювання українських учнів?
PISA (Programme for International Student Assessment) - найбільше міжнародне дослідження Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яке раз на три роки оцінює не стільки знання шкільної програми, скільки здатність 15-річних учнів застосовувати їх у реальному житті. У 2025 році основним галуззю дослідження стали природничі науки. Водночас учнів також тестували з математики, читання та вперше в такому масштабі оцінювали їхню здатність навчатися у цифровому світі.
Цикл PISA-2025 став уже третім для України після досліджень 2018 та 2022 років і другим, проведеним в умовах повномасштабної війни. Попри повітряні тривоги, перебої з електропостачанням та інтернетом, дослідження вдалося провести відповідно до міжнародних стандартів якості.
Основна вибірка дослідження PISA-2025 в Україні:
* У фінальну аналітичну вибірку потрапили 7105 учнів.
* 294 заклади освіти;
* результати репрезентують близько 256 тис. українських 15-річних учнів;
*Дослідження охопило 17 з 27 областей України;*
* через російську агресію не були охоплені Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Сумська, Харківська, Херсонська області, АР Крим і Севастополь.
Попри обмеження географії, ОЕСР окремо підтвердила, що українські результати відповідають міжнародним стандартам якості й можуть використовуватися для міжнародних порівнянь.
Близько 50% учнів не мають базових навичок у математиці.
Саме результати з математики стали найбільш показовими з точки зору майбутніх перспектив розвитку української економіки. За даними дослідження, 46% українських підлітків не можуть виконати навіть ті математичні завдання, які міжнародні експерти вважають мінімально необхідними для повсякденного життя.
Аналіз рівня розвитку природничих, математичних та читацьких навичок у 15-річних школярів в Україні в контексті середніх показників по країнах ОЕСР.
Згідно з інформацією PISA-2025
Зауважимо, що базовий рівень у PISA - це не складні алгебраїчні рівняння. Він означає здатність:
* порівняти два маршрути за відстанню;
* конвертувати валюту;
* визначити ціну придбання;
* застосувати базові математичні моделі в повсякденних життєвих ситуаціях.
Ці навички є тією базою, яку міжнародні фахівці вважають обов'язковою для успішної кар'єри в сучасному світі праці.
Для економіки це вже не освітня проблема
На перший погляд, відмінність між 54% (частка учнів в Україні, які досягнули базового рівня математичної грамотності) і 65% (середній показник по країнах ОЕСР) може виглядати незначною. Проте в перспективі це може призвести до серйозних викликів для економічного зростання.
Учасники PISA-2025 вступлять на ринок праці орієнтовно за п'ять років, що співпаде з періодом, коли Україні буде потрібно значна кількість нових інженерів, технічних спеціалістів, енергетиків, будівельників, операторів сучасних технологій, а також експертів у сфері цифрових навичок.
Відповідно до оцінок урядових структур України, а також Світового банку, Європейської комісії та ООН, потреби на відновлення країни вже становлять приблизно $588 мільярдів упродовж наступних десяти років. Основний попит буде зосереджено в інноваційних секторах, де знання математики виступає не просто конкурентною перевагою, а необхідною умовою для працевлаштування.
За словами заступниці міністра економіки та довкілля Дарії Марчак, до 2036 року потреба економіки в зайнятих зросте з 12,9 млн до 14,6 млн людей, до того ж зміниться структура попиту. Україна потребуватиме значно більше інженерів, технічних фахівців, виробничих кадрів, медиків, науковців та інших спеціалістів із прикладними компетентностями (детальніше про те, які професії будуть актуальними в Україні через 10 років див. тут).
Отже, результати PISA насправді відображають кадровий потенціал України в контексті найбільшого інвестиційного циклу, який вона переживатиме в історії.
Вже сьогодні бізнес акцентує увагу на необхідності кваліфікованих спеціалістів. Михайло Рудомінський, співзасновник компанії Himera, що працює в сфері оборонних технологій, під час презентації дослідження зазначив, що в найближчі роки оборонна промисловість стане одним із основних рушіїв економічного зростання.
На мою думку, протягом наступних 5-10 років оборонний сектор стане потужним двигуном економічного розвитку України. Незалежно від вашої професії — будь то інженер, юрист, маркетолог чи фахівець з комунікацій — тут відкриються численні нові можливості.
Одночасно, за його словами, ринок вже стикається з нестачею фахівців, навіть у специфічних галузях. "Протягом останніх трьох років нашою найскладнішою вакансією є юрист, що спеціалізується на оборонній тематиці. Такі фахівці просто відсутні".
Водночас Роман Кислий, який обіймає посаду Chief AI Officer у WINWIN AI Center of Excellence та викладає в KSE University, висловлює думку, що зниження показників PISA не є виключно українською проблемою. "Результати PISA знижуються в порівнянні з минулими роками. Проте це явище спостерігається не лише в Україні, а й у багатьох розвинених країнах. Якщо ми проаналізуємо дані з різних країн, то помітимо, що результати погіршуються. Найцікавіше, що це зниження стало помітним ще з початку пандемії COVID-19", — зазначає він.
Є потужні переваги, проте вони не компенсують наявності системних ризиків.
Попри досить стримані загальні результати, PISA-2025 показала, що українська система освіти зберігає низку сильних сторін навіть в умовах повномасштабної війни.
Одним із обнадійливих аспектів є те, що вплив соціально-економічного становища сім'ї на успішність учнів є меншим, ніж в середньому по країнам ОЕСР. У сфері природничих наук різниця в оцінках між учнями з найвищим та найнижчим соціально-економічним статусом складає 66 балів, що значно нижче середнього показника у країнах ОЕСР, який становить 85 балів.
Крім того, 15% українських учнів із найменш забезпечених родин увійшли до чверті найкращих за результатами у своїй країні. Для порівняння, у країнах ОЕСР цей показник становить 12%. Це свідчить, що українська школа все ще залишається одним із механізмів соціальної мобільності.
Не менш показовими є результати опитування щодо роботи вчителів. 75% українських школярів зазначили, що вчителі цікавляться успіхами кожного учня, тоді як середній показник серед країн ОЕСР становить 69%. Ще 78% повідомили, що отримують додаткову допомогу, коли вона потрібна, - проти 73% у країнах ОЕСР. Водночас частка учнів, які навчаються у школах, де керівники скаржаться на нестачу навчальних матеріалів, скоротилася з 76% у 2022 році до 61% у 2025-му, хоча проблема залишається масштабною.
Втім, ці позитивні тенденції не змінюють головного висновку дослідження: Україна поки не змогла повернутися до траєкторії зростання якості освіти.
Тимофій Милованов підкреслив, що суть проблеми полягає не тільки в цифрах, але й у звиклості держави до них: "Вже за кілька років ці випускники повинні будуть проектувати мережі, виконувати кошторисні розрахунки та працювати на верстатах з числовим програмним управлінням. Приймати такий стан речей - це абсурд. Якість освіти повинна бути основною метою щоденної роботи держави, а не лише темою для обговорення раз на кілька років".
Учні з України швидше за всіх вивчають штучний інтелект.
Одним із найбільш неочікуваних висновків PISA-2025 стало активне використання українськими підлітками інструментів штучного інтелекту.
Дослідження показало, що:
54% українських учнів використовують AI-чатботи для навчальних цілей щонайменше раз на тиждень, тоді як середній показник по країнам ОЕСР складає 46%.
* 43% застосовують їх для створення чернеток письмових робіт, що значно перевищує 29% у країнах ОЕСР.
Лише 10% мають абсолютну заборону на використання мобільних телефонів, в той час як середній рівень у країнах ОЕСР дорівнює 49%.
Проте, автори доповіді підкреслюють, що основне питання полягає не в тому, чи використовують учні штучний інтелект, а в їхній здатності критично аналізувати отримані результати, перевіряти їх достовірність і самостійно вирішувати подальші завдання.
Цей висновок узгоджується з позицією KSE. Вони вважають, що штучний інтелект слід впроваджувати в освітній процес, а не намагатися його заборонити, адже вміння взаємодіяти з AI незабаром стане однією з основних компетенцій на ринку праці.
Мілованов охарактеризував це як вибір між співпрацею з штучним інтелектом і "когнітивною капітуляцією": "Суть не в тому, чи звертаються учні до ChatGPT. Важливіше, чи вони розмірковують разом із ним, чи просто втрачають здатність думати. Якщо людина лише повторює відповідь, це свідчить про когнітивну капітуляцію".
На його думку, саме з цієї причини в KSE відбуваються зміни у форматі навчальних завдань — штучний інтелект має служити інструментом для аналізу, а не простим засобом для отримання готових відповідей без власного розуміння.
На думку Романа Кислого, стрімке поширення генеративного штучного інтелекту змушує переглядати саму модель навчання: "Мені здається, що загалом у цьому є досить велика провина ШІ. Люди не можуть довго концентрувати увагу, у них з'являються проблеми з критичним мисленням. Це проблема не тільки України - це проблема всіх".
Відсутність на уроках виявилася одним із найсерйозніших викликів.
Ще один тривожний аспект - це низький рівень відвідування учнями школи.
Згідно з інформацією PISA-2025, 58% українських школярів повідомили, що пропустили щонайменше один навчальний день протягом двох тижнів перед тестуванням. Для порівняння:
У PISA-2022 цей показник становив 25%.
* середній показник країн ОЕСР - 22%.
Тобто лише за три роки частка учнів, які пропускають заняття, більш ніж подвоїлася. Водночас автори дослідження наголошують, що PISA не встановлює причин таких пропусків, адже вони можуть бути пов'язані як із безпековою ситуацією, так і зі станом здоров'я чи іншими обставинами. Однак сам факт такої динаміки свідчить про серйозні ризики накопичення освітніх втрат.
Україні необхідна нова стратегія в сфері освіти, а не просто вдосконалення існуючих програм.
На переконання авторів Національного звіту PISA-2025, результати цього дослідження повинні слугувати не просто ще однією статистичною вибіркою, а основою для перегляду державної політики в сфері освіти. Окремий розділ звіту містить рекомендації, які охоплюють не тільки навчальні програми, а й аспекти фінансування, розвитку педагогічного складу та формування компетенцій, які будуть важливими для економіки майбутнього.
Серед основних напрямків:
* зміцнення природничо-наукової освіти шляхом вдосконалення дослідницьких здібностей;
* новий підхід до навчання математики як засобу для вирішення реальних задач;
* інтеграція цифрових компетентностей та обчислювального мислення в навчальний процес;
* формування читацької компетентності як бази для розвитку критичного мислення;
* покращення навичок володіння іноземними мовами;
* фінансування професійного зростання педагогів та оснащення навчальних закладів сучасними матеріалами.
У звіті підкреслюється, що актуальна освітня система повинна фокусуватися не лише на запам'ятовуванні фактів, а й на вмінні аналізувати інформацію, працювати з даними та використовувати знання в реальних життєвих ситуаціях. Саме ці навички вимірює міжнародне дослідження PISA.
Криза не лише в оцінках, а й у майбутньому інженерів
Під час виступу з оглядом досягнень Тимофій Милованов акцентував увагу на ще одній важливій проблемі - вкрай обмеженій кількості учнів, які показують найвищі показники.
Як було згадано раніше, згідно з даними PISA-2025, лише 3% учнів з України досягли найвищих рівнів у математичних предметах, 2% - у природничих науках, а 1% - у читанні. Для порівняння, в країнах ОЕСР ці цифри складають 8%, 7% і 6% відповідно.
На думку президента KSE, саме ця невелика група учнів відіграватиме ключову роль у формуванні інженерного та наукового потенціалу країни в майбутньому. "Ми гордимося нашою школою математики та природничих наук, стверджуючи, що у нас найкращі інженери та фізики. Проте це вже більше належить до минулого. Якщо сьогодні лише 2-3% учнів показують найвищі результати, це свідчить про те, що завтра нам буде бракувати фахівців, здатних розробляти нові технології," - зазначив він.
Тимофій Милованов поділився яскравим прикладом з власного досвіду: "Я спілкувався з викладачами фізичного факультету, і вони повідомили, що цього року на прикладну фізику зарахували лише трьох студентів. Раніше ж їх було 125. Це вже не просто виклик для університетів, а й серйозна загроза для майбутнього української економіки".
Освіта перетворюється на аспект економічної стабільності.
Підсумовуючи результати аналізу, KSE представляє п'ять ключових ініціатив, які повинні трансформувати державну політику в сфері освіти:
* зробити досягнення базового рівня математичної та читацької грамотності окремою національною ціллю;
створити механізм раннього виявлення дітей, які починають відставати у навчанні;
забезпечити педагогів необхідними матеріалами для підтримки учнів, які мають труднощі у навчанні;
* розширити можливості для розвитку здібних школярів, а не лише переможців олімпіад;
* впроваджувати штучний інтелект у навчальний процес, а не забороняти його формальне використання.
Милованов вважає, що від цього питання залежить набагато більше, ніж просто рівень шкільної освіти: "Протягом трьох років ми не лише не втратили ще більше, але й не змогли досягти прогресу. Якщо ситуація залишиться без змін, то відновлення втраченого займе вічність". Він підкреслює, що освіта повинна бути розглянута як одна з основних інвестицій у відновлення країни після війни.
Фактично, оцінювання PISA-2025 охоплює не лише рівень шкільної освіти, а також потенційний людський капітал нації. Це підкреслює, як освіта стає важливим аспектом економічної стратегії та конкурентоспроможності країн. Як зазначив президент KSE, "освіта не є запорукою перемоги, але її відсутність безумовно веде до поразки".
Заступниця міністра молоді та спорту Уляна Токарєва підкреслила важливість інвестування в молодь у наш час: "Ми повинні зосередитися не лише на збереженні майбутніх фахівців, а й на підтримці громадян України". Вона зазначила, що ключовим аспектом є наявність у підлітків "бачення майбутнього" - якщо молоді люди не бачать можливостей для розвитку в своїй країні, їх утримання стане дедалі складнішим.
І якщо результати дослідження не стануть основою для реальних реформ уже сьогодні, через кілька років Україна може відчути їх не в рейтингах PISA, а в нестачі людей, які (не)будуватимуть економіку майбутнього.
